Рішення

від 28.10.2014 по справі 522/12430/14-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/7103/14

Справа № 522/12430/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28.10.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», приватного підприємства "СМАРТКОМ" про стягнення страхового відшкодування, пені, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, уточненим 28.10.2014 року, в якому просив стягнути на його користь: із Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (далі - ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО») на його користь суму страхового відшкодування у розмірі 7.617,35 грн., пеню у розмірі 536,34 грн., моральну шкоду в розмірі 5.000,00 грн. та судові витрати у вигляді: витрат на правову допомогу в розмірі 3.500,00 грн. та судового збору в розмірі 243,60 грн.; з Приватного підприємства "СМАРТКОМ" кошти у розмірі 100,00 (сто) гривень, вказуючи на те, що , 17.09.2013 року о 12 годині 45 хвилин, по вулиці Шкільній у с. Нова Дофінівка Комінтернівського району Одеської області, водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, під час зміни напрямку руху допустила зіткнення з автомобілем «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

30.10.2013 р., суддею Комінтернівського районного суду Одеської області, Іванчуком В.І., було ухвалено постанову, якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні вищезазначеного ДТП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Шевролет», на момент ДТП, була застрахована в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО».

18.09.2013 року позивач повідомив страхову компанію про настання страхового випадку.

Транспортний засіб «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Позивач користується вищевказаним автомобілем на підставі довіреності від 14.03.2014 року та має право отримувати страхове відшкодування.

14.10.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» із заявою на виплату страхового відшкодування.

В подальшому було визначено вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобілю «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, яка склала 7.617,35 гривень та визначалася на підставі ремонтної калькуляції № 13301_О від 04.11.2013 р..

Однак, до тепер (сплинуло 165 днів) страхових свої зобов'язання по сплаті страхового відшкодування не виконав, чим завдав позивачу моральних страждань.

При цьому, між позивачем та ПП "СМАРТКОМ" було укладено договір поруки №87-С10-П, відповідно до якого ПП "СМАРТКОМ" відповідає перед ОСОБА_1 за невиконання ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» зобов'язань за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1834865. Відповідальність поручителя перед Позивачем обмежується сплатою суми у розмірі 100,00 гривень.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивача, до судового засідання, надав заяву про розгляд справи в його відсутність заочно, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, представники відповідачів про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надавали, представник ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» надав заперечення на позов, в яких зазначив, що страховиком не порушено строків сплати страхового відшкодування, розмір моральної шкоди не відповідає вимогам ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а правова допомога позивачу була надана особою, яка не має на те повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд ухвалив заочно розглядати справу у відсутності належно повідомлених відповідачів без фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом.

З'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 113 Цивільного процесуального кодексу України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Як випливає з матеріалів справи, 17.09.2013 року о 12 годині 45 хвилин, по вулиці Шкільній у с. Нова Дофінівка Комінтернівського району Одеської області, водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог Правил дорожнього руху України, під час зміни напрямку руху, здійснюючи поворот праворуч, допустила зіткнення з автомобілем «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

30.10.2013 р., суддею Комінтернівського районного суду Одеської області, Іванчуком В.І., було ухвалено постанову у справі № 504/3377/13-п, якою ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні вищезазначеного ДПТ та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент ДТП, була застрахована в ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», що підтверджується Полісом №АЕ/1834865, який діяв на 17.09.2013 року.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про страхування", страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

18.09.2013 року позивач повідомив страхову компанію про настання страхового випадку, що підтверджується відповідним повідомленням, зареєстрованим за № 14/13-1089.

Транспортний засіб «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

Позивач користується вищевказаним автомобілем на підставі довіреності від 14.03.2014 року та має право від імені довірителя отримувати страхове відшкодування.

14.10.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» із заявою на виплату страхового відшкодування., що підтверджується відповідною заявою.

В подальшому було визначено вартість матеріальних збитків спричинених власнику автомобілю «КІА», реєстраційний номер НОМЕР_2, яка склала 7.617,35 гривень та визначалася на підставі ремонтної калькуляції № 13301_О від 04.11.2013 р..

Відповідно до ст. 35 Закону, підставою для виплати страховою компанією страхового відшкодування потерпілій особі є заява про виплату страхового відшкодування. Як зазначено вище, Позивачем вказану заяву подано 14.10.2013 р.

Тобто, станом 14.10.2013 року ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» були надані усі необхідні документи, що передбачаються ст. 35 Закону для визнання випадку страховим та визначення розміру страхового відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Тобто, відповідно до зазначеної норми крайній строк виплати страхового відшкодування припадав на 12.01.2014 року, проте на даний момент виплату визначеного розміру страхового відшкодування Відповідач не здійснив.

Таким чином, станом на теперішній час минуло 164 (сто шістдесят чотри) дні протягом яких страховиком порушується зобов'язання за вищезазначеним договором страхування.

Не виконуючи у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів, ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» допустило прострочення грошового зобов'язання, що призвело до порушення зобов'язання (ст. 610 ЦК України), та з 13.01.2014 року остання вважається такою, що прострочила виконання зобов'язання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно до положень п. 36.5 ст. 36 Закону, кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Розмір пені розраховано за формулою: сума заборгованості х ставка пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язань.

Згідно з Постановою НБУ від 09.08.2013 р. № 315 облікову ставку НБУ з 13.08.2013 року встановлено у розмірі 6,5%.

Відповідно до Постанови Правління НБУ від 14 квітня 2014 року № 212 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" встановлено з 15 квітня 2014 року облікову ставку в розмірі 9,5%.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пеня, яку повинен сплатити Відповідач ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» складає:

- за період 13.01.2014 р.-14.04.2014р . (91 день) - 246,88грн.;

- за період 15.04.2014 р.-02.06.2014 р. (73 дні) - 289,46грн..

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. Що не звільняє боржника від виконання зобов'язання (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Як вбачається з ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, між Позивачем та ПП "СМАРТКОМ" було укладено договір поруки №87-С10-П, відповідно до якого ПП "СМАРТКОМ" відповідає перед ОСОБА_1 за невиконання ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» зобов'язань за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1834865. Відповідальність поручителя перед Позивачем обмежується сплатою суми у розмірі 100,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на його користь моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5.000,00 (п'ять тисяч) гривень, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням автомобіля, перенесеним у зв'язку з цим сильним психологічним стресом, унеможливлення протягом тривалого часу користуватися автомобілем за його цільовим призначенням, що призвело до порушення звичного укладу особистого життя, нормальних життєвих зв'язків, він був змушений відволікатися від своїх звичних справ на вирішення питань, пов'язаних із ДТП.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пленум Верховного Суду України в п. 3 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4, зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як зазначено у ст. 22 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Таким чином, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди частково у розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з положеннями ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року, який набрав чинності з 01.01.2012 року, - розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

ОСОБА_1 був укладений договір з адвокатським бюро "ОСОБА_5" про надання правової допомоги від 14.05.2014 року № 66у/05/2014, про що зазначено у квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.05.2014 року № 66у/05/2014. Згідно цієї квитанції, за надання правової допомоги позивач сплатив 6.000,00 (шість тисяч) гривень.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік", який складає 1.254,54 грн. на травень 2014 року - жовтень 2014 року, то вартість одного часу роботи адвоката складає не більш 501,82 грн.

З урахуванням кількості судових засідань у суді першої, кількості клопотань, уточнень до позову, запитів і інших документів, що були виготовлені та надані представником позивача, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, витрат на правову допомогу у розмірі 3.500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень.

На підставі ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 57-60, 79, 84, 88, 113, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (код ЄДРПОУ: 16467237, адреса: м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) суму страхового відшкодування у розмірі 7.617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 35 (тридцять п'ять) копійок; пеню у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 34 (тридцять чотири) копійки; моральну шкоду в розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень, а всього: 8.653 (вісім тисяч шістсот п?ятдесят три) гривні 69 (шістдесят дев'ять) копійок.

Стягнути з Приватного підприємства "СМАРТКОМ" (код ЄДРПОУ: 32316404, адреса: 65065, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) кошти у розмірі 100,00 (сто) гривень.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (код ЄДРПОУ: 16467237, адреса: м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) судові витрати по справі у вигляді: витрат на правову допомогу в розмірі 3.500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень та судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

В задоволенні іншої частини позивних вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя: О.С.Турецький

28 жовтня 2014 року