Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/21223/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21223/14 27.10.14

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»

про відшкодування шкоди 14 505,72 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Шуплякова С.Б. за довіреністю № 96/14 від 17.06.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.10.2014 р. Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (відповідач) про відшкодування шкоди 14 505,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.12.2137220 від 15.09.2012 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «KIA Cerato Koup», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АС/690940), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/21223/14 та призначено розгляд справи на 27.10.2014 р. о 12:10 год.

15.10.2014 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/27803 від 13.10.2014 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АС/0690940.

В судове засідання, призначене на 27.10.2014 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.10.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.10.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 27.10.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., представник позивача подав супровідний лист, яким повідомив суду про відсутність аналогічного спору та просив долучити копію виписки з ЄДРПОУ стосовно позивача, копію витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2014 р.

Супровідний лист з додатками залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстраці.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.10.2014 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.09.2012 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір № 202.12.2137220 добровільного страхування наземних транспортних засобів (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «KIA Cerato Koup», реєстраційний номер НОМЕР_1. Строк дії договору страхування визначений з 00:00 год. 19.09.2012 р. до 24:00 год. 18.09.2013 р.

22.03.2013 р. в на проспекті Московському в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «KIA Cerato Koup», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 п. 10.2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 12.04.2013 р. у справі № 756/5433/13-п, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «KIA Cerato Koup», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2720 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, що складений 20.04.2013 р. оцінювачем ОСОБА_4, становить 16 262,04 грн. (надалі - звіт № 2720 про оцінку від 20.04.2013 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 3.13.968-1 від 29.04.2013 р. по договору страхування, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 14 505,72 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 7286 від 29.04.2013 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній станом на 22.03.2013 р.) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 22.03.2013 р.) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право вимоги до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю, в межах фактичних витрат страховика та витрат, пов'язаних з евакуацією транспортних засобів.

Відповідач на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 р. не надав копію полісу № АС/0690940. Матеріали справи містять копію зазначено полісу, надану позивачем разом із позовною заявою, та відомості по зазначеному полісу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, надані на запит суду.

Відповідно до полісу № АС/0690940 встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено ОСОБА_5, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., франшиза - в сумі 00,00 грн., строк дії даного полісу з 00:00 год. 16.02.2013 р. до 15.02.2014 р.

По матеріалам справи судом встановлено, що ОСОБА_3 керував автомобілем «Renault Kangoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АС/0690940, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 14 505,72 грн., оскільки франшиза за полісом № АС/0690940 дорівнює 00,00 грн.

Так, до виплати зі страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, була належна сума в розмірі 14 505,72 грн. (сума матеріального збитку підтверджена звітом № 2720 про оцінку від 20.04.2013 р., страховим актом № 3.13.968-1 від 29.04.2013 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 7286 від 29.04.2013 р.).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, має право звернутися до суду з вимогою про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, і таке право не пов'язане з попереднім зверненням з аналогічною вимогою до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Матеріалами справи, зокрема, копією заявою № 3.968 від 07.06.2013 про виплату страхового відшкодування по полісу № АС/0690940 підтверджено, що позивач звертався з претензією до відповідач, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копії заяви та повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 14 505,72 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 505,72 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 14 505,72 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 119; ідентифікаційний код 35195936), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2; ідентифікаційний код 36086124) 14 505,72 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень 72 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2014 р.

Суддя Гумега О. В.