Рішення

від 27.10.2014 по справі 910/15648/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15648/14 27.10.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Промислово-технологічний парк «Київщина» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ФОБОС» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестброк» простягнення 1 593 047,71 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ярема І.В. від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Промислово-технологічний парк «Київщина» (надалі - ПАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОБОС» (надалі - ТОВ «ФОБОС») про стягнення 1 593 047,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати придбаних акцій за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б180-2 від 30.08.2010 р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1 249 041,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 97 390,98 грн., інфляційних у розмірі 140 259,03 грн. та 3% річних у розмірі 106 356,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.08.2014 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестброк».

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. справу прийнято до свого провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено розгляд справи на 10.09.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. справу передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з його поверненням з відпустки.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. та 13.10.2014 р. розгляд справи відкладався на 13.10.2014 р. та 27.10.2014 р. відповідно.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02002, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, літ. Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19495395 від 24.10.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Промислово-технологічний парк «Київщина», після зміни найменування - ПАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина», (продавець), за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестброк», та ТОВ «ФОБОС» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б180-2 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати акції, визначені п. 1.2 договору, у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти акції і сплатити за них визначену п. 1.2 грошову суму.

Пунктом 1.2 Договору було визначено характеристику акцій: прості іменні акції; емітент - ЗАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина»; номінальна вартість - 1,00 грн.; загальна кількість акцій - 3 867 шт.; ціна 1 акції - 323,00 грн.; загальна сума договору - 1 249 041,00 грн.

За змістом п. 2.1 Договору оплата акцій здійснюється безпосередньо між ЗАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина» та ТОВ «ФОБОС» до 30.08.2011 р. включно. Сторони домовилися, що строк та форма оплати за пакет ЦП можуть бути змінені за погодженням сторін без участі повіреного продавця, про зо буде укладено додаткову угоду між покупцем та продавцем.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт купівлі-продажу - прості іменні акції ЗАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина», характеристики яких визначені п. 1.2 Договору, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів від 03.09.2010 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті переданих цінних паперів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 249 041,00 грн.

Згідно із ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

За таких обставин, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (купівля-продаж).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що продавець зобов'язується передати покупцеві протягом 5 робочих днів після підписання цього договору всі необхідні документи для зарахування акцій на рахунок покупця цінних паперів.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі цінних паперів від 03.09.2010 р.) підтверджується виконання продавцем зобов'язання з передачі цінних паперів у встановлений умовами п. 5.1 Договору строк.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отримані цінні папери до 30.08.2011 р.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 1 249 041,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 249 041,00 грн. на підставі Договору як вартість переданих цінних паперів. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ФОБОС» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина» про стягнення з ТОВ «ФОБОС» заборгованості у розмірі 1 249 041,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 97 390,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.01.2014 р. по 03.07.2014 р., а також інфляційних у розмірі 140 259,03 грн. та 3% річних у розмірі 106 356,70 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 31.07.2011 р. по 03.07.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що у випадку порушення покупцем строку оплати акцій він сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неплатежу за кожен день прострочення.

В той же час, згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання (з 31.08.2011 р.), а не за весь період прострочення до подачі позову.

За таких обставин, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 97 390,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.01.2014 р. по 03.07.2014 р. відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та, з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 140 259,03 грн. та 3% річних у розмірі 106 356,70 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ФОБОС» на користь ПАТ «Промислово-технологічний парк «Київщина» заборгованості у розмірі 1 249 041,00 грн., інфляційних у розмірі 140 259,03 грн. та 3% річних у розмірі 106 356,70 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 97 390,98 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Промислово-технологічний парк «Київщина» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОБОС» (02002, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1, літ. Б; ідентифікаційний код 31801999) на користь Приватного акціонерного товариства «Промислово-технологічний парк «Київщина» (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, 57-А; ідентифікаційний код 32119339) заборгованість у розмірі 1 249 041 (один мільйон двісті сорок дев'ять тисяч сорок одна) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 106 356 (сто шість тисяч триста п'ятдесят шість) грн. 70 коп., інфляційні у розмірі 140 259 (сто сорок тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 29 913 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 13 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2014 р.

Суддя В.П. Босий