Постанова

від 30.10.2014 по справі 909/43/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2014 р. Справа № 909/43/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Новосад Д.Ф.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства "Барвник" від 22.08.2014р., б/н

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2014р.

у справі №909/43/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ,

до відповідача приватного підприємства "Барвник", м. Івано-Франківськ

про стягнення 350321,50 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

- від позивача - ОСОБА_3,

- від відповідача - не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2014р. у справі №909/43/14 (суддя Скапровська І.М.) частково задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - ФОП ОСОБА_2), стягнуто з приватного підприємства (надалі - ПП) "Барвник" на користь позивача 114324,64 грн. заборгованості. В частині стягнення 183627,06 грн. провадження у справі припинено.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 297954,70 грн. Суд взяв до уваги заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог в частині 183627,06 грн. Вищенаведені суми заборгованостей між сторонами підтверджуються висновком судової експертизи №1082 від 12.05.2014р., на підставі якого суд не прийняв в якості доказів ті накладні, де експертом ставиться під сумнів ідентичність підписів посадових осіб, як позивача, так і відповідача. В результаті проведених розрахунків, до стягнення підлягає сума, що становить різницю між сумою доведеної заборгованості відповідача перед позивачем та доведеною сумою зустрічних однорідних вимог.

Дане рішення оскаржив відповідач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просив рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції не врахував, що частина накладних на загальну суму 43340,04 грн., які ставив під сумнів позивач та які він подавав для експертного дослідження, не є накладними, які надані відповідачем, як доказ зарахування зустрічних однорідних вимог. Крім того, на думку скаржника, суд повинен був оцінювати висновок судової експертизи на рівні з іншими доказами та, зокрема, взяти до уваги ту обставину, що на низці накладних наявний відбиток печатки ФОП ОСОБА_2, що свідчить про його участь у здійсненні господарських операцій. Додатково відповідач покликається на копії податкових декларацій з ПДВ за січень-грудень 2010 та 2012рр. з додатками №5, відповідно до яких по контрагенту ПП «Барвник» обсяг поставки позивача у 2010 році склав 62083,60 грн., у 2012 році - 77275,00 грн.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, позивач подав до суду відзив, в якому заперечив доводи апелянта та зазначив, що рішення суду прийнято із врахуванням всіх фактичних обставин справи та з відповідністю правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві позивач погодився з висновками, що містяться у висновку судової експертизи №1082 від 12.05.2014р. а також зазначив, що податкові декларації, на які покликається скаржник, не є первинними бухгалтерськими документами, які свідчать про проведення господарських операцій а також не містять покликання на конкретні накладні, з чого не можна зробити висновок про стосунок сум, зазначених у цих деклараціях до предмету даного спору.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому ухвали суду від 11.09.2014р. та розпискою від 02.10.2014р. про ознайомлення із відкладенням розгляду справи (а.с. 141, 159, том 2 ).

Скаржник засобами електронної пошти подав до суду клопотання від 29.10.2014р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника через перебування його у відрядженні за межами України. Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відхиляє його у зв'язку з документальною необґрунтованістю. Суд також звертає увагу на те, що в попередньому засіданні інтереси відповідача представляли двоє представників, а також на те, що можливість захисту стороною своїх прав у суді не залежить від конкретного представника. Оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за можливе завершити розгляд справи без представника відповідача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Між ФОП ОСОБА_2 та ПП «Барвник» існували правовідносини з поставки товарів, у яких як позивач, так і відповідач виступали в ролі постачальника та покупця.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 покликається на те, що ним було поставлено товар згідно накладних на загальну суму 372817,50 грн., проте відповідач, в порушення приписів ЦК України та ГК України, оплатив отриманий за ними товар частково - на 22566,40 грн., у зв'язку з чим і виникла спірна заборгованість (350321,50 грн.).

Позивач при цьому посилається на наступні накладні: №4 від 02.02.2010р., №6/1 від 01.03.2010р., №6 від 01.03.2010р., №14 від 01.04.2010р., №14 від 03.05.2010р., №21 від 02.06.2010р., №24 від 02.07.2010р., №18 від 05.08.2010р., №18/1 від 05.08.2010р., №45 від 01.09.2010р., №46 від 01.09.2010р., №52 від 04.10.2010р., №59 від 04.11.2010р., №69 від 01.12.2010р., №1 від 11.01.2011р., №4 від 24.02.2011р., №1 від 01.03.20111р., №1 від 01.04.2011р, №2 від 03.05.2011р, №5 від 11.05.20111р., №2 від 01.06.2011р., №2 від 05.07.2011р., №3 від 06.07.2011р., №1 від 01.08.2011р., №1 від 02.09.2011р., №01 від 03.10.2011р., №1 від 01.11.2011р., №1 від 01.12.2011р., №2 від 02.12.2011р., №1 від 01.02.2012р., №13 від 19.04.2012р., №1 від 03.05.2012р., №2 від 01.06.2012р., №1 від 02.07.2012р., №3 від 03.07.2012р., №1 від 01.08.2012р., №2 від 01.08.2012р., №2 від 06.09.2012р., №3 від 10.09.2012р., №2 від 10.10.2012р., №1 від 03.12.2012р., №3 від 21.12.2012р., №2 від 01.06.2013р., №1 від 03.06.2013р., №1 від 31.05.2013р., 1 від 05.03.2013р., №1 від 23.02.2013р. (а.с. 143-188, том 1 ).

У зв'язку з несплатою відповідачем коштів за отриманий товар, позивач звертався до відповідача з претензією від 25.09.2013р. №1 (а.с. 56-57, том 1 ) на суму 346355,50 грн. та вимогою від 26.12.2013р. №26/12-13 (а.с. 59, том 1 ) на суму 350321,50 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Барвник» також здійснювало поставку товарів ФОП ОСОБА_2, в підтвердження чого відповідач надав наступні накладні на загальну суму 339725,21 грн.: №8 від 26.02.2013р., №4 від 25.03.2013р., №6 від 26.03.2013р., №7 від 28.03.2013р., №8 від 21.03.2013р., №3 від 10.04.2013р., №9 від 24.05.2013р., №8 від 26.06.2013р., №2 від 02.07.2013р., №7 від 22.07.2013р., №11 від 27.12.2012р., №10 від 25.12.2012р., №1 від 01.11.2012р., №2 від 05.11.2012р., №6 від 12.09.2012р., №2 від 03.09.2012р., №2 від 01.08.2012р., №12 від 02.07.2012р., №5 від 05.07.2012р., №2 від 04.06.2012р., №3 від 04.04.2012р., №5 від 30.03.2012р., №7 від 07.02.2011р., №21 від 27.04.2011р., №6 від 07.06.2011р., №5 від 04.08.2011р., №26 від 30.09.2011р., №11 від 27.10.2011р., №13 від 26.12.2011р., №12 від 22.12.2011р., №66 від 28.05.2010р., №153 від 28.10.2010р., №168 від 25.11.2010р., №85/1 від 23.06.2009р., №93 від 17.07.2009р., №115 від 14.08.2009р., №167/1 від 30.11.2009р., №163 від 15.11.2009р., №10 від 30.01.2008р., №65 від 12.05.2008р., №89/1 від 31.07.2008р., №108 від 31.07.2008р., №118 від 28.08.2008р. (а.с.90-104, 106-110, 112-126, 128, 130-132, 134-136, 138, том 1 ).

У зв'язку з цим, відповідач звернувся до позивача з заявою від 09.01.2014р. про погашення кредиторських вимог (а.с. 80-81, том 1 ), а в подальшому - із заявою від 14.02.2014р. про зарахування зустрічних вимог на суму 295376,70 грн. на підставі ст.601 ЦК України (а.с. 84, том 1 ). Зважаючи на вищенаведене відповідач, вважає, що у справі наявні підстави для припинення провадження в частині стягнення 295376,70 грн., а в решті в позові слід відмовити у зв'язку з недоведеністю існування заборгованості.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на вищенаведені законодавчі положення та на наявні в справі накладні про поставку товару, у яких містяться відомості про найменування товару, його кількість, ціну, найменування сторін, відбитки печаток, підписи уповноважених осіб, відомості про характер прав і обов'язків сторін (зазначено, хто є постачальником, а хто покупцем), колегія суддів вважає що між сторонами виникли правовідносин з поставки товару, відповідно до яких одна сторона поставила товар, а в іншої сторони виник обов'язок його оплатити. При цьому строк оплати за поставлений товар повинен визначатись відповідно до положень ст.530 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, претензію від 25.09.2013р. №1 та вимогу від 26.12.2013р. №26/12-13 ПП «Барвник» не виконало та суму заборгованості за поставлений товар згідно накладних в повному обсязі не погасило.

Частиною 3 ст.203 та ч.1 ст.220 ГК України передбачено підстави припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ч.1 ст.601 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2014р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів для встановлення належності підписів осіб, які підписували окремі накладні, послідовності виконання реквізитів на окремих накладних, визначення відносної давності виконання окремих накладних (а.с. 202-203, том 1 ).

За результатами проведених експертиз, судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було складено висновки №1082 від 12.05.2014р. (а.с. 2-10, том 2 ) та №1083/1084 від 15.05.2014р. (а.с. 11-16, том 2 ).

В результаті проведених експертиз було встановлено наступне:

1) Підписи від імені ОСОБА_2, які містяться на видаткових накладних: №3 від 10.04.2013р.; №1 від 01.11.2012р.; №2 від 05.11.2012р.; №6 від 12.09.2012р.; №2 від 03.09.2012р.; №5 від 05.07.2012р.; №2 від 04.06.2012р.; №115 від 14.08.2009р.; №2 від 01.06.2012р.; №1 від 01.08.2012р.; №3 від 06.07.2011р., на накладних: №5 від 30.03.2012р.; №163 від 15.11.2009р.; №10 від 30.01.2008р.; №118 від 28.08.2008р.; №1 від 01.04.2011р. та на довіреностях: серії ЯОЖ №588580 від 04.08.2009р.; серії ЯОЖ №588530 від 02.01.2008р. виконані самим ОСОБА_2.

2) Підписи від імені ОСОБА_2, які містяться на видаткових накладних: №153 від 28.10.2010р.; №11 від 27.12.2012р.; №10 від 25.12.2012р.; №3 від 04.04.2012р. та накладних: №168 від 17.11.2010р.; №108 від 31.07.2008р.; №89/1 від 31.07.2008р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою, із намаганням особи-виконавця наслідувати підпис ОСОБА_2 Підписи від імені ОСОБА_2, які містяться на накладній №6/1 від 01.03.2010р. та довіреності серії ЯОЖ №588579 від 01.07.2009р. виконані не ОСОБА_2, а іншою особою.

3) Встановити ким ОСОБА_2 чи іншою особою виконані підписи від імені ОСОБА_2, які містяться на видаткових накладних №2 від 01.08.2012р., №12 від 02.07.2012р., №65 від 12.05.2008р. - не надається можливим.

4) На видатковій накладній №93 від 17.07.2009р. підпис від імені ОСОБА_2 відсутній.

5) Підпис від імені ОСОБА_4, який міститься на накладній №6/13 від 01.03.2010р. виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

6) Встановити, ким ОСОБА_4 чи іншою особою виконані підписи від імені ОСОБА_4, які містяться на видаткових накладних №2 від 01.06.2012р., №1 від 01.04.2011р., №3 від 06.07.2011р., №1 від 01.08.2012р. не надається можливим.

7) На видатковій накладній №1 від 01.08.2012р. - першим був надрукований текст та бланк документа (одночасно), другим нанесений відтиск печатки ПП «Барвник», а третім виконаний підпис посадової особи ПП «Барвник». На видатковій накладній №2 від 01.06.2012р. - першим був надрукований текст та бланк документа (одночасно), другим виконаний підпис посадової особи ПП «Барвник», а третім нанесений відтиск печатки ПП «Барвник». На видатковій накладній №3 від 06.07.2011р. першим був надрукований бланк документа, другим виконаний рукописний текст, яким заповнені відповідні графи, третім виконаний підпис посадової особи ПП «Барвник», а четвертим нанесений відтиск печатки ПП "Барвник". На накладній №6/1 від 01.03.2010р. на поліграфічному бланку документа першим виконаний рукописний текст, яким заповнені відповідні графи бланку, другим нанесений відтиск печатки ПП «Барвник», а третім виконаний підпис посадової особи ПП «Барвник».

8) Встановити почерговість виконання реквізитів: рукописні записи, якими заповнені відповідні графи бланку, відтиск печатки ПП «Барвник» та підпис посадової особи ПП "Барвник" на поліграфічному бланку накладної №1 від 01.04.2011р. не надається можливим.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що досліджуючи аргументи обох сторін про стягнення заборгованості та про зарахування зустрічних однорідних вимог, слід перевірити обґрунтованість тверджень і доводів, як позивача, так і відповідача.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що за результатами дослідження, із наданих позивачем накладних (в підтвердження обґрунтованості позову), експертом поставлено під сумнів накладні на загальну суму 52366,80 грн. Із наданих відповідачем накладних (в підтвердження обґрунтованості заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог), експертом поставлено під сумнів накладні на суму 111749,64 грн. Таким чином, судом першої інстанції правомірно було скориговано суму заборгованості (297954,70грн.) та суму, що підлягає до зарахування в якості зустрічних однорідних вимог (183627,06 грн.) та встановлено, що в результаті проведених розрахунків, до стягнення підлягає сума, що становить різницю між сумою доведеної заборгованості відповідача перед позивачем та доведеною сумою зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, враховуючи наявність видаткових накладних, які можна розглядати, як докази у даній справі (із врахуванням висновків судової експертизи, яка проводилась за заявами сторін), вимоги про сплату боргу та заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 до ПП «Барвник» підлягають до часткового задоволення в розмірі 114324,64 грн.

Покликання скаржника на заяву про зменшення позовних вимог колегія суддів не бере до уваги, оскільки суд першої інстанції не прийняв її на підставі 22 ГПК України. Так само суд не враховує твердження відповідача, що факт господарської операції між сторонами може підтверджуватись лише відбитком печатки позивача на накладній, за відсутності його підпису чи неналежності підпису самому відповідачу, оскільки таке базується на припущеннях скаржника і не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Колегія суддів також погоджується із місцевим господарським судом в тому, що надані ДПІ у м. Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень - грудень 2012 ФОП ОСОБА_2 не є достатніми доказами проведення конкретних операцій. Крім того, декларації не містять покликання на конкретні накладні, з чого не можна зробити висновок про стосунок сум, зазначених у цих деклараціях до предмету даного спору.

Судова колегія не бере до уваги доводів скаржника про те, що накладні №10 від 25.12.2012р., №12 від 07.07.2012р., №168 від 25.11.2010р., №89/1 від 31.07.2008р., №108 від 31.07.2008р. він не подавав як докази зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки покликання на накладні №№10, 168, 89/1, 108 містяться в його заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог. Стосовно накладної №12 від 07.07.2012р., то ні в ухвалі суду про призначення експертизи, ні в експертних висновках немає згадки про неї.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2014р. у справі №909/43/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Барвник" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 04.10.2014р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Новосад Д.Ф.