Ухвала

від 29.10.2014 по справі 809/598/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2014 року Справа № 876/6464/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМАОЙЛ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ДПС до товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМАОЙЛ» про стягнення податкового боргу,

встановив:

У лютому 2013 року позивач ДПІ у м. Івано-Франківську ДПС (на даний час ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів у Івано-Франківській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ТзОВ «ТІМАОЙЛ», в якому просив стягнути з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу податкового боргу в сумі 24660,45 грн..

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року позов задоволено повністю. Стягнено з рахунків у банках, що обслуговують ТзОВ «ТІМАОЙЛ» та за рахунок готівки, що йому належить в дохід Державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість в розмірі 24660,45 грн..

З цією постановою суду не погодився відповідач ТзОВ «ТІМАОЙЛ» і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з підстав викладених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції помилково застосував п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 128 КАС України, оскільки неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, відбулось вперше. Крім цього, 05.03.2012 р. відповідач подавав клопотання про перенесення судового розгляду, у зв'язку із перебуванням представника у службовому відрядженні. Також, звертає увагу апелянт на те, що постанова по даній справі винесена 12.03.2013 р., хоча судовий розгляд справи був призначений на 06.03.2013 р.. При цьому, повістка про призначення даної справи на 12.03.2013 р. на адресу відповідача не надходила, у зв'язку з чим судом порушено ч. 3 ст. 35 КАС України. Також, вважає апелянт, що грошове зобов'язання зі сплати ПДВ, яке відповідач повинен сплатити становить 3812,69 грн., а тому пеня в розмірі 2464,43 грн. нарахована податковим органом невірно. Однак, суд першої інстанції не надав відповідачу можливості скористатись процесуальними правами, а саме надати докази та пояснення, які мають значення для справи.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 12.03.2013 року.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що відповідач ТзОВ «ТІМАОЙЛ» з 09.02.2010 р. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку у позивача ДПІ у м. Івано-Франківську (а.с. 5).

Із матеріалів адміністративної справи, довідки про борг, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань по ПДВ, видно, що у відповідача є заборгованість в сумі 24660,45 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань по ПДВ на суму 22196,02 грн., а також пені в розмірі 2464,43 грн. (а.с. 7, 8-29).

Позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу № 1523 від 31.07.2012 року на суму 3646,02 грн. (а.с. 30).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковим боргом, згідно п.14.1.175 ст.14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов'язання відповідача з сплати ПДВ, є узгодженим з моменту подання податкової декларації.

Крім цього, згідно п. 129.4 ст. 129 ПК України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Матеріалами справи стверджується, що відповідачем не сплачено самостійно задекларовані суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 22196,02 грн., а тому позивачем нарахована пеня на суму невиконаних відповідачем грошових зобов'язань в розмірі 2464,43 грн..

З урахуванням наведеного, несплачені у строки суми податкового зобов'язання, набули статусу податкового боргу.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу по ПДВ в сумі 24660,45 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач доказів погашення податкового боргу не надавав, а позовна вимога про стягнення боргу відповідачем не заперечувалась.

Також суд апеляційної інстанції враховує, що про призначення справи до розгляду в суді першої інстанції на 12.03.2013 р. відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 45).

При цьому, апелянтом не надано доказів щодо обґрунтованості заявленого відповідачем в суді першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи чи неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача з об'єктивних причин.

Таким чином, є безпідставними покликання апелянта на те, що оскаржена постанова суду від 12.03.2013 р. прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим немає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМАОЙЛ» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ДПС до товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМАОЙЛ» про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк