Постанова

від 23.10.2014 по справі 826/15154/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/388

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

23 жовтня 2014 року 08:30 № 826/15154/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень №0002742206, № 0002752206, та № 0002762206 від. 01.07.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.14 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15154/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 15.10.2014 представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 15.10.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

На підставі наказу відповідача № 360 від 02.04.2014, згідно ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (код ЄДРПОУ 14308747) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, за результатом якої складено акт перевірки від 05.06.2014 № 273/26-57-22-06-09/14308747 (т. 1, а.с. 34-84).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, п. 57.1 ст. 57, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.19 п. 139 ст. 139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього на 198 273,00 грн.;

- ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ всього на суму 207 092,00 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 16 083,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 11.04.2014 № 994/2213/34532482 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 01.07.2014:

- № 0002742206, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 244 470,00 грн., з якої: за основним платежем - 196 417,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 48 052,00 грн. за платежем: ПДВ, код платежу: 14010100 (т. 1, а.с. 105);

- № 0002762206, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 16 083,00 грн. (т. 1, а.с. 107);

- № 0002752206, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 339 108,00 грн., з якої: за основним платежем - 281 409,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 57 699,00 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000 (т. 1, а.с. 106).

Проте, позивач не погодився з такою позицією податкового органу та оскаржив податкові повідомлення - рішення від 01.07.2014 № 0002742206, № 0002752206 та №0002762206 в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.08.2014 скаргу ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 01.07.2014 № 0002742206, № 0002752206 та № 0002762206 - без змін (т. 1, а.с. 127-133).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.09.2014 скаргу ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 01.07.2014 № 0002742206, № 0002752206 та № 0002762206 - без змін (т. 1, а.с. 154-157).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали:

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 12.07.2013 № 298/26-55-22-01/37449599 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 37449599) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2012 по 31.01.2013 по взаємовідносинам з ТОВ "ФЛАЙ ФЕНТЕЗІ" (код ЄДРПОУ 36304822) (т. 1, а.с. 45), згідно якого стан товариства « 28» - триває процедура припинення (направленні заперечення органу міндоходів).

Крім цього, атом звірки встановлена відсутність матеріально-технічних можливостей та кваліфікованого персоналу для виконання ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС" науково-технічного завдання.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що згідно даних АС «Податковий блок», основним видом діяльності ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС" є 46.75 «оптова торгівля хімічними засобами».

Таким чином, встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС" віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суму за 4 квартал 2012 року в розмірі 350 000,00 грн. та сформовано податковий кредит на суму 70 000,00 грн.

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.08.2012 № 3169/22-9/31360133 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ" (код ЄДРПОУ 31360133) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 (т. 1, а.с. 46, 64)

Згідно даного акта було встановлено, що операції ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ" сформувало податковий кредит на суму 61 175,85 грн. (червень, липень, вересень, жовтень 2011 року та січень, травень, червень 2012 року), у зв'язку з чим, сума витрат відображена в податковій звітності складає 305 879,00 грн.

- Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.04.2014 № 1013/26-55-22-07/38649950 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1" (код ЄДРПОУ 38649950) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014 (т. 1, а.с. 47, 64), згідно якого стан товариства « 28» - триває процедура припинення (направленні заперечення органу міндоходів).

Згідно даного акту встановлено, що на підприємстві відсутні основні засоби, технологічне обладнання та інші виробничі потужності для здійснення фінансово-господарської діяльності.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1" відобразило в податковій звітності суму витрат за 2013 рік в розмірі 80 417,00 грн. та сформувало податковий кредит за грудень 2013 року на суму 16 083, 00 грн.

- Акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.12.2013 № 3155/26-55-22-01/37045052 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ТД ЯМАТО" (код ЄДРПОУ 37045052) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2013 по 31.10.2013 (т. 1, а.с. 48, 66).

Згідно даного акту встановлено, що приміщення за юридичною адресою знаходиться на балансі Житлового господарства «Липкижитлосервіс», проте, договір оренди між ТОВ "ТД ЯМАТО" та Житловим господарством «Липкижитлосервіс» не укладався.

Крім цього, звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ "ТД ЯМАТО" у ТОВ "ПРАЙМ ЛТД ПЛЮС" та операцій з подальшого продажу цих товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям за період 01.01.2013 по 31.10.2013.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ТОВ "ТД ЯМАТО" відобразило в податковій звітності суму витрат за 2013 рік в розмірі 78 868,00 грн. та сформувало податковий кредит на суму 14 400, 00 грн.

- Інформація з АС «Податковий блок», а саме: стан платника ТОВ "ТД "АРТЕКС" (код ЄДРПОУ 37374450) « 11» - припинено, але не знято з обліку (кор. не пусті), основний вид діяльності товариства - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "АРТЕКС" відобразило в податковій звітності суму витрат за 2013 рік в розмірі 93 633,00 грн. та сформувало податковий кредит на суму 18 727, 00 грн.

- Інформація з АС «Податковий блок», а саме: стан платника ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" (код ЄДРПОУ 36639929) « 16» - припинено (ліквідовано, закрито), основний вид діяльності товариства - 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, Н.В.І.У.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" відобразило в податковій звітності суму витрат за 2 квартал 2011 року в розмірі 106 750,00 грн. та сформувало податковий кредит на суму 10 675, 00 грн.

Проте, позивач стверджує, що товариство не проводило розрахунку на суму 10 675, 00 грн. та стверджує, що дана сума становить не 10 675, 00 грн., а 53 375,00 грн. (т. 1, а.с. 17).

У зв'язку з чим, позивач зазначає, що, оскільки, при проведенні перевірки встановлено, що за квітень 2011 року невірно сформовані податкові накладні, видані ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН", на суму ПДВ 10 675,00 грн., то позивачем в добровільному порядку був здійснений перерахунок сплати податку на прибуток та сплачено 2 135,00 грн. (т. 1, а.с. 22-23), що підтверджується випискою з банка (т. 2, а.с. 280).

- Інформація з АС «Податковий блок», а саме: стан платника ТОВ "ПРОМ-СНАБ" (код ЄДРПОУ 36727350) « 16» - припинено (ліквідовано, закрито), основний вид діяльності товариства - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ТОВ "ПРОМ-СНАБ" відобразило в податковій звітності суму витрат за 3 квартал 2012 року в розмірі 80 333,00 грн. та сформувало податковий кредит на суму 16 067, 00 грн.

- Інформація з АС «Податковий блок», а саме: стан платника ПП "НП "ХІМІЧ" (код ЄДРПОУ 37963125 « 11» - припинено, але не знято з обліку (кор. не пусті), основний вид діяльності товариства - 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

В той же час було встановлено, що ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" при взаємовідносинах з ПП "НП "ХІМІЧ" відобразило в податковій звітності суму витрат за 3-4 квартали 2012 року в розмірі 80 236,00 грн. та сформувало податковий кредит на суму 16 047, 00 грн.

У зв'язку з чим, ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дійшла висновку, що у ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС", ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ", ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1", ТОВ "ТД ЯМАТО", ТОВ "ТД "АРТЕКС", ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН", ТОВ "ПРОМ-СНАБ" та ПП "НП "ХІМІЧ" відсутні об'єкти оподаткування ПДВ та податком на прибуток операцій з контрагентами, а тому якщо фактичне здійснення господарської операції відсутнє, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством (т. 1, а.с. 52).

Однак, ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" не погоджується такою позицією податкового органу та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 01.07.2014 № 0002742206, № 0002752206 та № 0002762206 та стверджує, що заниження податку на прибуток та авансових внесків не було, проте, погоджується із заниженням ПДВ на суму 10 675,00 грн. та відповідно завищенням податкового кредиту тільки в квітні 2011 року на суму 10 675,00 грн., проте, оскільки, ці порушення за 2011 рік, то на від'ємне значення ПДВ 2013 року дана сума не впливає, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову з задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV). Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 даного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п. 135.2 ст. 135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, інші доходи включають: інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Крім того, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім цього, правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Отже, формування валових витрат обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" зазначено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, тобто платник податку придбав більше робіт/товарів/послуг ніж продав протягом звітного (податкового) періоду.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС" (виконавець), в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір розробки № К18/12Р від 26.07.2012 (т. 1, а.с. 163-165).

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по моделюванню трьох діапазонного (S, X, Ka діапазонів) опромінювача дзеркальної антени для малих радіотелескопів (продукція), згідно затвердженим сторонами попереднім технічним вимогам (додаток 1), який є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: попередні технічні вимоги (додаток № 1), протокол узгодження договірної ціни (додаток № 2), акт здачі-прийняття робіт, податкові накладні, результати синтезу (т. 1, а.с. 166-236).

Крім цього, позивачем надано до суду довідку ЄДРПОУ ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС", довідку форми 4-ОПП, свідоцтво платника ПДВ (т. 1, а.с. 160-162), дані щодо припинення ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС" 21.10.2013 за рішенням власника, анулювання свідоцтва платника ПДВ лише 12.11.2013, підтвердження виду діяльності: 72.19 - дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук та підтвердження подачі контрагентом податкової звітності (т. 1, а.с. 237-249).

Проте, позивачем не надано суду доказів оплати позивачем послуг ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС", як і не надано жодного доказу щодо використання трьох діапазонного (S, X, Ka діапазонів) опромінювача дзеркальної антени для малих радіотелескопів у власній господарській діяльності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання робіт по моделюванню трьох діапазонного (S, X, Ka діапазонів) опромінювача дзеркальної антени для малих радіотелескопів. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів.

На підтвердження реальності господарських операцій між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ" позивачем було надано до суду лише було надано накладну № 273 від 16.06.2011 (т. 1, а.с. 252) на виконання умов договору № 193 від 17.06.2011, в т.ч. як договір не був наданий, та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розріз контрагентів поданої ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ" (т. 2, а.с. 1-3), довіреність на ОСОБА_2 разом із витягом із журналу виданих довіреностей (т. 3, а.с. 19-20).

Проте, позивачем не надано суду договір № 193 від 17.06.201, що унеможливлює встановити умови договору та, відповідно, порядок його виконання сторонами і реальність, не надано податкові накладні, як і не надано жодного доказу щодо оплати позивачем товарів отриманих від ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ", їх використання у власній господарській діяльності та .

Відтак, із наданої позивачем накладної на товари № 273 від 16.06.2011 не можливо встановити реальність операції між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт укладання договору, придбання товарів, оплата товарів. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів - накладної на товари № 273 від 16.06.2011.

Крім цього, між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1" (виконавець), в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір про надання послуг по охороні об'єкта № 28-11/2013 від 28.11.2013 (т. 2, а.с. 29-33).

Згідно умов даного договору, замовник доручає, виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг по охороні майна, що знаходить у власності, у володінні, в користуванні, господарському віданні, оперативному управлінні або довірчому управлінні замовника, на об'єкті - ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" за адресою: м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 2-б та забезпечення дотримання на об'єкті установленого замовником внутрішньо-об'єктивного і пропускного режимів.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акти здачі-приймання виконаних робіт, комерційна пропозиція ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1", податкові накладні (т. 2, а.с. 34-44), довіреності на ОСОБА_2 разом із витягами із журналу виданих довіреностей (т. 3, а.с. 15-18, 27-28).

Крім цього, позивачем надано до суду щодо ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1": протокол № 1 загальних зборів учасників, наказ № 1 про призначення директором ОСОБА_3, статут, виписку з ЄДР, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, ліцензію (т.2, а.с. 4-28), дані: перебування ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1" на обліку платника податків, підтвердження основного виду діяльності: 80.10 - діяльність приватних охоронних служб та підтвердження подачі контрагентом податкової звітності (т. 2, а.с. 45-57).

Проте, позивачем не надано суду доказів оплати позивачем послуг ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1", як і не надано жодного доказу щодо установленого замовником внутрішньо-об'єктивного і пропускного режимів на об'єкті ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" за адресою: м. Київ, пр-т Леся Курбаса, 2-б, що стало підставою для було укладення договору з ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1" про надання послуг по охороні об'єкта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання послуг по охороні об'єкта. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів.

На підтвердження реальності господарських операцій між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ТД ЯМАТО" позивачем було надано до суду протокол № 3 загальних зборів учасників, наказ № б/н від 22.11.2012 про призначення директором ОСОБА_4, витяг з ЄДР, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, довідку форми 4-ОПП (т. 2, а.с. 58-65), дані: щодо припинення ТОВ "ТД ЯМАТО" 13.01.2014 за рішенням власника, підтвердження подачі контрагентом податкової звітності (т. 2, а.с. 98-110) та накладні за підписом ОСОБА_4 щодо постачання ТОВ "ТД ЯМАТО" товарів (т. 2, а.с. 66-80), податкові накладні за підписом ОСОБА_4 на виконання рахунків-фактур за підписом ОСОБА_4 (т. 2, а.с. 81-83).

Крім того, для підтвердження фактичного проведення господарських операцій з ТОВ "ТД ЯМАТО", позивачем було надано до суду пояснювальні записки працівників ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" щодо закупівлі та використання комплектуючих у виробах, а також про шляхи отримання комплектації (т. 2, а.с. 84-97).

Проте, позивачем не надано суду договір щодо постачання ТОВ "ТД ЯМАТО" товарів для ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн", що унеможливлює встановити умови договору та, відповідно, порядок його виконання сторонами і реальність, не надано рахунки-фактури, як і не надано жодного доказу щодо оплати позивачем товарів отриманих від ТОВ "ТД ЯМАТО", їх використання у власній господарській діяльності.

Відтак, із наданих позивачем накладних щодо постачання ТОВ "ТД ЯМАТО" товарів, податкових накладних на виконання рахунків-фактур не можливо встановити реальність операції між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ТД ЯМАТО".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт укладання договору, придбання товарів, оплата товарів. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів - накладних щодо постачання ТОВ "ТД ЯМАТО" товарів та податкових накладних.

Крім цього, між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ТД "АРТЕКС" (виконавець), в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір про надання послуг, розміщення інформації у всесвітній мережі інтернет № 01/02/12 від 01.02.2012 (т. 2, а.с. 117-120).

Предметом договору були послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення для просування URL - адреси замовника: https://www.jssaturn.com в пошуковій системі Google www.google.com.ua, з погодженими ключовими словами у пошукових системах.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акт здачі-прийняття робіт, податкові накладні (т. 2, а.с. 121-123).

Крім цього, позивачем надано до суду щодо ТОВ "ТД "АРТЕКС": свідоцтво про державну реєстрацію, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, довідку форми 4-ОПП, копію паспорта ОСОБА_5 разом з карткою присвоєння ідентифікаційного номеру (т. 2, а.с. 111-116), дані: припинення ТОВ "ТД "АРТЕКС" 06.06.2013 за рішенням господарського суду про визнання банкрутом та підтвердження подачі контрагентом податкової звітності (т. 2, а.с. 126-136).

Крім того, для підтвердження фактичного проведення господарських операцій з ТОВ "ТД "АРТЕКС", позивачем було надано до суду пояснювальну записку працівника ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" щодо проведених робіт та її результатів (т. 2, а.с. 124-125).

Проте, позивачем не надано суду доказів оплати позивачем послуг ТОВ "ТД "АРТЕКС", як і не надано жодного доказу щодо їх використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання послуг. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів.

Крім цього, між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" (виконавець), в особі директора ОСОБА_6 було укладено договір про надання юридичних послуг № 1 від 01.01.2011 (т. 2, а.с. 144-146).

Згідно умов даного договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику юридичну допомогу та консультації з юридичних питань, а саме: консультування з юридичних питань, складання юридичних документів, при необхідності представлення інтересів замовника в державних органах, ведення поточної юридичної діяльності, надання іншої юридичної допомоги, надання замовнику консультації з питань оподаткування, ціноутворення тощо.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акт здачі-прийняття робіт (т. 2, а.с. 151).

Проте, позивачем не надано суду податкові накладні, як і не надано жодного доказу щодо оплати позивачем послуг отриманих від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН", їх використання у власній господарській діяльності та не надано доказів, які ж саме юридичні послуги були надані позивачеві, оскільки, відсутні будь-які письмові докази щодо надання ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" юридичної допомоги та консультацій з юридичних питань, а саме: консультування з юридичних питань, складання юридичних документів, при необхідності представлення інтересів замовника в державних органах, ведення поточної юридичної діяльності, надання іншої юридичної допомоги, надання замовнику консультації з питань оподаткування, ціноутворення.

Відтак, із наданого позивачем акту здачі-прийняття робіт/послуг від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" не можливо встановити реальність операції між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання юридичних послуг. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів - акту здачі-прийняття робіт (послуг) від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН".

Крім цього, між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" (виконавець), в особі директора ОСОБА_6 було укладено договір про надання інформаційних (консультаційних) послуг від 01.03.2011 (т. 2, а.с. 147-149).

Згідно умов даного договору, виконавець зобов'язується надати за плату інформаційні (консультаційні) послуги: консультування з питань передачі в оренду нерухомого майна, що належить замовнику; консультування з питань юридичних аспектів оренди нерухомого майна що належить замовнику; консультування з питань особливостей юридичного статусу майна замовника; консультування з питань пошуку орендарів та укладення з ними договорів оренди нерухомого майна.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акт здачі-прийняття робіт (т. 2, а.с. 150).

Крім цього, позивачем надано до суду щодо ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН": свідоцтво про державну реєстрацію, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, довідку форми 4-ОПП, копію паспорта ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 137-143).

Проте, позивачем не надано суду податкові накладні, як і не надано жодного доказу щодо оплати позивачем послуг отриманих від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН", їх використання у власній господарській діяльності та не надано доказів, які ж саме інформаційні (консультаційні) послуги були надані позивачеві, оскільки, відсутні будь-які письмові докази щодо надання ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" консультацій з питань передачі в оренду нерухомого майна, що належить замовнику, з питань юридичних аспектів оренди нерухомого майна що належить замовнику, з питань особливостей юридичного статусу майна замовника, з питань пошуку орендарів та укладення з ними договорів оренди нерухомого майна.

Відтак, із наданого позивачем акту здачі-прийняття робіт/послуг від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН" не можливо встановити реальність операції між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання консультаційних послуг. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів - акту здачі-прийняття робіт (послуг) від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН".

Крім цього, між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ПРОМ-СНАБ" (виконавець), в особі директора ОСОБА_7 було укладено договір про надання послуг з пошуку орендарів № 01-09/2012 від 01.09.2012 (т. 2, а.с. 160-162).

Згідно умов даного договору, виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовникові послуги щодо пошуку орендаторів належного замовнику об'єкту нерухомості (або його частки), а замовник, в свою чергу, зобов'язується приймати та оплачувати надані виконавцем послуги.

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеним договором позивачем надано до суду: акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, договори оренди нежилих приміщень та майна (т. 2, а.с. 163-205).

Крім цього, позивачем надано до суду щодо ТОВ "ПРОМ-СНАБ": свідоцтво про державну реєстрацію, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, довідку форми 4-ОПП, копію паспорта ОСОБА_7 разом з карткою присвоєння ідентифікаційного номеру (т. 2, а.с. 152-159), дані: припинення ТОВ "ПРОМ-СНАБ" 16.07.2013 за рішенням господарського суду про визнання банкрутом та підтвердження подачі контрагентом податкової звітності (т. 2, а.с. 206-217).

Проте, позивачем не надано суду доказів, як саме ТОВ "ПРОМ-СНАБ" здійснювало пошук орендаторів, оскільки, відсутні будь-які письмові докази, звіти щодо надання ТОВ "ПРОМ-СНАБ" послуг щодо пошуку орендаторів належного замовнику об'єкту нерухомості (або його частки), як і не надано доказів оплати послуг позивачем.

Відтак, із наданих позивачем доказів не можливо встановити реальність операції між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ТОВ "ПРОМ-СНАБ".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт надання консультаційних послуг. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів - акту здачі-прийняття робіт (послуг) від ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН".

На підтвердження реальності господарських операцій між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ПП "НП "ХІМІЧ" позивачем було надано до суду лише накладні за підписом ОСОБА_8 на виконання рахунків - фактур щодо передачі ПП "НП "ХІМІЧ" товарів та податкові накладні за підписом ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 224-252), довіреності на ОСОБА_2 разом із витягами із журналу виданих довіреностей (т. 3, а.с. 21-26).

Крім цього, позивачем надано до суду щодо ПП "НП "ХІМІЧ": виписку з ЄДР, довідку ЄДРПОУ, свідоцтво платника ПДВ, довідку форми 4-ОПП (т. 2, а.с. 218-223), дані: зняття з обліку ПП "НП "ХІМІЧ" - перейшло до іншої ДПІ та припинення державної реєстрації 18.10.2013 та підтвердження подачі контрагентом податкової звітності (т. 2, а.с. 253-279).

Проте, позивачем не надано суду договір щодо постачання ПП "НП "ХІМІЧ" товарів для ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн", що унеможливлює встановити умови договору та, відповідно, порядок його виконання сторонами і реальність, не надано рахунки-фактури, як і не надано жодного доказу щодо оплати позивачем товарів отриманих від ПП "НП "ХІМІЧ" та їх використання у власній господарській діяльності.

Відтак, із наданих позивачем накладних щодо постачання ПП "НП "ХІМІЧ" товарів, податкових накладних на виконання рахунків-фактур не можливо встановити реальність операції між ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та ПП "НП "ХІМІЧ".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується факт укладання договору, придбання товарів, оплата товарів. Відтак, господарські операції, що нібито відбулись, оформлені лише на підставі формально складених первинних документів - накладних щодо постачання ПП "НП "ХІМІЧ" товарів та податкових накладних.

Крім іншого, позивачем було надано до суду докази щодо підтвердження факту фізичної можливості ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" здійснювати господарську діяльність для отримання прибутку (т. 3, а.с. 29-68), відповіді Головного управління статистики щодо надання відомостей з ЄДРПОУ по спірним, на думку відповідача, контрагентам (т. 3, а.с. 69-76), банківські виписки щодо оплати товарів (робіт, послуг) (т. 3, а.с. 77-82) та докази щодо подальшої реалізації товарів (т. 3, а.с. 83-141), проте, не надано жодного доказу щодо підтвердження факту фізичної можливості контрагентів виконувати договірні зобов'язання із позивачем, як і не надано доказів надання товарів, робіт, послуг ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС", ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ", ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1", ТОВ "ТД ЯМАТО", ТОВ "ТД "АРТЕКС", ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН", ТОВ "ПРОМ-СНАБ", ПП "НП "ХІМІЧ", їх оплату ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" та використання у власній господарській діяльності позивача.

При цьому, судом задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірних господарських операцій по взаємовідносинам із спірними контрагентами ухвалою суду від 06.10.2014 про закінчення підготовчого провадження у даній справі та призначення її до судового розгляду було витребувано у позивача вищевказані докази.

Дана ухвала суду отримана представником позивача 10.10.2014, підтвердженням чого є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0101409300872 (т. 2, а.с. 286).

Однак, позивач витребувані судом докази не надав суду без поважних причин, про витребування даних доказів у суб'єкта владних повноважень, якщо вони таким суб'єктом вилучались у позивача, не просив, тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, право на віднесення до валових витрат податку на прибуток підприємства, податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товарів і послуг з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з придбання повинна бути реальною, тобто повинна мати місце об'єктивна зміна складу активів платника податків.

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Крім цього, слід звернути особливу увагу на те, що позивачем не надано належних доказів для формування податкового кредиту, у зв'язку з наявністю витрат на придбання послуг (товарів, робіт) та, відповідно, не надано жодних доказів (банківських виписок, платіжних доручень проведених банком) щодо понесених позивачем витрат, у зв'язку з придбанням від ТОВ "ГРАНД ІНВЕСТ ПЛЮС", ПП "ПРИЛУКИХІМСНАБ", ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКА-1", ТОВ "ТД ЯМАТО", ТОВ "ТД "АРТЕКС", ТОВ "СПЕЦІАЛЬНЕ АГЕНСТВО "ГЕТЬМАН", ТОВ "ПРОМ-СНАБ", ПП "НП "ХІМІЧ" товарів, робіт, послуг.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а оформлені лише документально, що, в свою чергу, призвело до встановлення податковим органом порушень норм податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Сатурн" (код ЄДРПОУ 14308747) решту суми судового збору у розмірі 4311,72 грн. (чотири тисячі триста одинадцять грн. 72 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова