Постанова

від 28.10.2014 по справі 826/14681/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/377

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2014 року 15:55 № 826/14681/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Тур Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАК" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, за участі представників сторін:

представника позивача Мартян О.В.,

представника відповідача Вдовенко К.В.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28.10.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВАК" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року ТОВ "ОВАК", оформленого у вигляді листа "про відмову у прийнятті податкової декларації" від 09.09.2014 № 11243/10/26-59-18-04-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/14681/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.09.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 28.10.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200136598, позивач - ТОВ "ОВАК" є юридичною особою та як платник податку на додану вартість з 01.09.2013 перебуває на обліку у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (Т. 1, арк. 29).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ОВАК" 04.09.2014 направило засобами поштового зв'язку до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року (Т.1, арк. 11).

Однак, позивач отримав від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві лист про відмову у прийнятті податкової декларації від 09.09.2014 № 11243/10/26-59-18-04-17, в якому відповідач повідомив позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року складена з порушеннями норм п. 48.3 ст. 48 та п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податків», а тому податкова звітність не вважається податковою декларацією (Т. 1, арк. 8).

Позивач не погодився з такою позицією податкового органу та прийнятим рішенням щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року ТОВ "ОВАК", оформленого у вигляді листа "про відмову у прийнятті податкової декларації" від 09.09.2014 № 11243/10/26-59-18-04-17, а тому звернувся до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Згідно вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п.48.1 ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п. 49.15 ст.49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Пунктом 48.3 статті 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в графі 06 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року позивачем зазначена податкова адреса: Ярославів вал, буд. 13/2, літера Б, м. Київ, 01054 (Т. 1, арк. 9), яка відповідає адресі в ЄДР (Т. 1, арк. 62).

Пунктом 45.2 ст. 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Згідно з п.48.7 статті 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (пункт 45.2 статті 45 ПКУ).

Як вбачається із відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "ОВАК" знаходиться за адресою: 01054, м. Київ, Ярославів вал, будинок 13/2, літера Б (Т. 1, арк. 62).

Крім цього, твердження відповідача про відсутність позивача за місцезнаходженням та складені на цій підставі повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 28.08.2014 № 2145/9/26-59-18-05-20 (Т. 1, арк. 42), довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 27.08.2014 № 6275 (Т. 1, арк. 43) спростовуються відомостями з ЄДР, згідно яких ТОВ "ОВАК" знаходився за вищевказаною адресою, статус відомостей про юридичну особу підтверджено, а запис про відсутність позивача за місцезнаходженням до ЄДР не вносився (Т. 1, арк. 62).

Таким чином, місцезнаходження (податкова адреса), вказане позивачем в наявній в матеріалах справи податковій декларації, та інформація про місцезнаходження позивача, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повністю співпадають.

Крім цього, позивачем на підтвердження свого місцезнаходження за цією адресою надано суду копію договору суборенди нежитлового приміщення від 31.07.2013 № 06/09/38 (Т. 1, арк. 12), а також докази щодо підтвердження свого статусу про юридичну особу, зокрема: описи документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 25.04.2014, 13.05.2014, 19.05.2014, 12.06.2014, 18.06.2014, 22.07.2014, 29.07.2014, 14.08.2014, 21.08.2014, 08.09.2014, 23.09.2014 (Т. 1, арк. 15-25).

За таких обставин, під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем протягом квітня-вересня 2014 року вчинялись неодноразові дії із підтвердження відомостей про юридичну особу.

Натомість, підставою для висновків контролюючого органу про відсутність платника податків за адресою державної реєстрації стали довідка про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 27.08.2014 № 6275 (Т. 1, арк. 43) та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 28.08.2014 № 2145/9/26-59-18-05-20 (Т. 1, арк. 42), що надсилалося державному реєстратору.

Разом з тим, відповідне повідомлення контролюючого органу є підставою для надіслання державним реєстратором юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Так, відповідно до частини дванадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "ОВАК" регулярно протягом квітня-вересня 2014 року вчинялись неодноразові дії із підтвердження відомостей про юридичну особу, а, відтак, доводи органу доходів і зборів щодо недостовірного зазначення в податкових деклараціях обов'язкового реквізиту «Місцезнаходження платника податків», як Ярославів вал, буд. 13/2, літера Б, м. Київ, 01054 - є необґрунтованими, безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Інших доказів та обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для відмови у прийнятті поданої позивачем податкової звітності, крім посилань на недостовірність обов'язкового реквізиту - "місцезнаходження платника податків", відповідачем суду надано не було.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови у прийнятті поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, направленої засобами поштового зв'язку.

Відповідно до п. 49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про юридичну особу - ТОВ "ОВАК" підтверджено та зазначено місце знаходження юридичної особи: 01054, м. Київ, Ярославів вал, будинок 13/2, літера Б (Т. 1, арк. 62).

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що податковим органом було протиправно прийнято та направлено письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації від 09.09.2014 № 11243/10/26-59-18-04-17, оскільки, відповідно подана позивачем податкова звітність до контролюючого податкового органу була оформлена, згідно норм чинного законодавства та містила всі обов'язкові реквізити, визначені у п.48.3 ст. 48 ПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про відмову у прийняті податкової декларації» від 09.09.2014 № 11243/10/26-59-18-04-17

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАК" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві «Про відмову у прийняті податкової декларації» від 09.09.2014 № 11243/10/26-59-18-04-17.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАК" (код ЄДРПОУ 38824478) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн. (сто сорок шість грн. 16 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 жовтня 2014 року.