ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2014 р. Справа № 911/3982/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»
до Приватного сільськогосподарського підприємства «Грузія»
про стягнення 493 277,56грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Криворог І.О. (дов. б/н від 23.10.2014р.);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Грузія» (далі - відповідач) про стягнення 493 277,56грн. заборгованості, з яких: 408 766,28грн. боргу зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., 38 702,97грн. пені, 39 932,57грн. інфляційних втрат та 5 875,74грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2014р. порушено провадження у справі № 911/3982/14, розгляд справи призначено на 03.10.2014р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2014р. розгляд справи відкладено на 17.10.2014р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2014р. розгляд справи відкладено на 31.10.2014р.
У судовому засідання 31.10.2014р. представник позивача повністю підтримав позов.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Відповідач у судове засідання 31.10.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»» № 01-06/745/2014 від 05.06.2014р. неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
14.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (Лізингодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Грузія» (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 3978L12/00-LD, згідно якого лізингодавець зобов'язався придбати у власність від продавця, що обраний лізингоодержувачем, предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій) та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором, а лізингоодержувач - своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Передача лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформляється підписанням сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, впродовж 3-ох робочих днів, починаючи з дати відповідного повідомлення лізингоодержувача продавцем та/або лізингодавцем. При цьому сторони погоджуються, що у випадку одночасної передачі декількох предметів лізингу, достатнім доказом такої передачі буде підписання одного чи декількох актів приймання-передачі предметів лізингу, за умови, що такий (і) документ (-и) буде (-ть) відображати передачу предметів лізингу, у кількості, обумовленій договором (п. 2.3. договору).
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3., 5.3.1., 5.3.2. договору лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі. Розмір лізингових платежів, їх складові частини та дати платежів визначаються у графіку лізингових платежів, що міститься у Додатку (-ах) до договору. Розмір лізингових платежів та їх складових частин виражається у іноземній валюті (долар США, Євро або інша валюта) та підлягає сплаті у національній валюті України - гривні за курсом, що визначений договором. Лізингові платежі за договором складаються зокрема з: авансовий (перший лізинговий) платіж сплачується до передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу та є частиною відшкодування предмету лізингу. Авансовий платіж сплачується за курсом та в строк (-и), які вказані у відповідному додатку до договору. Авансовий платіж включає в себе податок на додану вартість. Періодичні лізингові платежі сплачуються після передачі предмета лізингу у користування лізингоодержувачу за курсом продажу та включають в себе: а) Відшкодування вартості предмета лізингу, що розраховується за курсом, встановленим у відповідному додатку до договору; б) Комісію лізингодавця, яка є такою, що змінюється, та розраховується як різниця між розміром періодичного лізингового платежу, який зазначений у стовбці «Лізинговий платіж» та перерахований в гривню та розміром відшкодування вартості предмету лізингу у гривні, розрахованого згідно п. 5.3.2. (а) договору. Мінімальний розмір комісії лізингодавця не може бути меншим ніж одна гривня.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що оплата лізингоодержувачем за договором вважається здійсненою в момент зарахування коштів на рахунок лізингодавця.
Договір вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п. 15.1. договору).
Додатками № 3978L12/01 та № 3978L12/02 до договору фінансового лізингу від 14.06.2012р. погоджено предмет лізингу та графік лізингових платежів.
Додатковою угодою № 2 від 14.04.2014р. до договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р. сторонами погоджено борг лізингоодержувача перед лізингодавцем.
Суд встановив, що позивачем на виконання п. 1.1. договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р. та додатків до договору передано відповідачу два зернозбиральні комбайни New Holland TC 5080 на загальну суму 2 506 140грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 24.07.2012р. (а.с. 28), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.
Відповідач свій обов'язок передбачений п. 7.1. договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р. в порушення погоджено сторонами графіку лізингових платежів, виконав частково, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., на момент судового розгляду справи, склав 408 766,28грн. (204 383,14грн. боргу за додатком № 3978L12/01 та 204 383,14грн. за додатком № 3978L12/02), що підтверджується довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 06-2-186/67-16776 від 27.10.2014р. (а.с. 53-55).
Предметом позову є вимоги про стягнення 408 766,28грн. боргу зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., 38 702,97грн. пені, 39 932,57грн. інфляційних втрат та 5 875,74грн. 3 % річних.
Суд встановив, що між сторонами виникли лізингові правовідносини.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач свій обов'язок передбачений п. 7.1. договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р. в порушення погоджено сторонами графіку лізингових платежів, виконав частково, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., на момент судового розгляду справи, склав 408 766,28грн. (204 383,14грн. боргу за додатком № 3978L12/01 та 204 383,14грн. за додатком № 3978L12/01), що підтверджується довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» № 06-2-186/67-16776 від 27.10.2014р. (а.с. 53-55).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 408 766,28грн. боргу зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., позивачем за період з 26.02.2014р. по 15.09.2014р. нараховано 38 702,97грн. пені, з яких: 5 211,17грн. за період з 26.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 304 820,22грн., 14 756,64грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 304 820,22грн., 12 735,64грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 304 820,22грн., 114,73грн. за період з 26.03.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 16 105,90грн., 779,70грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 16 105,90грн., 672,92грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 16 105,90грн., 729,43грн. за період з 26.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 17 088,64грн., 713,98грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 17 088,64грн., 471,17грн. за період з 26.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 17 406,48грн., 727,26грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 17 406,48грн., 189,55грн. за період з 26.06.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 17 339,94грн., 724,48грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 17 339,94грн., 601,22грн. за період з 26.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 16 880,40грн., 275,08грн. за період з 26.08.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 19 124,70грн.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення (п. 12.3. договору).
Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 10), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 26.02.2014р. по 15.09.2014р. загалом становить 38 702,97грн., зокрема: 5 211,17грн. за період з 26.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 304 820,22грн., 14 756,64грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 304 820,22грн., 12 735,64грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 304 820,22грн., 114,73грн. за період з 26.03.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 16 105,90грн., 779,70грн. за період з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 16 105,90грн., 672,92грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 16 105,90грн., 729,43грн. за період з 26.04.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 17 088,64грн., 713,98грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 17 088,64грн., 471,17грн. за період з 26.05.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 17 406,48грн., 727,26грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 17 406,48грн., 189,55грн. за період з 26.06.2014р. по 16.07.2014р. на суму боргу 17 339,94грн., 724,48грн. за період з 17.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 17 339,94грн., 601,22грн. за період з 26.07.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 16 880,40грн., 275,08грн. за період з 26.08.2014р. по 15.09.2014р. на суму боргу 19 124,70грн. Відтак, вимога про стягнення 38 702,97грн. пені підлягає задоволенню повністю.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., позивачем за період з 26.02.2014р. по 15.09.2014р. нараховано 39 932,57грн. інфляційних втрат та 5 875,74грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 11-12), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 26.02.2014р. по 15.09.2014р. становить 39 896,75грн. інфляційних втрат та 5 875,74грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 39 932,57грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 39 896,75грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 5 875,74грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 408 766,28грн. боргу зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., 38 702,97грн. пені, 39 896,75грн. інфляційних втрат та 5 875,74грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Грузія» (96310, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, с. Правда, вул. Перекопська, буд. 5; ідентифікаційний код 32389918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1; ідентифікаційний код 33942232) 408 766 (чотириста вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень) 28 коп. боргу зі сплати лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 3978L12/00-LD від 14.06.2012р., 38 702 (тридцять вісім тисяч сімсот дві гривні) 97 коп. пені, 39 896 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень) 75 коп. інфляційних втрат, 5 875 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень) 74 коп. 3 % річних та 9 864 (дев'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні) 83 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 04.11.2014р.
Суддя П.В. Горбасенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2014 |
Оприлюднено | 07.11.2014 |
Номер документу | 41218678 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні