Ухвала

від 14.10.2014 по справі 804/14938/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2014 рокусправа № 804/14938/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Нагорної Л.М. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 р. у справі № 804/14938/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Техфорвард"

до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013р. за № 0002342280 та за № 0002332280, -

ВСТАНОВИВ:

"12" листопада 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю"Техфорвард" звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013 року:

- № 0002342280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 21 735 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 433,75 грн.;

- № 0002332280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 28 060 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 015 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та необґрунтованістю спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем зі свого боку виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за господарськими операціями, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 р. у справі № 804/14938/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Техфорвард" до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013р. за № 0002342280 та за № 0002332280 - задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із експорту товару у лютому 2012 року.

Не погодившись з постановою суду, Лівобережною об`єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 р. у справі № 804/14938/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсягу дослідив обставини по справі та залишив поза увагою факт відсутності будь-яких первинних документів, що підтверджують транспортування товару. Що в свою чергу свідчить про відсутність документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, фахівцями Лівобережної ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Техфорвард» (код ЄДРПОУ 36493925) з питання правильності відображення у податковому обліку проведених експортних операцій за лютий 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 07.05.2013р. за № 1962/228/36493925 яким зафіксовано виявлені перевіркою порушення податкового законодавства, зокрема виявлено завищення підприємством податкового кредиту у сумі 21 735 грн. по рядку 10.1 декларації з ПДВ за лютий 2012 року та по рядку 16 декларації (-3076 грн.), чим порушено вимоги п.п. 14.1.179, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження формування податкового кредиту у лютому 2012 року.

Висновки податкового органу ґрунтуються на відсутності документів, що підтверджують транспортування придбаних ТМЦ. Дана обставина, на думку відповідача, свідчить про безтоварність господарської операції та, відповідно, протиправність формування податкового кредиту за даною угодою.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення 15.07.2013р.:

- за № 0002342280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 21 735 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5433,75 гривень;

- за № 0002332280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 28 060 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 015 гривень.

За результатами адміністративного оскарження рішення податкового органу залишені без змін, скарга ТОВ «Техфорвард» - без задоволення.

Не погодившись з висновками податкового органу та вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення безпідставними та такими, що порушують права та законні інтереси суб'єкту господарювання, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат та протиправного формування податкового кредиту. Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом перевірено експортні операції ТОВ «Техфорвард», а саме - досліджено взаємовідносини позивача з ПП ОСОБА_1 та "ELDIX" LTD.

Так, відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що 19.01.2012 року між ПП ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ «Техфорвард» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити визначений угодами умови та специфікаціями товар (прес гідравлічний, бувший у використанні). Реальність виконання зазначеної угоди підтверджено договором купівлі-продажу №19/1-1 від 19.01.2012 року, специфікацією №001, накладною на загальну суму 133 621,09 грн. без ПДВ, оскільки контрагент позивача - ПП ОСОБА_2 не є платником податку на додану вартість.

04.02.2012 року між ТОВ «Техфорвард» (Продавець) та "ELDIX" LTD (Покупець) укладено контракт за № ПР/1 про поставку на умовах FCA - Дніпропетровськ, Україна, товару визначеного специфікацією №001 від 19.01.2012 року - прес гідравлічний, бувший у використанні. Відвантаження товару підтверджено ВМД №1101000000/2012/202443. Розрахунки за товар виконано в повному обсягу, що підтверджено платіжним дорученням на загальну суму 138 701 грн.

З акту перевірки та заперечень відповідача на адміністративний позов не вбачається, що у податкового органу виникли питання щодо реальності здійснення даних господарських операцій та правомірності їх відображення в податковому обліку.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, відповідно до письмових пояснень відповідача, стали висновки акту перевірки щодо протиправного формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованим такий висновок податкового органу з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0002342280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 21 735 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5 433,75 грн.

З матеріалів адміністративної справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що у лютому 2012 року Товариством сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Агро-Союз Термінал», ТОВ «Панда Шіппінг», ТОВ «АТЛ», ТОВ «Стандартднепр», ТОВ «РЕУ №17», ТОВ «МСТ», Санепідемстанцією Державного управління справами, ТОВ «Укрвторснаб» на загальну суму 21 735 грн.

Між позивачем та вказаними контрагентами укладено угоди про виконання робіт (надання послуг): ТОВ «Укрвторснаб» (послуги із заготівлі та переробки паперу, картону, пластмаси), ТОВ «АТЛ» (оренда офісу), ТОВ «МСТ» (транспортно-експедиційне обслуговування), ТОВ «Стандартднепр» (аналіз і підготовка дозвільної документації), Санепідемстанція Державного управління справами (проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи гребінців та бейджів), ТОВ «РЕУ №17» (роботи з відшкодування витрат з теплопостачання, оренда приміщення), ТОВ «Пінда Шіппінг» (портові формальності, ТЕО, використання інфраструктури порту, оформлення документів), ТОВ «Агро-Союз Термінал» (послуги диспетчеризації автомобіля).

Сума ПДВ сплачена за виконані роботи та отримані послуги, віднесена позивачем до податкового кредиту за лютий 2012 року.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, який є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусу платників ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані. Також відсутні докази недійсності податкових накладних, виписаних ТОВ «Агро-Союз Термінал», ТОВ «Панда Шіппінг», ТОВ «АТЛ», ТОВ «Стандартднепр», ТОВ «РЕУ №17», ТОВ «МСТ», Санепідемстанцією Державного управління справами та ТОВ «Укрвторснаб», які за приписами вищенаведених норм є єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Реальність виконання укладених угод підтверджена первинною документацією: копії договорів про надання послуг (виконання робіт) та додатки до них, акти виконаних робіт, акти здачі-приймання виконаних робіт наданих послуг), податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Посилання скаржника на відсутність документів що підтверджує транспортування придбаного товару, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на предмет укладених угод.

Усі надані первинні документи досліджені судом апеляційної інстанції, на підставі чого колегія суддів дійшла висновку про реальність операції позивача щодо виконання робіт (надання послуг), оскільки зазначені операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою придбання послуг було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Техфорвард». При цьому усі первинні документи оформлені належним чином та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача акт перевірки не містить, що свідчить про правомірність такого відображення і спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що всі придбані у підприємств послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності та правомірно сформовано податковий кредит за сумами ПДВ сплачених за них.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.07.2013 року № 0002332280, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 28 060 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 015 грн .

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, податковим органом не досліджувалось питання правомірності формування валових витрат або витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування чи будь-яких інших обставин, що можуть свідчити про порушення Товариством правил оподаткування податком на прибуток.

Зазначене підтверджується також листом Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №2135/10/001-36-1004-09 від 30.08.2013 року, в якому у відповідь на численні скарги ТОВ «Техфорвард» вказано на недослідження податковим органом в ході оскаржуваної перевірки, питань, які слугували підґрунтям для винесення спірних податкових повідомлень-рішень та зобов'язано Лівобережну МДПІ провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Техфорвард» з питань, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням доводів, викладених платником податків у його скаргах.

Жодних пояснень та їх документального підтвердження щодо правомірності збільшення Товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, відповідачем до суду не надано.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги, в яких відповідач констатує, жодним чином непідтверджені та необґрунтовані факти порушення позивачем податкового законодавства, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Судом першої інстанції, хоча і не досліджено в повному обсягу обставин по справі, проте винесено по суті вірне рішення щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, та правомірно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстав, передбачених ст. 202 КАС України, для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 р. у справі № 804/14938/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 р. у справі № 804/14938/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: Я.В. Семененко