Рішення

від 27.10.2014 по справі 911/4012/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" жовтня 2014 р. Справа № 911/4012/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вюрт - Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Салют», с. Копилів, Макарівський район

про стягнення 17 432, 23 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Луцюк В.В. предст. дов. б/н від 05.09.2014р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вюрт - Україна» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Салют» (відповідач) про стягнення 17 432, 23 грн., з яких 15 085,41 грн. основного боргу, 687,42 грн. 3% річних та 1659,40 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2014 року було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 27.10.2014 року.

Відповідач в судове засідання 27.10.2014р. не з'явився, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 0803300051370, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалою суду, не подав, клопотання про відкладення до суду не надсилав.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 27.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

11 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вюрт-Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Салют» (покупець) укладено договір постачання № 23-24, відповідно до умов якого продавець зобов'язується постачати та передавати у власність (повне господарське відання) покупцю певний товар, покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 21 календарного дня з дня виписки рахунку або отримання товару.

Як стверджує позивач, він здійснив поставку товару на загальну суму 19 085,41 грн. Факт поставки товару та отримання його відповідачем підтверджується належним чином засвідченою з боку відповідача та позивача видатковими накладними № 4/00001668 від 11.02.2013р. на суму 18 300,61 грн., № 4/00001818 від 19.02.2013р. на суму 280,80 грн., №16/00002630 від 06.03.2013р. на суму 504,00 грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 64 від 19.03.2014р.

Проте, відповідач, всупереч умовам договору, повністю не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість у розмірі 15 085,41 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, доказів оплати та відзиву на позов відповідач до суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 15 085,41 грн. боргу за поставлений товар підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 687,42 грн. 3% річних та 1659,40 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення 687,42 грн. 3% річних та 1659,40 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 085,41 грн. основного боргу, 687,42 грн. 3% річних та 1659,40 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Салют» (08033, Київська область, Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Леніна,4-Б, код ЄДРПОУ 37341624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вюрт-Україна» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 20010785) - 15 085 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 41 коп. основного боргу, 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 42 коп. 3% річних, 1659 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення 05.11.2014р.

Суддя О.В. Щоткін