Рішення

від 27.10.2014 по справі 921/982/14-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2014 р.Справа № 921/982/14-г/11

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК", вул. Марії Кюрі 5, м.Дніпропетровськ,49000 (юридична адреса: 49044, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Чкалова, буд.12, кім. 201)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс", м.Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 8

про стягнення 26 846 грн. 00 коп.

За участю представників сторін

Позивача : Бондаренко І.І. - (довіреність №б/н від 03.01.2014р.) - представник.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брама ВК", вул. Марії Кюрі 5,м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс", м.Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 8 про стягнення заборгованості в сумі 28 346 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору постачання №ЛВ-48 від 25 лютого 2013 року, а саме не сплатив в повному обсязі грошові кошти, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 28 346 грн. 50 коп., з них: 18 700 грн. 00 коп. - основна заборгованість, 2 351 грн. 00 коп. - інфляційні нарахування, 397 грн. 96 коп. - 3% річних, 4675 грн. 00 коп. штрафу та пені в розмірі 2 223 грн..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12 вересня 2014 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 26 вересня 2014 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 27 жовтня 2014 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 26 вересня 2014 року позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині зменшення суми основного боргу із 18 700грн до 17 700грн., у зв'язку із частковою оплатою заборгованості відповідачем.

27 жовтня 2014 року представник позивача через канцелярію господарського суду Тернопільської області звернулась з заявою № б/н від 21.10.2014 року про зменшення розміру позовних вимог, та в судовому засідання позовні вимоги викладені у заяві підтримала в повному обсязі, просить позов задоволити - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс", м.Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК", вул. Марії Кюрі 5, м.Дніпропетровськ,49000 суму заборгованості в розмірі 17 200 грн., пеню в розмірі 2 223 грн., штраф у розмірі 4 675 грн., 3% річних у розмірі 397 грн., інфляційні витрати у розмірі 2 351 грн. та судовий збір в сумі 1 827 грн.

Повноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, спростувань та заперечень на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" не подав; поштова кореспонденція, яка надсилалась на адреси відповідача: вул.С.Бандери, 8, м.Тернопіль /адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців/ та м.Тернопіль, вул.Родини Барвінських, 11, - повернулась на адресу господарського суду з відміткою пошти " за закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення про вручення 18 вересня 2014р. представнику ТОВ "Національний торгівельний альянс" ухвали про порушення провадження у справі № 921/982/14-г/11 за адресою проспект С.Бандери, 8 м.Тернопіль.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України ).

25 лютого 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" (надалі Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс" (надалі Покупець) був укладений договір постачання № ЛВ-48 (із Протоколом розбіжностей до нього) у відповідності до умов, зазначених у даному договорі, постачальник зобов"язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Ціна, кількість, асортимент товару визначається в національній валюті України та вказуються в накладних, що визнаються Специфікаціями та є невід'ємною частиною до цього договору.

Відповідно до розділу 4 п. 4.1. договору покупець зобов"язується оплатити вартість товару протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки.

На виконання зазначеного договору постачання ТзОВ "Брама ВК" передало у власність ТзОВ "Національний торгівельний альянс" товар на загальну суму 135 437,50 грн.

З одержаний товар ТзОВ "Національний торгівельний альянс" розрахувалось не в повному обсязі та на дату звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 18 700 грн., зокрема, за видатковою накладною № 00Г/71431 від 13.11.2013р., на суму 9850 грн. /здійснена часткова оплата в розмірі 1000,00 грн., що підтверджується випискою ПАТ "Банк Восток" від 05.03.2014р./, отже, враховуючи оплату відповідача, сума за накладною становить 8850 грн., та за видатковою накладною № 00Г/72219 від 27.11.2013р., на суму 9850 грн.

Враховуючи заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.09.2014р. та від 21.10.2014р., позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 17 200 (сімнадцять тисяч двісті) грн., пеню в розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн., штраф у розмірі 4 675 (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн., 3% річних у розмірі 397 (триста дев'яносто сім) грн., інфляційні витрати у розмірі 2 351 (дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн., та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього Кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приймаючи до уваги наведене та беручи до уваги те, що всупереч умов договору постачання №ЛВ-48 від 25 лютого 2013 року та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач виконав частково, а тому, суд вважає позовні вимоги позивача з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог, щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 17 200грн правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.9.3. договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар відповідно до п.4.1. та 7.2. договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує десять календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 25 відсотків від несплаченої суми, але не менше 500 грн.

Враховуючи наведене, позивачем правомірно нараховано до сплати відповідачу 2223,00 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 4675,00 грн. штрафу, що підтверджується обгрунтованим розрахунком нарахованих штрафних санкцій.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого розрахунку позивачем нараховано відповідачу інфляційні витрати в розмірі 2351,00 грн. та 3% річних за період в розмірі397,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за поставлений товар, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33,34,43,49,75,82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національний торгівельний альянс", м.Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 8, ідентифікаційний код 38480289 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК", вул. Марії Кюрі 5, м. Дніпропетровськ, 49000 (юридична адреса: 49044, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул.Чкалова, буд.12, кім. 201), ідентифікаційний код 35203810 - 17 200 (сімнадцять тисяч двісті) гривень заборгованості за поставлений товар; 2 223,00 (дві тисячі двісті двадцять три) грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 4 675 (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. штрафу; 2 351 (дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн. інфляційних витрат; 397 (триста дев'яносто сім) грн., що становить 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 05 листопада 2014 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук