Рішення

від 30.10.2014 по справі 917/1706/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2014 р. Справа №917/1706/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагро Плюс", вул. Стадіонна, буд. 42, м. Синельникове, Дніпропетровська область, 52500

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", вул. Дзержинського, буд. 1А, с. Майорщина, Гребінківський район, Полтавська область, 37420

про стягнення 503 918,89 грн.

Суддя Киричук О. А.

Представники:

від позивача: Наконечна Т. М., дов. № 0909/1 від 09.09.2014 р.,

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №1305/1 від 13.05.2014 р. в сумі 503 918,89 грн., з яких: 215 800,00 грн. - сума основного боргу, 284 856,00 грн. - пеня, 3 262,89 грн. - інфляційні нарахування.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем надано письмові пояснення (вх. № 14473 від 30.10.2014 р.) та заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 14347 від 30.10.14 р.), відповідно до якої зменшено позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу до 160 000,00 грн. та збільшено вимоги в частині стягнення пені до 286 396,00 грн.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

З урахуванням поданих заяв, судом розглядаються вимоги про стягнення 160 000,00 грн. - суми основного боргу, 286 396,00 грн. - пені та 3 262,89 грн. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 14.10.2014 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву (вх. № 13419 від 14.10.2014 р.), відповідно до якого ним визнається сума основного боргу, але він не погоджується з вимогами відносно стягнення пені та інфляційних нарахувань, посилаючись на те, що розмір пені є надмірно великим порівняно із сумою основного боргу, а також на те, що позивачем не надано доказів про витрати ним у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань.

Відповідачем також надано заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із раптовою хворобою його представника (вх. № 14350 від 30.10.14 р.).

Заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на те, що відповідачем не надано в судове засідання відповідних доказів на підтвердження зазначених ним обставин. Ненадання зазначених доказів виключає можливість для ствердження про наявність поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання. При цьому, суд приймає до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує представництво інтересів сторони в господарському процесі певним колом осіб.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

13.05.14 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоагро Плюс" (далі -позивач, продавець) та Cільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу №1305/1 (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, у порядку та умовах, визначених договором, продавець передає у власність покупця мікродобрива (далі - товар), а покупець - приймає й оплачує його. Вартість товару становить 215 800,00 грн. Кількість, асортимент та якість товару наведені у специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, продавець зобов'язаний не пізніше 16.05.2014 р. передати покупцеві названий у п. 1.1 договору товар з підтверджуючими документами.

Згідно з п. 2.2 договору, покупець зобов'язаний прийняти товар від продавця і здійснити за нього оплату в строки й у порядку передбачені договором.

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: 7.1.1. 100% від суми, указаної в п. 1.2 договору, не пізніше 16.05.2014 р.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним було передано відповідачу товар - Е.К.О. Стим Преміум (Гумат калію) кількістю 1 300,00 л. та Гаубсин кількістю 2 600,00 л. на загальну суму 215 800,00 грн. разом з ПДВ., що підтверджується видатковою накладною № 115 від 16.05.2014 р. на суму. Зазначена накладна підписана представниками сторін та засвідчена печатками. Оригінал оглянутий в судом у засіданні, копія долучена до матеріалів справи.

Як стверджує позивач, даний товар був прийнятий уповноваженим представником відповідача - Хоменко М. М. (відповідно до довіреності № 152 від16.05.2014 р.).

Як зазначає позивач, відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 55 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1579 від 02.09.2014 р. на суму 40 000,00 грн. та № 1777 від 25.09.2014 р. на суму 15 800,00 грн.

Позивач вказує, що16.06.2014 року він звернувся до відповідача з претензією (вих. № 1606/1), згідно якої просив погасити вказану заборгованість, проте, вона була залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, і сума заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Екоагро Плюс" складає 160 000,00 грн.

Суд приймає до уваги акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01. 2014 р. по 05.06. 2014 р., відповідно до якого відповідачем не заперечується існування боргу перед позивачем у розмірі 215 800,00 грн. за даним договором.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за переданий товар відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 160 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до позовних вимог, позивачем пред'явлена до стягнення пеня в сумі 286 396,00 грн., без врахування вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 вищезазначеного Закону вказує, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За даних обставин, нарахована позивачем пеня стягується частково. Після здійсненого судом перерахунку, з урахуванням положення обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, обґрунтованими є вимоги про стягнення пені за період з 17.05.2014 р. по 13.08.2014 р. у розмірі 10 991,02 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нараховані інфляційні нарахування за період з червня 2014 р. по серпень 2014 р. на суму 3 262, 89 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних нарахувань за період з червня 2014 р. по серпень 2014 р. у сумі 3 262,89 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем при пред'явленні позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (37420, Полтавська область, Гребінківський район, с. Майорщина, вул. Дзержинського, 1А, п/р 2600202647311 в філія АТ "Укрексімбанк" м. Полтава, МФО 331649, код ЄДРПОУ 21044481) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагро Плюс" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Стадіонна, 42, р/р 26009060733731 в ПАТ КБ "Приват Банк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 37539729) суму основного боргу в розмірі 160 000,00 грн., 10 991,02 грн. - пені, 3 262,89грн. - інфляційних нарахувань та 3 485,08 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

Суддя О. А. Киричук