Постанова

від 28.10.2014 по справі 816/3548/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року 09:40м. ПолтаваСправа № 816/3548/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представника позивача - Нестеренко С.В.,

представника відповідача - Хоміч Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" (далі - позивач, ТОВ "Голландські троянди") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, ДЕІ у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування припису від 11 березня 2014 року № 10-09-21 в частині пункту 2 щодо зобов'язання отримати дозвіл у встановленому порядку на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В обґрунтування свої вимог позивач посилався на протиправність пункту 2 припису від11.03.2014, яким зобов'язано отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, оскільки номінальна теплова потужність апарату опалювального газового настінного побутового Колві-Термона "КТ DUO 50T", електроточила МЗП ТЗ-200-500, двох калориферних печей-булер'янів "Vesuri" Тип 01 становить менше 50 МВт, у зв'язку з чим відсутні підстави для отримання дозволу. Крім того, вказував, що електроточило МЗП ТЗ-200-500 взагалі не входить до Переліку типів устаткування, що потребує отримання спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин. Зазначав, що при проведенні перевірки відповідачем не визначалося, які забруднюючі речовини та в якій кількості викидаються в атмосферне повітря. Також посилався на зазначення в акті перевірки про відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: газовим котлом марки ДИО-50, електроточилом МЗП ТЗ-200-500, 2 металевими буржуйками, проте саме таке обладнання на підприємстві відсутнє (в наявності, зокрема, апарат опалювальний газовий настінний побутовий Колві-Термона "КТ DUO 50T", електроточило МЗП ТЗ-200-500, два калориферні печі-булер'яни "Vesuri" Тип 01).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки факт експлуатації газового котла "КТ DUO 50T", електроточила МЗП ТЗ 200-500, двох печей-калориферів "Малий Булер'ян Тип 00" та здійснення ними викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підтверджується довідками позивача. Вказував, що назви стаціонарних джерел, які здійснюють викиди забруднюючих речовин фіксувалися зі слів представника позивача при здійсненні натурного обстеження, що зумовило невірне відображення назви таких стаціонарних джерел в акті перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

З 17.02.2014 по 06.03.2014 ДЕІ у Полтавській області на підставі наказу № 091/01-03 від 17.02.2014 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Голландські троянди".

За результатами перевірки складено акт № 102/01-01-14, в якому зафіксовано, зокрема, відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: газовим котлом марки ДИО-50, електроточилом МЗП ТЗ-200-500, 2 металевими буржуйками (а.с.19-30).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, на підставі акту перевірки № 102/01-01-14 відповідачем винесено припис № 10-09-21 від 11.03.2014, пунктом 2 якого зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.31-33).

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За визначенням, наявним у статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", забруднююча речовина - це речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища

Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України .

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до положень статті 1Закону України "Про охорону атмосферного повітря" джерелом викиду є об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

У пункті 1.15.5. Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 10.02.1995 № 7, надано визначення стаціонарному джерелу забруднення атмосфери, яким є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Аналогічне визначення міститься також у п. 14.1.230 ст.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд вбачає, що відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

При цьому для констатації порушення умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря повинні бути встановлені наступні обставини: підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо здійснюють викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими (наявні у Переліку забруднюючих речовин, затверджених КМУ, або наявні докази, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища); викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відбуваються без отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зі змісту акту перевірки № 102/01-01-14 суд вбачає, що перевіряючим зафіксовано, що під час здійснення відповідачем виробничої діяльності здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: газовим котлом марки ДИО-50 в приміщенні будівлі квіткового салону по вул. 60-річчя Жовтня, 58-А, м. Кременчук, електроточилом МЗП ТЗ-200-500, 2 металевими буржуйками в приміщенні гаражів по вул. Рокосовського, 64-А, м. Кременчук.

Однак, при цьому, в акті перевірки не вказано і жодним доказом не підтверджено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок роботи цих об'єктів, чи є такі речовини забруднюючими, в яких обсягах здійснюються викиди забруднюючих речовин та чи справляють такі речовини прямо або опосередковано негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Крім того, матеріали перевірки не містять жодних даних, які б дали змогу ідентифікувати обладнання, яке за висновком перевірки, здійснює викиди забруднюючих речовин.

Згідно з письмовими пояснення перевіряючого під час перевірки проводилося натурне обстеження суб'єкта господарювання, в тому числі обладнання, а назви обладнання було зазначено в акті перевірки зі слів працівників підприємства (а.с. 176).

Матеріалами справи підтверджується, що на балансі підприємства перебувають апарат опалювальний газовий настінний побутовий Колві-Термона "КТ DUO 50T" потужністю 51,1 кВт., електроточило МЗП ТЕ-200-500 потужністю 500 Вт., а дві калориферні печі-булер'яни марки "Vesuri" тип 01 потужністю 11,0 кВт. перебувають у позивача в користуванні на підставі договору оренди обладнання № 23-17/14 від 03.02.2014 (а.с. 74-75, 187-197).

Доказів наявності у позивача обладнання із назвою "газовий котел марки ДИО-50 ", "електроточило МЗП ТЗ-200-500 ", "металеві буржуйки ", та доказів здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказаним обладнання, як зазначено в акті перевірки, відповідачем не надано.

Відповідно до п.п. 4.4. - 4.6. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. №464 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за №18/16034 (далі - Порядок №464), дія якого поширюється на інспекторів державної екологічної інспекції, під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки. Крім цього, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках , у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю . При здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів.

Отже, посадова особа, яка проводить перевірку, для з'ясування певних обставин та для підтвердження висновків щодо наявності порушення має право здійснювати огляд території суб'єкта господарювання та застосовувати методи інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.

Згідно пункту 4.14 Порядку № 464 не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

У зв'язку з цим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на довідки, складені під час перевірки, як на докази використання позивачем стаціонарних джерел, які здійснюють викиди в атмосферне повітря.

Зі змісту акту перевірки та пояснень представника відповідача судом встановлено, що в ході перевірки позивача інструментально-лабораторні вимірювання не здійснювалися, проби не відбиралися, технічна документація на обладнання не досліджувалася (а.с.176).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1780 затверджено Порядок розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, яким визначено вимоги щодо розроблення та затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що виводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря із стаціонарних джерел.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що перелік типів устаткування, за якими розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, визначається Мінприроди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.08.2004 p. № 317 затверджено перелік типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, до п. 1 якого віднесено теплосилові установки , номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт.

Позивачем долучено до матеріалів справи паспорт та інструкції по експлуатації апарату опалювального газового настінного побутового Колві-Термона "КТ DUO 50T", електроточила МЗП ТЕ-200-500, двох калориферних печей-булер'янів марки "Vesuri" тип 01, що перебували на об'єкті, що перевіряється, відповідно до яких максимальна теплова потужність є значно меншою від граничної межі, встановленої законодавством (а.с.76-134).

Крім того, зі змісту звіту про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря суд вбачає, що джерелами утворення забруднюючих речовин на підприємстві є котельня, працююча на газу, та технологічне обладнання, необхідне для виконання договірних відношень, що знаходиться за адресою: вул. Портова, 4, м. Кременчук. Інших джерел викидів забруднюючих речовин при інвентаризації, проведеною спеціалізованою лабораторією із застосуванням прямих інструментально-лабораторних вимірювань не виявлено (а.с.135-151). В матеріалах справи міститься дозвіл № 5310200000-70 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 21.01.2010, який виданий на об'єкт, що знаходиться за адресою вул. Портова, 4, м. Кременчук (а.с. 70-73).

Таким чином, під час перевірки позивача не встановлено вид і обсяг забруднюючих речовин, викид яких здійснюється обладнанням позивача, конкретний вид обладнання, що здійснює викиди, також не встановлено чи такі речовини або їх суміші дійсно є забруднюючими; не надано доказів, що речовини можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища. В ході розгляду справи відповідачем також не надано доказів для встановлення і підтвердження цих обставин.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях позивача порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження ДЕІ у Полтавській області про наявність таких порушень ґрунтуються на її припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми чинного законодавства України, відтак, оскаржуваний пункт 2 припису прийнятий необґрунтовано та не на підставі закону, а тому припис в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 10-09-21 від 11 березня 2014 року щодо отримання у встановленому порядку дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної екологічної інспекції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 38019348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голландські троянди" (код ЄДРПОУ 30941257) витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський