Постанова

від 03.11.2014 по справі 810/5803/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року №810/5803/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом прокурора міста Славутича Київської області до Славутицького міського голови про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора міста Славутича Київської області до Славутицького міського голови, в якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Славутицького міського голови щодо усунення порушень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», викладених у поданні прокурора м. Славутича Київської області №30/1344 від 30.04.2014;

2) зобов'язати Славутицького міського голову виконати вимоги, викладені у поданні прокурора м. Славутича Київської області №30/1344 від 30.04.2014 та вчинити дії, спрямовані на усунення викладених у поданні порушень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції».

В обґрунтування позовних вимог прокурор міста Славутича Київської області (далі - позивач, прокурор) зазначив, що прокуратурою міста Славутича Київської області за результатами проведеної перевірки додержання вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» у діяльності комунального підприємства «Управління з розвитку фізичної культури, спорту та туризму» Славутицької міської ради Київської області (далі - КП «УФКСТ») виявлено низку порушень. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1, працюючи директором вказаного підприємства, призначений на посаду на підставі розпорядження Славутицького міського голови та відповідного контракту, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, а відтак суб'єктом, на якого поширюються вимоги пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» і відносно якого статтею 9 вказаного закону встановлено обмеження щодо роботи близьких осіб, порушив встановлені обмеження.

Так, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що в його безпосередньому підпорядкуванні перебуває бухгалтер КП «УФКСТ» ОСОБА_2, яка є його дружиною, не виконав вимоги закону та не усунув обставини, які порушують вимоги статей 9, 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», у зв'язку з чим між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_2 виникла суперечність між особистими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень, тобто виник конфлікт інтересів. Про наявність конфлікту інтересів ОСОБА_1 не повідомив безпосереднє керівництво, та не вжив інших заходів щодо його усунення.

30.04.2014 прокурором на адресу Славутицького міського голови (далі - відповідач) винесено подання №30/1344 із вимогами: 1) невідкладно розглянути подання та невідкладно вжити вичерпних заходів до усунення виявлених порушень законодавства, причин та умов, що сприяли їх вчиненню; 2) вирішити питання про притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

На думку прокурора, зі змісту відповіді Славутицького міського голови від 16.09.2014 №01-12/2262 щодо розгляду подання прокурора №30/1344 від 30.04.2014 вбачається, що подання прокурора відхилено, порушення вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» не усунуто, винні особи до передбаченої законом відповідальності не притягнуті.

У судовому засіданні 03.11.2014 прокурор свої позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» положення абзаців 1 та 2 цієї статті не поширюються на осіб, які працюють в галузі фізичної культури та спорту. Також звернув увагу на те, що міським головам чинним законодавством не надано повноважень щодо звільнення працівників комунальних підприємств, тоді як відповідні повноваження надані директорові КП «УФКСТ» статутом цього підприємства.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців комунальне підприємство «Управління з розвитку фізичної культури, спорту та туризму» Славутицької міської ради Київської області, код за ЄДРПОУ 31476407, зареєстроване як юридична особа 04.04.2001, дата запису в ЄДР 30.05.2008. Засновник - Славутицька міська рада, код за ЄДРПОУ 26425731; керівник/підписант ОСОБА_1.

Основний вид діяльності КП «УФКСТ» за КВЕД - функціювання спортивних споруд (93.11); інші види діяльності за КВЕД: 16.29 (виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння), 77.21 (прокат товарів для спорту та відпочинку), 84.12 (регулювання у сферах охорони здоров'я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов'язкового соціального страхування), 85.51 (освіта у сфері спорту та відпочинку), 93.12 (діяльність спортивних клубів), 93.19 (інша діяльність у сфері спорту), 93.29 (організування інших видів відпочинку та розваг), 46.90 (неспеціалізована оптова торгівля), 47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами), 50.30 (пасажирський річковий транспорт), 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

В матеріалах справи наявна копія статуту КП «УФКСТ» (нова редакція), затвердженого рішенням Славутицької міської ради від 29.12.2010 №124-4-VІ та зареєстрованого державним реєстратором Виконкому Славутицької міської ради 25.01.2011 (далі - Статут), у розділі 3 якого, серед іншого, зазначено наступне. Метою діяльності КП «УФКСТ» є створення сприятливого середовища та належних організаційно-економічних умов для розвитку фізичної культури та спорту у м. Славутичі. Головними завданнями КП «УФКСТ» визначено: широкий розвиток масового фізкультурного руху в місті Славутичі, використання фізичної культури як засобу духовного впливу, зміцнення здоров'я населення, національне відродження народних спортивних традицій в нових ринкових відносинах; сприяння реалізації державної та регіональної політики щодо розвитку та фінансової підтримки фізичної культури та спорту, ефективне використання її можливостей в соціально-економічному та культурному розвитку області; об'єднання фінансово-економічного та науково-технічного потенціалу для розробки і здійснення програм та проектів, спрямованих на всебічний розвиток та підвищення ефективності фізичної культури та спорту серед населення міста, та інше.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призначений на посаду директора КП «УФКСТ» на підставі розпорядження виконкому Славутицької міської ради Київської області №80к від 07.07.2008, контракту від 07.07.2008. Додатковою угодою до цього контракту №6 від 26.12.2013 термін дії контракту подовжено до 31.12.2015.

Наказом КП «УФКСТ» №1-ОС від 03.01.2012 ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду бухгалтера.

Відповідно до листа ВДРАЦС Реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції Київської області №160/02.1.2-14 від 05.03.2013 даним відділом зареєстровано шлюб (актовий запис №04 від 12.01.2012) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, прізвище громадянки після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, остання на момент розгляду справи перебуває у відпустці, пов'язаній з вагітністю та пологами.

03.04.2014 прокурором винесено постанову про проведення перевірки у порядку загального нагляду за додержанням і застосуванням законів, якою прийнято рішення про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» та інших нормативно-правових актів у сфері антикорупційного законодавства в діяльності Славутицької міської ради, її виконавчих органів та на комунальних підприємствах «УФКСТ» і «УЖКГ».

30.04.2014 за результатами вказаної перевірки прокурором на адресу Славутицького міського голови винесено подання №30/1344 із вимогами:

1) невідкладно розглянути подання та невідкладно вжити вичерпних заходів до усунення виявлених порушень законодавства, причин та умов, що сприяли їх вчиненню;

2) вирішити питання про притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Мотивуючи вказане подання, прокурор послався на положення статей 1, 5, 9, 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», та зазначив, що під час перевірки встановлені наступні обставини:

«ОСОБА_1, працюючи у період часу із 01.07.2011 директором КП «УФКСТ», та будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, і відносно якого встановлено обмеження щодо роботи близьких осіб, порушив встановлені обмеження. Так, із січня 2012 року ОСОБА_2 працює на посаді бухгалтера КП «УФКСТ» та в розумінні вказаного Закону перебуває у безпосередньому підпорядкуванні свого чоловіка ОСОБА_3, у першу чергу через відносини прийняття та звільнення з роботи, надання відпусток, надання вказівок та доручень, застосування заохочень та інше. Застосування заохочень відбувалося на підставі відповідних наказів. У свою чергу ОСОБА_1, достовірно знаючи, що в його безпосередньому підпорядкуванні знаходиться бухгалтер КП «УФКСТ» ОСОБА_2, яка є його дружиною, тобто близькою особою, в період з 01.01.2012 не виконав вимоги вказаного Закону та не усунув обставин, які порушують вимоги Закону.

Вказані порушення призвели до того, що між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_2, яка знаходиться в його безпосередньому підпорядкуванні, виникла суперечність між особистими інтересами та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 службових повноважень.

У свою чергу, на вказаних осіб не розповсюджуються вимоги абзацу 3 статті 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», оскільки ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 жодного відношення до виховної, навчально-тренувальної та фізкультурно-оздоровчої роботи не мають, а отже не є такими, які працюють в галузі фізичної культури та спорту та не відносяться до кола суб'єктів сфери фізичної культури і спорту (Закон України «Про фізичну культуру та спорт»)».

Відповідач листом №01-12/1333 від 03.06.2014 «Про надання інформації» повідомив прокуророві про те, що у зв'язку із перебуванням у травні 2014 року директора КП «УФКСТ» у відпустці, відповідачем на адресу останнього направлено листа з вимогою щодо усунення порушень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», та зазначив, що про остаточне вирішення питання прокурору буде надано додаткову відповідь.

Листом відповідача №01-12/2262 від 16.09.2014 «Про надання інформації по поданню від 30.04.2014 №30» повідомлено наступне: зі змісту інформації, отриманої від директора комунального підприємства «Управління з розвитку фізичної культури, спорту та туризму» ОСОБА_5 встановлено, що працівник вказаного підприємства, а саме ОСОБА_2 є вагітною, а тому питання щодо даного працівника буде розглянуто після закінчення відпусток, пов'язаних з вагітністю і пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вважаючи, що таким листом подання прокурора відхилено, порушення вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» не усунуто, винні особи до передбаченої законом відповідальності не притягнуті, посилаючись на положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру» прокурор при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції, серед іншого, наділений правом вносити подання.

Частиною 2 статті 60 КАС України закріплено право прокурора звертатися до суду з позовом в інтересах особи або держави, при цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів, або зазначити в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтувати необхідність їх захисту.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналогічні положення щодо звернення прокурором до суду з позовом в інтересах особи або держави закріплено статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру», якою, серед іншого, визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Зі змісту адміністративного позову вбачається та було самостійно зазначено позивачем, що у даній справі прокурор звернувся як позивач, чиї інтереси були порушені незаконною, на його думку, відмовою в задоволенні внесеного ним акту прокурорського реагування (подання). За таких обставин, право прокурора як суб'єкта владних повноважень звертатись до суду з позовом повинно передбачатись Законом України «Про прокуратуру».

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора у разі відхилення подання в цілому чи частково звернутися до суду щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що прокурор має право звертатися до суду з самостійним адміністративним позовом у разі відсутності органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду, або відхилення подання прокурора.

Як зазначалося вище, підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом було відхилення, на думку прокурора, відповідачем подання 30/1344 від 30.04.2014 «Про усунення порушень законодавства».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.

Цією ж статтею передбачено право прокурора у разі відхилення подання в цілому чи частково звернутися до суду щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

З матеріалів справи вбачається, що подання прокурора 30/1344 від 30.04.2014 «Про усунення порушень законодавства» було розглянуто, про результати розгляду прокурора повідомлено листами №01-12/1333 від 03.06.2014 «Про надання інформації» та №01-12/2262 від 16.09.2014 «Про надання інформації по поданню від 30.04.2014 №30». При цьому останнім листом повідомлено про те, що через вагітність ОСОБА_2 питання щодо неї буде розглянуто після закінчення відпусток, пов'язаних з вагітністю і пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Тобто, відповідач надав прокуророві проміжну відповідь, посилаючись на обставини, які зумовлюють відсутність можливості вжиття заходів з виконання вимог подання у повному обсязі.

Також суд зазначає наступне.

Основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави, визначає Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону, серед іншого, надано наступні визначення:

безпосереднє підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;

близькі особи - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень;

члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також, їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

За приписами підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 4 Закону суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до положень абзацу третього частини 2 статті 81 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до положень абзаців першого та другого статті 9 Закону особи, зазначені у підпунктах "а", "в" - "ж" пункту 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах "а", "в" - "ж" пункту 1 та підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Водночас, абзац третій статті 9 Закону встановлює низку виключень. Так, за приписами підпункту 4 абзацу 3 статті 9 Закону положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються, серед іншого , на осіб, які працюють в галузі фізичної культури та спорту , крім державних органів, органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування.

Статтею 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт», серед іншого, визначено, що суб'єкти сфери фізичної культури і спорту - це фізичні або юридичні особи, які здійснюють свою діяльність з метою розвитку фізичної культури і спорту. Суб'єктами сфери фізичної культури і спорту є: фізичні особи, які займаються фізичною культурою і спортом, у тому числі спортсмени; фахівці сфери фізичної культури і спорту; заклади фізичної культури і спорту; відповідні органи влади.

Цією ж нормою визначено, що заклад фізичної культури і спорту - це юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту вищих навчальних закладів, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров'я населення, центри фізичної культури і спорту інвалідів.

Як було зазначено вище, згідно з розділом 3 Статуту КП «УФКСТ» метою діяльності останнього є створення сприятливого середовища та належних організаційно-економічних умов для розвитку фізичної культури та спорту у м. Славутичі. Головними завданнями КП «УФКСТ» визначено: широкий розвиток масового фізкультурного руху в місті Славутичі, використання фізичної культури як засобу духовного впливу, зміцнення здоров'я населення, національне відродження народних спортивних традицій в нових ринкових відносинах; сприяння реалізації державної та регіональної політики щодо розвитку та фінансової підтримки фізичної культури та спорту, ефективне використання її можливостей в соціально-економічному та культурному розвитку області; об'єднання фінансово-економічного та науково-технічного потенціалу для розробки і здійснення програм та проектів, спрямованих на всебічний розвиток та підвищення ефективності фізичної культури та спорту серед населення міста, та інше.

Напрямок діяльності КП «УФКСТ» з метою розвитку фізичної культури і спорту також підтверджується приведеними вище видами діяльності підприємства за КВЕД.

При цьому, жоден нормативно-правовий акт не містить застережень щодо не віднесення до галузі фізичної культури та спорту працівників закладів фізичної культури і спорту, які виконують у ньому функцію, прямо не пов'язану із виконанням виховної, навчально-тренувальної та фізкультурно-оздоровчої роботи, як на тому зауважив прокурор у своєму поданні.

Також суд зауважує на тому, що прокурор, виносячи вказане подання, у його резолютивній частині не конкретизував, яких саме заходів необхідно вжити відповідачу до усунення порушень закону, причин та умов, що їх сприяли, як і не визначив, вирішити питання про притягнення до відповідальності яких саме осіб він вимагає.

У судовому засіданні представник позивача також не навів обставин щодо вказаних заходів та щодо кола осіб, які мають бути притягнуті до відповідальності.

Суд також бере до уваги, що станом на момент розгляду справи ОСОБА_2 перебуває на лікарняному, тобто тимчасово не виконує службові обов'язки, які можуть викликати наявний, на думку прокурора, конфлікт інтересів.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статей 69, 86 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідач, розглядаючи подання прокурора, діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Проаналізувавши приведені вище норми чинного законодавства України у сукупності зі встановленими під час судового розгляду обставинами справи, суд, виходячи з меж заявлених прокурором позовних вимог та вимог подання, які не є конкретизованими, дійшов висновку про безпідставність такого подання, відсутність факту бездіяльності відповідача, зокрема щодо відхилення подання прокурора, а відтак і про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим підстави для їх задоволення відсутні.

Сторонами вимог про розподіл судових витрат не заявлено, відтак положення статті 94 КАС України застосуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Суддя Спиридонова В.О.