Постанова

від 07.10.2014 по справі 814/2532/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2014 року Справа № 814/2532/14

м. Миколаїв

15:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, Врадіївський район, Миколаївська область, 56312), до відповідача:Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, (вул. Г.Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301), треті особи:Приватне підприємство "Виробничо - комерційне підприємство "Каро", (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301), Миколаївська регіональна філія Державного підпрємства "Центр державного земельного кадастру", (пр. Миру, 34, к.204, м. Миколаїв, 54034 про:скасування рішень про державну реєстрацію від 12.03.2014р. №11537834, № 11537587, № 11537100, ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (надалі - Реєстраційна служба або відповідач) Лавріненко Вікторії Олександрівни від 12.03.2014 № 11537834, № 11537857, № 11537100 про державну реєстрацію права оренди Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» (надалі - Підприємство або третя особа 1) належних позивачеві земельних ділянок площею 2,17 га (кад. № 4822381300:02:000:0292); 1,50 га (кад. № 4822381300:02:000:0231) та 0,77 га (кад. № 4822381300:02:000:0100).

В якості третьої особи позивач також визначив Миколаївську регіональну філію Державного підприємства «Центр земельного кадастру» (надалі - Філія або третя особа 2).

Реєстраційна служба та Підприємство подали письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 82-84, 53-57).

Філія позов не заперечила, письмових пояснень щодо вимог ОСОБА_1 до суду не подала.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку (серія МК № 075522), з 2003 року позивач є власником земельних ділянок № 4822381300:02:000:0292, № 4822381300:02:000:0231, № 4822381300:02:000:0100 площею 2,17 га, 1,50 га та 0,77 га відповідно (надалі - земельна ділянка), що розташована в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ар. с. 11-13).

11.03.2006 позивач та Підприємство уклали договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір, ар. с. 8-9). Згідно з пунктом 5, Договір був укладений на сім років. Державна реєстрація Договору у Врадіївському районному відділі Миколаївської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» відбулася 11.05.2010.

12.08.2009 сторони Договору підписали додаткову угоду, якою продовжили Договір до 31.12.2020 (надалі - Додаткова угода, ар. с. 10).

12.03.2014 Реєстраційна служба на підставі заяв Підприємства прийняла рішення (індексний номер 11537834, індексний номер 11537587, індексний номер 11537100, ар. с. 19-21) про державну реєстрацію за Підприємством права оренди земельної ділянки строком дії 31.12.2020.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав таке. Про те, що реєстрація Договору відбулася лише у травні 2010 року, позивачу стало відомо восени 2011 року, коли він отримав від Підприємства примірник Договору. За твердженнями ОСОБА_1, у зареєстрованому тексті Договору наявні виправлення, внесення яких він не погоджував. Також восени 2013 року позивач отримав текст Додаткової угоди, яку не підписував. 04.09.2013 ОСОБА_1 звернувся до Реєстраційної служби з клопотанням про недопустимість вчинення реєстрації права оренди земельної ділянки з ПП ВКП «Каро», в якому вказав, що «… в провадженні Врадіївського РВ УМВС знаходиться кримінальне провадження № 12013160200000621 по факту підробки мого підпису на вказаному договорі…». На думку ОСОБА_1, Реєстраційна служба була зобов'язана відмовити у державній реєстрації прав на підставі пункту 4 частини першої статті 24 Закону України від 01.07.2004 № 1962-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952), оскільки подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. В обґрунтування цього доводу ОСОБА_1 послався на статтю 17 Закону, згідно з якою текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо; не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Також позивач вказав, що, відповідно до чинної станом на 11.05.2010 (дата державної реєстрації Договору) редакції статті 640 Цивільного кодексу України, до цієї дати Договір вважався неукладеним і, в силу статті 18 Закону України «Про оренду землі», не набув чинності, що виключало можливість внесення до нього змін. Проте, відповідач, під час державної реєстрації за Підприємством права оренди, не взяв до уваги те, що Додаткова угода датована 12.05.2009. Окремо ОСОБА_1 зауважив, що Додаткова угода (навіть якщо припустити, що він її підписав) не була зареєстрована повноважним органом, що до 01.01.2013 здійснював державну реєстрацію договорів оренди землі, ані у 2009 році (дата підписання), ані у 2010 році (дата державної реєстрації Договору).

У поясненнях на заперечення Підприємства (ар. с. 85-87) позивач додатково звернув увагу суду на висновки, яких дійшов Одеський апеляційний адміністративний суд у постанові від 09.07.2014 у справі № 814/5074/13-а (ар. с. 15-17), та вказав на обов'язковість, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, врахування цих висновків під час розгляду справи.

Відповідач у запереченнях проти адміністративного позову вказав, що державна реєстрація Додаткової угоди відбулася згідно з вимогами Закону № 1952.

Підприємство у запереченнях проти адміністративного позову, з посиланням на практику Верховного Суду України, стверджувало про те, що Договір був укладений 11.03.2006 - в момент його підписання сторонами, тому перешкод для внесення до Договору (до дати його державної реєстрації) змін не існувало. Також Підприємство вказало на недоведеність факту підробки підпису позивача на Договорі (та/або на Додатковій угоді), і на відсутність судового рішення про визнання Договору (та/або Додаткової угоди) недійсним(и).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Вирок суду у кримінальному провадженні є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (частина четверта статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доказів наявності судового рішення в цивільній справі щодо недійсності Договору (та/або Додаткової угоди) матеріали справи не містять.

Позивач не надав суду вирок у кримінальному провадженні, що було відкрито за фактом підробки його підпису на Договорі.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про недійсність правочинів.

В той же час, суд зазначає, що тексти Договору та Додаткової угоди не відповідають вимогам, встановленим статтею 17 Закону № 1952, а тому Реєстраційна служба була зобов'язана відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації права.

Крім того, суд врахував ту обставину, що зазначені у рішенні № 11537587 (стосується права на земельну ділянку з кадастровим номером 4822381300:02:000:0231) та у рішенні № 11537834 (стосується права на земельну ділянку з кадастровим номером 4822381300:02:000:0292) площі земельних ділянок не відповідають відомостям, що вказані в державному акті на право власності на земельну ділянку (зворотній бік).

На вимогу суду були надані заяви Підприємства про державну реєстрацію прав та картки прийому заяв (ар. с. 102-112). Відповідно до цих документів, Додаткова угода була подана до Реєстраційної служби 17.03.2014 (разом із заявами про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині продовження терміну дії договору оренди землі та збільшення розміру орендної плати). Виходячи з цього, до 17.03.2014 у Реєстраційної служби не було документів на підтвердження продовження дії Договору після закінчення строку, що в ньому був зазначений. Відповідно, до 17.03.2014 Реєстраційна служба не мала законних підстав для державної реєстрації права оренди земельної ділянки строком дії 31.12.2020. Більш того, станом на 11.03.2014 у відповідача не було доказів того, що Договір є чинним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати прийняте 12.03.2014 Реєстраційною службою Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:02:000:0100), індексний номер рішення: 11537100.

3. Скасувати прийняте 12.03.2014 Реєстраційною службою Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:02:000:0231), індексний номер рішення: 11537587.

4. Скасувати прийняте 12.03.2014 Реєстраційною службою Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822381300:02:000:0292), індексний номер рішення: 11537834.

5. Присудити ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна