Ухвала

від 21.10.2014 по справі 821/1851/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1851/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Коваля М.П.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Форт» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт" (позивач, ТОВ "Гермес Форт) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 09.01.14 № 0000082200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 76808 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 38404 грн. та № 0000092200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 88329 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 44165 грн. ТОВ "Гермес Форт" вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є незаконними та необґрунтованими.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права та не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Форт" є юридичною особою, здійснює діяльність у сфері роздрібної торгівлі пальним, перебуває на обліку в Новокаховській ОДПІ як платник податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

На підставі наказу Новокаховської ОДПІ від 06.12.13 № 270 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Гермес Форт", згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України проведено невиїзну перевірку ТОВ "Гермес Форт" та відповідно складено акт від 10.12.13 № 216/22/37556985 "Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Гермес Форт" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ "Нафтотранссервіс" за період жовтень-листопад 2011 року".

В даному акті перевірки зафіксовані встановлені порушення ТОВ "Гермес Форт":

1) п. 138.2, пп. 14.1.27 ПК України - встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в ІІ - ІV кварталах 2011 року на суму 384040,33 грн. та донараховано податок на прибуток в сумі 88329 грн.;

2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1-200.2 ст. 200 ПК України - встановлено завищення податкового кредиту та відповідно заниження задекларованої суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року на суму 41395,58 грн., за листопад 2011 року на суму 35412,49 грн.

До таких висновків, перевіряюча особа дійшла в результаті перевірки первинної документації, наданої ТОВ "Гермес Форт" по взаємовідносинам з ТОВ "Нафтотранссервіс" та використовуючи висновки акту перевірки контрагента від 23.04.13 № 2390/22.6/30245835 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Нафтотранссервіс" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Сноіл Торг" за період з 01.01.2010 по 01.04.2013" та інформацію з автоматизованої інформаційної системи податкового органу.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до генерального договору № 64 від 26.04.11 поставки нафтопродуктів, укладеного між ТОВ "Гермес Форт" та ТОВ "Нафтотранссервіс" предметом договору є нафтопродукт (бензин, дизпаливо), який доставлявся до покупця ТОВ "Гермес Форт" автоперевізниками, залученими позивачем. В ході перевірки були досліджені рахунки - фактури № СФ-1263 від 28.10.11, № СФ-1299 від 08.11.11, №СФ-1310/1 від 11.11.11, товарно-транспортні накладні видані ТОВ "Нафтотранссервіс" та накладні на відпуск товарів № 1310/1 від 13.10.11, № 2810/4 від 28.10.11, № 0811/4 від 08.11.11, № 2811/7 від 28.11.11, видаткові та податкові накладні № РН-1381 від 13.10.11 на суму 50487,50 гр.н, у т.ч. ПДВ 8414,38 грн.; РН-1448 від 28.10.11 на суму 197886,00 грн., у т.ч. ПДВ 32981,00 грн.; РН-1488 від 08.11.11 на суму 138400,90 грн., у т.ч. ПДВ 23066,82 грн.; РН-1502 від 11.11.11 на суму 74074 грн., у т.ч. ПДВ 12345,67 грн. (надані позивачем до справи). Розрахунки за поставлений товар здійснювались у безготівковому вигляді, що було досліджено в ході перевірки. Придбаний товар було оприбутковано в бухгалтерському та податковому обліку підприємства в жовтні-листопаді 2011 року, відображено в податкові декларації з ПДВ за жовтень -листопад 2011 року, та витрати по операціям з придбання товару включено до валових витрат підприємства з відображенням у податковій декларації з податку на прибуток приватних підприємств за ІІ-ІV квартали 2011 року (стор. 11 акту перевірки, податкову звітність та журнал обліку надано позивачем до справи).

Позиція контролюючого органу базується на тому, що операції між ТОВ "Гермес Форт" та ТОВ "Нафтотранссервіс" по закупівлі нафтопродуктів та їх поставці в перевіряємому періоді не є реальними, контрагент позивача ТОВ "Нафтотранссервіс" співпрацював із сумнівними підприємствами, які здійснювали фіктивну діяльність, що призвело до значних втрат дохідної частини Державного бюджету та відповідно, поставлений позивачу товар вважається таким, походження якого не можливо встановити, з чого слідує відсутність у позивача об'єкта оподаткування податковим на додану вартість та право на формування валових витрат по операціям з ТОВ "Нафтотранссервіс". Останній не мав технічних можливостей, трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Як наслідок, Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області відносно ТОВ "Гермес Форт" прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.01.14: - № 0000082200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 76808 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 38404 грн.; - № 0000092200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 88329 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 44165 грн.

Дані податкові повідомлення - рішення ТОВ "Гермес Форт" оскаржувало в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 31.03.14 № 2202/10/21-22-10-06-06 про результати первинної скарги, податкові повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 09.01.14 № 0000082200 та № 0000092200 залишені без змін, як і рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.05.14 № 8024/6/99-99-10-01-15.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ). Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів або їх неналежного оформлення підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угод витрати.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Щодо поставки нафтопродукту, його приймання, відвантаження, зберігання та інше, передбачено Наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 "Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України" (далі-Інструкція) суд зазначає, що приймання нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо передбачено розділом 5 Інструкції. Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що товарно-транспортні накладні містять в собі інформацію щодо найменування нафтопродукту, об'єму, густини, температури та маси, зазначено щодо відбитку пломби на цистернах, номер та назва автомобілів, прізвища водіїв. Облік нафтопродукту підтверджений позивачем наданими до справи журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС №№ 2, 4. Позивач надав до матеріалів справи докази оплати транспортних послуг по перевезенню бензину та дизпалива від ТОВ "Нафтотранссервіс" до місць розташувань АЗС позивача.

З матеріалів справи колегія суддів також вбачає копію постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2013 по справі №821/2389/13-а в якій були досліджені дії податкової інспекції щодо проведеної перевірки контрагента позивача - ТОВ "Навтотранссервіс" по взаємовідносинам ТОВ "Саноіл Торг", що відображено в акті перевірки від 23.04.2013 № 2390/22.6/30245835, який було взято за основу під час перевірки ТОВ "Гермес Форт". Даною постановою визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні під час проведення перевірки, зазначення в акті перевірки інформації щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів, завищення податкових зобов'язань з ПДВ та витрат за період з вересня по грудень 2011 року та податкового кредиту, заборонено використовувати дану інформацію та розміщувати її в базі даних. Згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.14 по справі № 821/2389/13-а вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін.

ТОВ "Саноіл Торг" також оскаржувало дії податкового органу (справа №826/5791-13-а) по проведеній перевірці за період з 21.03.2011 по 30.09.2012. Позовні вимоги задоволені, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.05.13 набрало законної сили (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013).

Постановою ГУ Міндоходів у ХО від 09.12.13 закрито кримінальне провадження № 32013230000000268 від 06.11.13 щодо ТОВ "Нафтотранссервіс" за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 212 КК України у зв'язку із відсутністю у діяннях складу злочину.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо не погодження з контролюючим органом, що первинні документи не мають юридичної сили та доказовості. Операція з придбання нафтопродуктів оформлена належним чином, ТОВ "Гермес Форт" є діючим підприємством, займається реалізацією на АЗС придбаного дизельного пального та бензину для отримання прибутку, сплачує до бюджету податкові зобов'язання та подає до контролюючого органу податкову звітність з податку на додану вартість та податку на прибуток, веде належний облік надходження нафтопродукту, відповідно придбаний товар використовує у власній господарській діяльності. Новокаховською ОДПІ не доведено зазначені в акті перевірки висновки, відсутні належні та допустимі докази в обґрунтування прийнятих спірних податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 ,212,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Форт» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Семенюк Г.В.

Коваль М.П.