ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
28 травня 2013 рокусправа № 1170/2а-689/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Інтер-Груп-Атланта" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у адміністративній справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Інтер-Груп-Атланта" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Інтер-Груп-Атланта" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ від 29.12.2012 р. № 0002212330, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 141267 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий орган дійшов помилкових висновків щодо нікчемності правочинів укладених з ТОВ "Новотект-Інфо"за лютий 2011 р., оскільки такі висновки суперечать вимогам закону.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Інтер-Груп-Атланта" відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з вищевказаною постановою позивач подав апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не було взято до уваги обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тим самим порушено норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано достатньо доказів, які б підтверджували реальність господарських операцій, а також що правою підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, яка виписана тільки за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг. Суд дійшов висновку про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, не підтверджують реальність господарських операцій ні щодо послуг експедирування, ні щодо купівлі ПММ.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
ПП "Інтер-Груп-Атланта" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 19.06.2008 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №747893.
Посадовими особами податкового органу з 15.12.2011 р. по 15.12.2011 р. на підставі наказу від 13.12.2011 р. №4059 проведено документальної позапланової невиїзної перевірку ПП "Інтер-Груп-Атланта" код за ЄДРПОУ 35914081 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Новотект-інфо", за наслідком якої складено акт від 16.12.2011 р. № 177/23-30/35914081 (а.с.68-82). Висновками проведеної перевірки є встановлення, як на думку посадових осіб податкового органу, порушень п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в періоді, що перевірявся в сумі 141267 грн.
За наслідками перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 9.12.2011 р. №0002312330, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 141267 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.66, далі оскаржуване рішення).
Зі змісту розділу 3.1 "Податок на додану вартість" акту перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу дійшли висновку щодо нікчемності укладених між позивачем та ТОВ "Новотект-Інфо" правочинів так як за наслідками проведеної перевірки ТОВ "Новотект-Інфо"має ознаки фіктивності. Враховуючи встановлені обставини, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначили про нікчемність господарських операцій укладених позивачем та ТОВ "Новотект-Інфо", в зв'язку з чим дійшли висновку про завищення податкового кредиту за лютий 2011 р. в сумі 141267 грн.
Досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Новотект-Інфо" за наслідками яких сформований податковий кредит за лютий 2011 р., суд першої інстанції було встановлено, що між позивачем та ТОВ "Новотект-Інфо" укладено договір № 03/02 від 01.02.2011 р., предметом якого є надання ТОВ "Новотект-Інфо" (виконавець) послуг транспортного експедирування, що полягає у здійсненні виконавцем супроводу та перевезення працівників позивача до місця призначення (а.с.17-20). Пунктом 1.4 договору визначено, що послуги з транспортного експедирування та перевезення працівників включають у себе комплекс організаційних дій з оформленням такого транспортного експедирування та перевезення, розробки оптимального і економічно вигідного маршруту.
ТОВ "Новотект-Інфо" виписані рахунок-фактура №НІ-0000028 від 10.02.2011 р., №НІ-0000033 від 17.02.2011 р., №НІ-0000038 від 21.02.2011 р. (а.с.25-27) та податкові накладні від 10.0-2.2011 р. №21, від 17.02.2011 р.25, від 21.02.2011 р. №22 (а.с.41-43). ТОВ "Новотект-Інфо" та позивачем складені акти здачі прийняття робіт (надання послуг) №НІ-0000015 від 10.02.2011 р., №НІ-0000018 від 17.02.2011 р., №НІ-0000022 від 21.02.2011 р. (а.с.29-31).
Судом першої інстанції досліджено зміст актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №НІ-0000015 від 10.02.2011 р., №НІ-0000018 від 17.02.2011 р., №НІ-0000022 від 21.02.2011 р. (а.с.29-31), та зроблено висновок, що останні не містить змісту та обсягу господарських операцій, на виконанні яких наполягав позивач. У наданих суду актах приймання-передачі послуг міститься узагальнена інформація, як то "експедиторські послуги (супровід) працівників за лютий 2011 р."
Як пояснив позивач суду першої інстанції, що позивач надає послуги з охорони об'єктів нерухомості, тобто послуги надають спеціально підготовлені охоронці. В чому сенс супроводження професійних охоронників і здійснення за ними нагляду саме під час їх перевезення, позивач суду не пояснив.
Таким чином судом першої інстанції було досліджено і проаналізовано усі господарські операції позивача з ТОВ "Новотект-Інфо" по справі, а тому підтвердження реальності господарських операцій не доведено позивачем.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що сама формальна наявність податкової накладної не може бути вищою за зміст господарської операції. А відтак, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, не підтверджують реальність господарських операцій ні щодо послуг експедирування, ні щодо купівлі ПММ.
Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Новотект-Інфо", рішення відповідача про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість сумі 141267 грн. та штрафної санкції у розмірі 1 грн. є правомірним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 25 квітня 2012 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства "Інтер-Груп-Атланта" - залишити без задоволення
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2013 |
Оприлюднено | 11.11.2014 |
Номер документу | 41229244 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні