Рішення

від 22.10.2014 по справі 910/14855/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14855/14 22.10.14

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Міжнародного благодійного фонду «Центр співробітництва «УНІВЕРСО»

про стягнення 33 401,58 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Хижниченко Н.С., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - позивач) до Міжнародного благодійного фонду «Центр співробітництва «УНІВЕРСО» (далі - відповідач) про стягнення 33 401,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/14855/14, розгляд справи призначено на 03.09.2014 р.

У судове засідання 03.09.2014 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 03.09.2014 р. представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 03.09.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/14855/14, розгляд справи було відкладено на 17.09.2014 р.

17.09.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 17.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справу № 910/14855/14 було передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2014 р. справу № 910/14855/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 22.10.2014р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 29.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/14855/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. справу № 910/14855/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 22.10.2014 р.

У судове засідання 22.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, розливні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 22.10.2014 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Міжнародний благодійний фонд «Центр співробітництва «УНІВЕРСО» (далі - відповідач) є власником нежитлового приміщення площею 57,3 м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 43В, відповідно до Договору купівлі-продажу № 1832 від 18.06.2008 р. та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - позивач).

У період із квітня 2007 р. по жовтень 2010 р. облік, нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені КП УЖГ здійснювали КП «ЖЕКи», що діяли на підставі договорів доручення.

Відповідно до Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Пахальчук Г.Д. від 13.09.2010 р. № 905, з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання, зокрема, було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

КП ЖЕКи було зобов'язано передати КП УЖГ, зокрема, позивачу, всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010 р.

На виконання даного Окремого доручення позивачем був складений акт звіряння взаєморозрахунків про заборгованість по споживачу комунальних послуг - відповідачу, та передано до КП УЖГ (виконавця) заборгованість по даному споживачу за комунальні послуги в сумі 360,36 грн. станом на 01.10.2010 р.

Позивач зазначає суду про те, що відповідно до розрахунку заборгованості за комунальні послуги по нежитловому приміщенню відповідача, за період з 20.09.2009 р. по 31.03.2014 р. його заборгованість складає 30 695,54 грн.

Таким чином, неповна оплата комунальних послуг свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані комунальні послуги в установлений законодавством строк.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;

3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

17.09.2012 р. між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - споживач) було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № Ц-242 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору споживач є власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 43В, загальною площею 57,3 кв. м., на підставі Договору купівлі-продажу № 1832 від 18.06.2008 р.

Згідно з п. 3.2. Договору у разі застосування щомісячної системи оплат послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Позивач зазначає суду про те, що відповідачем були несвоєчасно сплачені платежі за Договором.

Крім того, відповідач визнав свою заборгованість, про що свідчить укладений 25.12.2012 р. між відповідачем та позивачем Договір про реструктуризацію заборгованості № РСТ-62 від 25.09.2012 р., яка виникла станом на 25.09.2012 р. у розмірі 15 588,18 грн., з відповідним графіком оплат з жовтня 2012 р. по березень 2014 р., але відповідач не проводив оплати і за вказаним договором реструктуризації та частково оплачував поточні нарахування.

Також від відповідача на адресу позивача надійшла заява від 03.03.2014 р. (вх. №01/1075 від 03.03.2014 р.), відповідно до якої відповідач визнає заборгованість станом на 03.03.2014 р. і зобов'язується сплачувати її по 700,00 грн. щомісячно.

Судом досліджено наявні у матеріалах справи документи на підтвердження наявності у відповідача заборгованості перед позивачем, а саме надані позивачем копії табуляграм та розрахунок позовних вимог, та встановлено, що позивачем було допущено помилку при розрахунку розміру заборгованості відповідача, з огляду на наступне.

Вартість спожитих комунальних послуг встановлюється з урахуванням площі, яку займає споживач, та тарифу, встановленого уповноваженим органом за споживання певної послуги.

Таким чином, перевіривши розрахунок заборгованості відповідача, з урахуванням займаної ним площі, та тарифу, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було безпідставно завищено розмір заборгованості відповідача.

Здійснивши власний розрахунок заборгованості відповідача, судом встановлено, що вона складає 30 694,43 грн., а не 30 695,54 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 30 695,54 грн. підлягають частковому задоволенню.

Крім основної суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 1 545,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 160,39 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи невірно визначений розмір основної заборгованості, та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначені показники.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 33 401,58 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міжнародного благодійного фонду «Центр співробітництва «УНІВЕРСО» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 43-В; ідентифікаційний код: 20070304) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 30 694 (тридцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 160 (одна тисяча сто шістдесят) грн. 39 коп. та 3% річних в розмірі 1 545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн. 65 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Міжнародного благодійного фонду «Центр співробітництва «УНІВЕРСО» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 43-В; ідентифікаційний код: 20070304) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 94 коп.

Повне рішення складено 27.10.2014 р.

Суддя О.В. Нечай