Рішення

від 03.11.2014 по справі 715/2342/13-ц

ГЛИБОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 715/2342/13-ц

Провадження № 2/715/25/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Глибока в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, вказавши в позові, що вона з 05 жовтня 1991 року по 26 лютого 2013 року перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_4. За час їх спільного проживання вони придбали, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, земельну ділянку 30 липня 2011 року, площею - 0,1600 гектарів, яка розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер 7321087900:01:003:1274. Згідно довідки №410 від 31.05.2013 року, виданої Чагорською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області земельна ділянка, площею 0,1600 га - з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належить відповідачу - ОСОБА_4 та знаходиться на території АДРЕСА_1. За час їх спільного проживання ними було розпочато будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1. Цей факт підтверджується тим, що інспекцією ДАБК у Чернівецькій області 11 вересня 2012 року від замовника ОСОБА_4 отримано повідомлення про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. Як вбачається з висновку №318 від 24 липня 2013 року експертного будівельно-технічного дослідження, складеного судовим експертом ОСОБА_6 за інформацією ОСОБА_1, як замовника, на час розлучення були виконані наступні будівельні роботи: зведені стіни та перегородки будинку, влаштовані перекриття та покриття, влаштована покрівля з металочерепиці, встановлені вікна. Ступінь будівельної готовності становить близько 60%. Залишкова вартість заміщення домоволодіння, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 з урахуванням ступеню будівельної готовності будинку становить 877000 грн. Вважає, що все майно набуте за час шлюбу з відповідачем, належить їм на праві спільно сумісної власності. Тому просить суд визнати незавершене будівництво об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, яке розташоване по АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_1, вартістю 438500,00 грн.

27 листопада 2013 року позивачка подала заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, відповідно до яких, просить суд окрім первісних позовних вимог задовольнити і вимоги про визнання права власності на майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину будівельних матеріалів, використаних для будівництва незавершеного та незданого в експлуатацію житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, вартістю 438 500 грн.; на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,1600 га, яка розташована по АДРЕСА_1; на 1/2 частину автомобіля марки «Volkswagen Touareg 4.2i», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на обліку в Чернівецькому МВ ДАІ УМВС України в Чернівецькій області, вартістю 147 510 грн.; у рахунок поділу спільного сумісного майна - автомобіля марки «Volkswagen Touareg 4.2i» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на обліку в Чернівецькому МВ ДАІ УМВС України в Чернівецькій області, стягнути на її користь грошову компенсацію 1/2 частину вартості автомобіля в розмірі 147 510 грн., а сам автомобіль залишити у власності відповідача ОСОБА_4

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні змінені позовні вимоги підтримали повністю, в своїх поясненнях підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві, просили суд змінені позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 змінені позовні вимоги визнав частково, просив суд врахувати, те що позивач оплатив вартість автомобіля вже після розлучення.

Вислухавши пояснення учасників процесу і, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, а також визначив наступні правові норми, що їх регулюють.

Згідно ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно набуте нею, ним до шлюбу; майно набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як вбачається з ч.3 ст.331 ЦК України, до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Вирішуючи позовні вимоги, суд бере до уваги те, що виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все набуте за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого, тобто діє презумпція спільного майна подружжя.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 05 жовтня 1991 року, що підтверджується відмітками в їх паспортах та визнається сторонами.

Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 26 лютого 2013 року, шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 розірваний.

Відповідно до довідки №410 від 31.05.2013 року, виданої Чагорською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області, земельна ділянка, площею 0,1600 га - з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка згідно договору купівлі-продажу від 30 липня 2011 року належить відповідачу - ОСОБА_4 та знаходиться на території АДРЕСА_1.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 30 липня 2011 року відповідач ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 0,1600 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7321087900:01:003:1274, яка знаходиться на території АДРЕСА_1.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно було набуте під час шлюбу сторін, воно відноситься до спільної сумісної власності подружжя і, виходячи з принципу рівності часток, кожному з них належить право на 1/2 частину вказаного нерухомого майна. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як вбачається з висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 14005 від 25грудня 2013 року вартість матеріалів, виробів та конструкцій затрачених на спорудження будинку, розташованого по АДРЕСА_1 станом на грудень 2012 року (з врахуванням ПДВ) становить 679 427,00 гривень.

Судом в судовому засіданні встановлено і даний факт визнається сторонами, що сторони проживали спільно до грудня 2012 року, тому майно набуте за вказаний період є спільною сумісною власністю сторін і, виходячи з принципу рівності часток, кожному з них належить право на 1/2 частину вказаного нерухомого майна. Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин кожен з сторін має право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва нерухомого майна станом на грудень 2012 року по вул. по АДРЕСА_1 вартістю 339713,50 грн. Всі інші будівельні матеріали і обладнання належать відповідачу, оскільки були придбані ним після припинення спільного проживання з позивачкою, що визнається сторонами.

Згідно договору «Автопакет» № 2007/840-АП/86 від 27 квітня 2007 року відповідач у кредит в розмірі 81 тис. доларів США придбав автомобіль марки «Volkswagen Touareg 4.2i», позивачка є поручителем згідно умов договору. Враховуючи, що спірне рухоме майно було набуте під час шлюбу сторін, воно відноситься до спільної сумісної власності подружжя.

Проте, відповідно до квитанції №85916162 від 21 червня 2013 року вбачається, що ОСОБА_4 вніс 30800,00 дол. США, що еквівалентно 246184,40 грн. в рахунок погашення кредитного договору №2007/840-АП/86 від 27.04.2007 року. Дані кошти внесені відповідачем після розірвання шлюбу, що визнається позивачкою, яка в судовому засіданні 03 листопада визнала також той факт, що вказані кошти повинні бути враховані відповідачу при поділі автомобіля.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 23 листопада 2013 року № 5965/13-22 вартість автомобіля марки «Volkswagen Touareg 4.2i» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 становить 295020,00 грн. Тому вартість 1/2 його частки становить 147 510,00 грн., що значно менше суми 246184,40 грн., які внесені відповідачем після розірвання шлюбу, і на яку, як визнає позивачка, повинна бути збільшена частка відповідача. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст. 60, 61, 68, 70, 71 СК України, ст.ст. 331, 368 ЦК України, керуючись ст.ст.3-11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Змінені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_2 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, обладнання, тощо, використаних, станом на грудень 2012 року, для будівництва незавершеного та незданого в експлуатацію житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, вартістю 339 713 (триста тридцять дев'ять тисяч сімсот тринадцять) гривень, 50 копійок.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею - 0,1600 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7321087900:01:003:1274, яка розташована по АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: