Рішення

від 04.11.2014 по справі 904/7529/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    04.11.14р. Справа № 904/7529/14 За позовом приватного підприємства "Векторпостач", м. Ромни Сумська область до публічного акціонерного товариства "Дизельний завод", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область про стягнення 26 217, 40 грн.     Суддя  Євстигнеєва Н.М. Представники: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Векторпостач" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" заборгованість за договором поставки №02/031 від 05.04.2012 року у розмірі 27 446, 59 грн., з яких 20 102, 40 грн. - основний борг,  3 397, 03 грн. - пеня,  2 720, 00 грн. - інфляційні збитки, 1 227, 16 грн. - 3% річних. Також, позивач просить стягнути з відповідача 1 827 грн. судового збору та витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару №02/031 від 05.04.2012 року в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар у розмірі 20 102, 40 грн. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати за період з 01.01.2013 року до 31.08.2014 року у сумі 2 720,00 грн., 3% річних за період з 25.12.2012 року до 25.09.2014 року у сумі 1 227, 16 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 25.09.2014 року до 25.09.2014 року у сумі 3 397, 03 грн.   04.11.2014 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог згідно якої просить стягнути з відповідача 20 102, 40 грн. заборгованості, 2 720 грн. втрати від інфляції за період з 11.01.2013 року по 31.08.2014 року, 1 181 грн. 3% річних за період з 11.01.2013 року до 31.08.2014 року, 2 214 грн. пені за період з 11.01.2013 року по 11.07.2013 року, 1 827 грн. судового збору та 2 000 грн. витрат на послуги адвоката. Також, позивач просить розглядати справу без участі представника приватного підприємства "Векторпостач". Відповідач відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Свого повноважного представника у судове засідання не направив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації – за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином. Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження у справі отримана останнім 14.10.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35). Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами. У судовому засіданні 20.10.2014 року розгляд справ був відкладений на 04.11.2014 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати додаткових доказів. У судовому засіданні 04.11.2014 року оголошено рішення. Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи. Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - В С Т А Н О В И В: 05.04.2012 року між приватним підприємством "Векторпостач" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Дизельний завод" (покупець) укладено договір поставки  №02/031  (далі - Договір) згідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі - товар). Кількість, номенклатура, ціна та строки поставки товару визначені в Специфікаціях, які додаються до цього договору та є його невід'ємною частиною (п.1.2 Договору). Відповідно до п.2.1 договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривна за одиницю та вказується в специфікаціях, які додаються до договору та є його невід'ємною частиною. Загальна вартість договору визначається вартістю товару, вказаного в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.2.2 Договору). Згідно п.3.2 Договору датою поставки вважається дата отримання товару, яка вказана Покупцем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній (далі-товарно-супровідні накладні). Право власності на товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту передачі товару на складі Покупця, з підписанням товарно-супровідних накладних (п.3.5 Договору). Відповідно до п.4.2 Договору порядок розрахунків за товар передбачено у специфікаціях, які додаються до договору та складають його невід'ємну частину.    Строк дії договору з моменту його підписання - до 31.12.2012 року. У разі якщо сторони у строк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору не повідомлять один одного про намір розірвати договір, строк його дії продовжується на один рік (п.9.3 Договору).   У Специфікації №4 сторони погодили найменування товару, кількість, ціну та умови оплати, а саме передбачили наступний порядок оплати: протягом 30 днів з моменту надходження товару на склад Покупця. На виконання умов договору Постачальник поставив Покупцю товар на суму 35 102, 40 грн., що підтверджується видатковою накладною №965 від 10.12.2012 року, копія якої залучена до матеріалів справи (а.с. 17). Відповідач зобов'язання по оплаті виконав частково у сумі 15 000 грн., залишок несплаченої суми складає 20 102, 40 грн. Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у загальній сумі 20 102, 40 грн., що і є причиною спору. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України). Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України). Враховуючи умови договору та умови специфікації до договору, положення ч.1 ст. 692 ЦК України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеною вище видатковою накладною, є таким, що настав. Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 20 102, 40 грн. у встановленому порядку не спростував. За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 20 102, 40 грн. Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного                 грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Відповідно до п.8.3 Договору у разі прострочки оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.   Позивач просить стягнути пеню у сумі 2 214 грн. за загальний період з 11.01.2013 року по 11.07.2013 року. Розрахунок пені відповідає умовам договору, розрахований відповідно до умов чинного законодавства з дотриманням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру пені при нарахуванні подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Таким чином, пеня за період з 11.01.2013 року по 11.07.2013 року підлягає стягненню у сумі 2 214 грн. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у  отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Господарський суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині 3% річних за період з 11.01.2013 року до 31.08.2014 року у сумі 1 138,04грн. виходячи з наступного: за період з 11.01.2013р. по 13.05.2013р. на суму 35102,4грн. - сума трьох відсотків річних складає 354,87грн., за період з 14.05.2014р. до 31.08.2014р. на суму 20 102,4грн. - сума трьох відсотків річних складає 783,17грн. Сума втрат від інфляції за період з січня 2013р. по серпень 2014р. у сумі 2 720 грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства, перевірена судом та підлягає стягненню з відповідача. Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю: 26 174,44 грн. (20 102, 40 грн. - основний борг + 2 214 грн. - пеня + 1 138,04 грн. - 3% річних +  2 720 грн. сума втрат від інфляції). Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача  у розмірі 1824,01 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 2 000 грн. На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, угода про надання правових послуг від 16.08.2014 року (а.с. 19), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 412 від 13.03.2014 року (а.с. 21), квитанція до прибуткового касового ордера №3 від 23.09.2014 року на суму 3 552 грн. (а.с.20) згідно якої здійснено оплату за надання правові послуги згідно угоди від 16.08.2014 року у розмірі 3 552 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.   Згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.   Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не  пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013року). Враховуючи наведене, наявні в матеріалах справи докази понесення позивачем витрат на правові послуги в розмірі 2 000 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати, пов'язані зі сплатою послуг адвоката у сумі 2 000,00грн. та судовий збір у сумі 1824,01грн. Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - В И Р І Ш И В: Позов задовольнити частково. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" (50106, Дніпропетровська область,  м. Кривий Ріг, вул. Електрозаводська, 34, код ЄДРПОУ 00190957) на користь приватного підприємства "Векторпостач" (42009, Сумська область, м. Ромни, вул. Фрунзе, 6-А/14, код ЄДРПОУ 33219499) основний борг у розмірі 20 102, 40 грн., пеню у сумі 2 214 грн.,  3% річних у сумі 1 138,04грн., інфляційні втрати в розмірі 2 720 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 000 грн. та 1 824,01 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ. В решті позовних вимог відмовити. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення. Суддя                                                                                           Н.М. Євстигнеєва