Рішення

від 04.11.2014 по справі 908/3713/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/83/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2014 Справа № 908/3713/14

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

до Установи "Всеукраїнський навчально-культурний центр психологічної підтримки, соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів "Академія Ремесел" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (71116, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Ювілейна, буд. 56)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Демченко Р.В. - довіреність № 19/0023 від 01.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» звернулося в господарський суд із позовом про стягнення з Установи "Всеукраїнський навчально-культурний центр психологічної підтримки, соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів "Академія Ремесел" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" суми 16937,45 грн. заборгованості, з яких: сума 13835,58грн. основного боргу за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-22500 від 03.03.2014 р., сума 1329,09 грн. пені, сума 1563,17 грн. втрат від інфляції та сума 209,62грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № ТП-ПР-22500 від 03.03.2014р., протягом березня 2014 р. відповідачу було поставлено природний газ на суму 13835,58 грн., що підтверджується двостороннім Актом прийому-передачі природного газу. Проте, у визначені Договором строки, відповідач за отриманий природний газ не розрахувався, внаслідок чого, за ним рахується заборгованість за Договором в сумі 13835,58 грн. За порушення строку виконання грошового зобов'язання, на підставі п. 6.2.2 Договору відповідачу нараховано 1329,09 грн. пені. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 1563,17 грн. втрат від інфляції та 209,62 грн. 3% річних. Посилаючись на приписи статей 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та умови договору № ТП-ПР-22500 від 03.03.2014 р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 30.09.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3713/14, розгляд якої призначено на 04.11.2014 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав Довідку, згідно якої станом на 04.11.2014 р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором складає: 13835,58грн. основного боргу, 1329,09грн. пені, 1563,17 грн. втрат від інфляції та 209,62грн. - 3% річних.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 30.09.2014р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 30.09.2014р. була направлена судом на адресу відповідача: 71116, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Ювілейна, буд. 56, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР станом на 28.10.2014р. наявний в матеріалах справи).

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 04.11.2014 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 03.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (Постачальником, позивачем у справі) та Установою "Всеукраїнський навчально-культурний центр психологічної підтримки, соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів "Академія Ремесел" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-22500 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору, є обов'язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами Договору (п. 4.4 Договору).

Згідно із п. 4.5 Договору розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 8 00 години першого дня місяця до 8 00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 Договору. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу.

За умовами п. 4.6 Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем в розмірі 100%-ої попередньої оплати авансовими платежами за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 4.7 Договору оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Пунктом 6.2.2 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається із матеріалів справи, в березні 2014 р. позивачем було поставлено відповідачу природний газ на суму 13835,58 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2014 р., який підписано повноважними представниками сторін та засвідчено їх печатками.

Проте, в строки, передбачені Договором, відповідач оплату отриманого природного газу не здійснив.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію (вих. № 981 від 18.04.2014 р.) з вимогою невідкладно перерахувати суму заборгованості.

Претензія позивача була залишена відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги про стягнення Установи "Всеукраїнський навчально-культурний центр психологічної підтримки, соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів "Академія Ремесел" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" суми 16937,45 грн. заборгованості, з яких: сума 13835,58грн. основного боргу, сума 1329,09 грн. пені, сума 1563,17 грн. втрат від інфляції та сума 209,62грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу природного газу, а обов'язком відповідача - прийняття природного газу і оплата його вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з долученої до справи копії акту прийому-передачі природного газу від 31.03.2014 р., позивач на виконання своїх договірних зобов'язань в березні 2014 р. поставив відповідачу природний газ на суму 13835,58 грн.

Як вже зазначалось вище, сторони узгодили в п. 4.6 Договору, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем в розмірі 100%-ої попередньої оплати авансовими платежами за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця, із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідності до п. 5.3.3 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу вартість поставленого газу, визначену розділом 4 на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого газу у спірний період, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав.

Доказів оплати отриманого у березні природного газу на суму 13835,58 грн., відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманого природного газу та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 13835,58 грн., а тому задовольняє її у повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором підтверджено матеріалами справи, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 1563,17 грн. (нарахованих за період березень - серпень 2014 р.) та 3% річних в сумі 209,62 грн. (нарахованих за період з 25.02.2014 р. по 31.08.2014 р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірними і обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі. Розрахунок судом перевірено та визнано вірним.

Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку сторони в п. 6.2.2 Договору встановили, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, зі Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені в сумі 1329,09 грн., нарахованої за період з 25.02.2014 р. по 31.08.2014 р., заявлена правомірно, а тому підлягає задоволенню.

Отже, позов задовольняється повністю.

В даному випадку в порушення ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати суми 1827,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Установи "Всеукраїнський навчально-культурний центр психологічної підтримки, соціальної, професійної та трудової реабілітації інвалідів "Академія Ремесел" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (71116, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Ювілейна, буд. 56, код ЄДР 30694235, рахунки в установах банку не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, ЄДР 03345716, п/р № 26009201164001 в ПАТ «КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764) суму 13835 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 58 коп. основного боргу, суму 1329 (одна тисяча триста двадцять дев'ять) грн. 09 коп. пені, суму 209 (двісті дев'ять) грн. 62 коп. 3% річних, суму 1563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 17 коп. втрат від інфляції та суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.11.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко