Рішення

від 04.11.2014 по справі 908/2492/14-908/3238/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 1/23/14-6/48/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

04.11.2014 Справа № 908/2492/14-908/3238/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий комплекс МИТИТРЕЙД" (вул. Ілліча, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69063; адреса з ЄДР : вул. Московська, буд. 80, м. Шахтарськ, Донецька область, 86203; вул. Ілліча, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063)

Про стягнення 36 022 грн. 11 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Ніколенко М.М. - дов. № 409-2014 від 24.07.2014р.

Від відповідача : не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий комплекс МИТИТРЕЙД" (м. Запоріжжя, м. Шахтарськ Донецької області) про стягнення 36 022 грн. 11 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 36 022 грн. 11 коп.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи двічі відкладався.

04.11.2014 року розгляд справи продовжено і прийнято рішення.

В матеріалах справи містяться копії накладних, в яких адресою відповідача вказано: вул. Ілліча, буд. 2, м. Запоріжжя, Запорізька область.

Також, в матеріалах справи містяться Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19035574 від 22.07.2014р., № 19056528 від 25.07.2014р. та інформація Головного управління статистики у Запорізькій області вих.. № 15-09/2953 від 18.07.2014р., відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий комплекс МИТИТРЕЙД" знаходиться за адресою: 86203, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Московська, буд. 80.

Ухвали суду від 09.09.2014 року про призначення судового засідання та про відкладення розгляду справи від 29.09.2014 року та 21.10.2014 року були надіслані відповідачу на всі три адреси : вул. Ілліча, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69063; адреса з ЄДР : вул. Московська, буд. 80, м. Шахтарськ, Донецька область, 86203; адреса з накладних: вул. Ілліча, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063, що підтверджується вихідними реєстраційними номерами, які зазначені на зворотній стороні ухвал, виписками з журналу реєстрації вихідних документів та реєстрами на відправлення простої кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи.

При цьому, в матеріалах справи містяться листи Запорізької дирекції "Укрпошта" вих. № 04-16-1046 від 25.07.2014 року, № 04-16-1336 від 22.09.2014 року, № 04-16-1466 від 20.10.2014 року, згідно яких з 22.07.2014 року, до окремої вказівки, було призупинено, а потім не здійснювалось взагалі приймання для пересилання поштових відправлень на адреси населених пунктів Донецької та Луганської областей (повний перелік населаних пунктів наводиться у кожному з листів), до якого входить Шахтарський район Донецької області, внаслідок загострення суспільно-політичної ситуації на території Донецької та Луганської областей, проведенням бойових дій в зоні АТО, підвищення ризику виникнення загрози життю та здоров'ю працівників поштового зв'язку та блокуванням шляхів проїзду до м. Донецьк та м. Луганськ незаконними озброєними угрупованнями.

Будь-якої інформації про номер телефону або факсу, адресу електронної пошти відповідача ані у позивача, ані у господарського суду Запорізької області не було.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною , а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо , то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Таким чином, у суду є достатні докази направлення ухвали суду від 09.09.2014 року на адреси відповідача.

На день прийняття рішення, поштове відділення не повернуло суду примірники ухвал, що направлялись відповідачу на адреси: вул. Ілліча, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69063; адреса з накладних: вул. Ілліча, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063.

Відповідач , повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання тричі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обв'язку.

Відповідно до статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати:

- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

- з акту управління господарською діяльністю;

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

- у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача - в оплаті цього товару.

Так, позивач поставив, а відповідач, що діяв на підставі довіреностей, отримав товар на загальну суму 49 960 грн. 83 коп., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними № 6609 від 16.09.2013р., № 6910 від 23.09.2013р., № 8093 від 17.10.2013р., № 8231 від 22.10.2013р., № 11123 від 13.12.2013р., № 11124 від 13.12.2013р., № 11280 від 17.12.2013р., № 11514 від 20.12.2013р., № 11515 від 20.12.2013р., № 11529 від 20.12.2013р., № 111851 від 26.12.2013р., № 11852 від 26.12.2013р., № 622 від 16.01.2014р., № 623 від 16.01.2014р., № 985 від 23.01.2014р., № 986 від 23.01.2014р., № 990 від 23.01.2014р., № 1392 від 31.01.2014р., № 1749 від 06.02.2014р., № 1750 від 06.02.2014р., № 1751 від 06.02.2014р., № 1755 від 06.02.2014р., № 1756 від 06.02.2014р., № 2050 від 12.02.2014р., № 2051 від 12.02.2014р., № 2056 від 12.02.2014р., № 2099 від 13.02.2014р., № 2401 від 20.02.2014р., № 2769 від 27.02.2014р., № 3105 від 06.03.2014р., та довіреностями на отримання товару від 13.12.2013р., від 17.12.2013р., від 20.12.2013р., від 16.01.2014р., від 31.01.2014р., від 06.02.2014р., від 20.02.2014р. та від 06.03.2014р., копії яких залучені до матеріалів справи (ар. с. 18-55).

Відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 13 938 грн. 72 коп., що підтверджується наданими суду копіями платіжного доручення № 198/ від 12.12.2013р. на суму 5 938 грн. 72 коп., № 2228 від 06.01.2014р. на суму 3 000 грн. та № 266 від 18.02.2014р. (ар. с. 56, 56).

В наданій суду копії платіжного доручення № 198 від 12.12.2013р. на суму 5 938 грн. 72 коп. міститься посилання на накладну від 22.10.2013р.

Фактично до матеріалів справи надано копію видаткової накладної, датованої 22.10.2013р. за № 8231 на суму меншу, ніж в платіжному дорученні - 2 756 грн. 95 коп.

Також, в наданих суду копіях платіжних доручень № 228 від 06.01.2014р. на суму 3 000 грн. та № 266 від 18.02.2014р. мається посилання на видаткову накладну від 22.12.2013 року. Однак, фактично, видаткової накладної від 22.12.2013р. на було надано до матеріалів справи, і позивач не просить стягнути з відповідача заборгованість за товар по вказаній видатковій накладній.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ухвалою від 09.09.2014 року суд зобов'язував сторони надати оригінали видаткових накладних від 22.10.2013р. та від 22.12.2013р., на які посилається відповідач в платіжних дорученнях № 198 від 12.12.2013р., № 228 від 06.01.2014р. та № 266 від 18.02.2014р.

Сторони вимоги суду не виконали, витребувані судом накладні не надали.

Заборгованість в сумі 36 022 грн. 11 коп. не була оплачена відповідачем.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надіслав відповідачу вимогу вих. № 6/2014 від 07.04.2014 року про сплату заборгованості в сумі 36 022 грн. 11 коп., що підтверджується копіями фіскального чеку поштового відділення № 0002936 від 11.04.2014 року та описом вкладення у цінний лист від 11.04.2014 року (ар. с. 14-15).

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем товару в сумі 36 022 грн. 11 коп.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 36 022 грн. 11 коп.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий комплекс МИТИТРЕЙД" (вул. Ілліча, буд. 2-А, м. Запоріжжя, 69063; адреса з ЄДР : вул. Московська, буд. 80, м. Шахтарськ, Донецька область, 86203; адреса за накладними: вул. Ілліча, буд. 2, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 38461161; р/р не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЖК-Запоріжжя" (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 38461580; р/р не відомі) основний борг в сумі 36 022 (тридцять шість тисяч двадцять дві) грн. 11 коп., судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. Надати наказ.

Повне рішення складено: 04.11.2014р.

Суддя Л.С. Місюра