ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19092/14 03.11.14
За позовомСпоживчого товариства «УТФ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-переробний комбінат» простягнення 212802,10 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача Маринчук В.І., довіреність б/н від 07.10.2014; від відповідачане з'явилися.
Суть спору: Споживче товариство «УТФ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-переробний комбінат» про стягнення заборгованості у сумі 212802,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору на постачання сільськогосподарської продукції №31 від 31.05.2012 поставив відповідачу товар, а останній в порушення умов даного договору зобов'язання по оплаті поставленого товару в повному обсязі не виконав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014 порушено провадження у справі №910/19092/14 та призначено справу до розгляду.
В судовому засідання 03.11.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.
Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 03.11.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
31.05.2012 між Споживчим товариством «УТФ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрно-переробний комбінат» (покупець) укладено договір на постачання сільськогосподарської продукції №31, відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях (додатках) до даного договору, сільськогосподарську продукцію (п.1.1 договору).
Відповідно до розділу 2 договору найменування, кількість та ціна товару визначається згідно накладних (специфікацій, рахунків) та загальна вартість даного договору становить суму загальної вартості специфікацій, підписаних сторонами.
Пунктом 3.9 договору сторони визначили, що перехід права власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту надходження оплати за партію товару на поточний рахунок постачальника.
Передплата за даним договором здійснюється покупцем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, підписаних сторонами та платіж за даним договором вважається здійсненим належним чином у дату відправлення покупцем коштів на банківський рахунок, що визначений у даному договорі (п.п. 4.2, 4.3 договору).
Додатками до договору (специфікації) сторони визначили продукцію, що буде поставлятись та її ціну, а саме: специфікацією №2 від 31.05.2012 - пшениця 2-го класу у кількості 120,000 тон загальною вартістю 224400,00 грн.; специфікацією від 01.06.2012 - пшениця 2-го класу у кількості 27,000 тон загальною вартістю 50490,00 грн.; специфікацією від 05.06.2012 - пшениця 2-го класу у кількості 150,000 тон загальною вартістю 276000,00 грн..
При цьому, сторони у вказаних додатках визначили, що оплата за товар проводиться покупцем на протязі десяти календарних днів, згідно рахунку-фактури, накладної та податкової накладної на прийнятий товар на складі покупця.
На виконання умов даного договору, позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 387802,10 грн., що підтверджується накладними №2 від 02.06.2012 на суму 219799,80 грн., №3 від 07.06.2012 на суму 51107,10 грн., №4 від 07.06.2012 на суму 58732,80 грн. та №6 від 08.06.2012 на суму 58162,40 грн., які підписані обома сторонами без заперечень та скріплені печатками та довіреністю на отримання матеріальних цінностей №41 від 01.06.2012.
Про належне виконання позивачем зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки товару.
Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, щодо оплати поставленого товару оплату належним чином не здійснив, сплативши лише 175000,00 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 212802,10 грн.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а у відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 212802,10 грн.
Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрно-переробний комбінат» (01135, м. Київ, вул. Пестеля,15; ідентифікаційний код 24267647) на користь Споживчого товариства «УТФ» (07332, Київська область, Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Кірова, 2Б; ідентифікаційний код 30839403) 212802 (двісті дванадцять тисяч вісімсот дві) грн. 10 коп. основного боргу та 4256 (чотири тисячі двісті п'ятдесят шість) грн. 04 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу, після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 05.11.2014.
Суддя Т.В.Васильченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2014 |
Оприлюднено | 11.11.2014 |
Номер документу | 41240066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Васильченко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні