Рішення

від 03.11.2014 по справі 910/18233/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18233/14 03.11.14

За позовом Національної спілки художників України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінг онлайн»

про стягнення 109 659,82 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Від позивача Содоль А.М. - по дов. б/н від 27.08.2014р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національної спілки художників України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінг онлайн» 109 659,83 грн.,.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2014р. порушено провадження у справі №910/18233/14, розгляд справи призначено на 20.10.2014р.

Відповідач в судове засідання 20.10.2014р. не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.09.2014р. не виконав. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 03.11.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2014р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 78 853,32 грн. заборгованості по договору, 11 161, .29грн. - пені, 3 367,49 грн. - 3% річних, 9 868, 12 грн. - інфляційні.

Відповідач у судове засідання 03.11.2014р. повторно не забезпечив явку уповноваженого представника.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухали суду направлялись на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи. Ухвалу суду про відкладення розгляду справи представник відповідача отримав 24.10.2014р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 01.09.2014 та ухвалу про відкладення розгляду справи від 20.10.2014р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ, а саме : м. Київ, вул. Артема, 1-5, офіс 709.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, , суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

15 березня 2012р. між Національною спілкою художників України, як наймодавцем (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тревелінг онлайн» як наймачем (далі -відповідач) було укладено Договір найму нежитлового приміщення №7-17-10 (далі -Договір), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у користування без права викупу нежитлове приміщення вартістю 246 240,00 грн. №709 загальною площею 37,0 м 2 , у складі двох кімнат, розташоване за адресою: 04655, м. Київ, вул. Артема, 1-5.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, передав відповідачу приміщення у відповідності до вимог п. 1.2 Договору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-здачі нежитлового приміщення від 15.03.2012р.

Строк дії Договору, відповідно до пункту 7.1 Договору, було встановлено з 15.03.2012 до 31.01.2013.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.5 Договору плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком (а саме Додатком №2 до Договору) і склала 6 449,10,00 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ 1074,85 грн.).

Згідно п. 3.1 Договору плата по найму за 6 місяців, розмір якої визначено в п. 1.5 цього договору сплачується відповідачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від позивача, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

01.02.2013р. між сторонами було укладено Договір найму нежитлового приміщення №7-17-10 (далі -Договір), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у користування без права викупу нежитлове приміщення вартістю 246 240,00 грн. №709 загальною площею 37,0 м 2 , у складі двох кімнат, розташоване за адресою: 04655, м. Київ, вул. Артема, 1-5.

Строк дії Договору, відповідно до пункту 7.1 Договору, було встановлено з 05.02.2013 до 31.01.2016.

Пунктом 1.5 Договору плата за найм приміщення по цьому договору визначена розрахунком (а саме Додатком №2 до Договору) і склала 6 449,10,00 грн. за місяць (в т.ч. ПДВ 1074,85 грн.).

Згідно п. 3.1 Договору плата по найму за 6 місяців, розмір якої визначено в п. 1.5 цього договору сплачується відповідачем протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від позивача, але не пізніше 15 числа поточного місяця.

За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами найму (оренди).

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договорами обов"язку по сплаті орендних за період з березня 2012 року по травень 2014року в повному обсязі не виконав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу по оплаті договору найму в сумі 76 932,90 грн. суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки своїх зобов'язань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 76 932,90 грн.

Відповідачем не надано суду жодного доказу в обгрунтування того, що ним зобов'язання по договору в частині сплати орендних платежів виконанні належним чином або частково суду не надав.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 10951,70 грн. пені.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем вірно здійснено нарахування пені.

З огляду на викладене стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 9 685,90.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягає задоволенню в сумі 3 317,49 грн. та 9 685, 11 грн. відповідно.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до п. 1.6 договорів відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу за енергоспоживання , постачання теплової енергії, за гарячу та холодну воду та інші комунальні послуги.

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконав п. 1.6 договору та має заборгованість на час подання позову та розгляду справи в судовому засіданні в розмірі 1 920, 42 грн.

Також з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 209, 59 грн., 183 грн. 01 грн. - інфляційні, 50, 00 грн. - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінг онлайн» (04655, м. Київ, вул. Артема, 1-5, , код ЄДРПОУ 38123361) на користь Національної спілки художників України (м. Київ, вул.. Січових Стрільців, 1-5, оф. 512, код ЄДРПОУ 00015912) 78 853 грн. 32 коп. заборгованості по договору, 11 161 грн. 29 коп. - пені, 3 367 грн. 49 коп. - 3% річних, 9 868, грн. 12 коп. - інфляційні, 2 065 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2014р.

Суддя Т. Ю. Трофименко