Рішення

від 03.11.2014 по справі 910/17246/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17246/14 03.11.14 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ОНІКС"

до: 1) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

2) Дочірнього підприємства "ХАДЛЕР"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торсат"

про стягнення 4 571,08 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Панчук З.А. за довіреністю № 2 від 08.01.2014 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "ОНІКС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до: 1) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", 2) Дочірнього підприємства "ХАДЛЕР", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат" про стягнення 4 571,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.09.2014 р.

09.09.2014 р. від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою від 11.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 19.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 19.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою від 22.09.2014 р. суддею Ващенко Т.М. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 23.09.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 23.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

14.10.2014 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

15.10.2014 р. від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 15.10.2014 р. розгляд справи відкладено на 03.11.2014 р.

21.10.2014 р. від позивача надійшли заперечення на відзив.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні у повному обсязі.

Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.01.2007 р. між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "ОНІКС" (Страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торсат" (Страхувальник, третя особа) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 061-716 (надалі - Договір), за яким було застраховано транспортний засіб «Тойота», державний реєстраційний № НОМЕР_1.

23.11.2007 р. в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Тойота», державний реєстраційний № НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобіля «Шевроле», державний реєстраційний № НОМЕР_2, що належить Дочірньому підприємству "ХАДЛЕР", під керуванням водія ОСОБА_4

Дорожньо-транспортна пригода сталась в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль «Тойота», державний реєстраційний № НОМЕР_1, власнику вказаного транспортного засобу була завдана матеріальна шкода, розмір якої відповідно до Звіту № 2282 від 05.12.2007 р. складає 4 065,61 грн.

За страховим випадком - ДТП, що сталась за участю застрахованого автомобіля, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 138,08 грн. за платіжним дорученням № 1293 від 28.12.2011 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що автомобіль «Шевроле», державний реєстраційний № НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди, на момент вчинення ДТП було застраховано відповідачем-1 за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3083381.

Зазначеним Полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач-1 є особою, яка, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду у розмірі та порядку, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.11.08 р.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивачем здійснено виплату суми страхового відшкодування у порядку та розмірі, встановленому Договором добровільного страхування наземного транспорту № 061-716, у загальному розмірі 4 138,08 грн.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 510 Кодексу встановлено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та являється обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 628 Кодексу законодавець визначив, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, цивільно-правові відносини між позивачем, як страховиком, та ТОВ «Торсат», як страхувальником, виникли на підставі укладеного ними Договору добровільного страхування наземного транспорту № 061-716.

У той же час, відносини між відповідачем-1, як страховиком, та відповідачем-2, як страхувальником, виникли на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/3083381, який за умовами чинного законодавства України являється одним із видів договорів.

Згідно зі ст. 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Отже, порядок, розмір, строк виплати страхового відшкодування відповідачем здійснюється у відповідності до умов Полісу № ВА/3083381, а у разі відсутності таких умов у Полісі - у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з приписів ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Так, статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Оскільки зобов'язання відповідача щодо здійснення страхового відшкодування виникли безпосередньо з умов Полісу № ВА/3083381 та вимог чинного законодавства України, межі виконання таких зобов'язань регулюються виключно положеннями Полісу та закону.

Таким чином, враховуючи положення ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка встановлює обов'язок страховика відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; та приписи ст. 29 цього ж Закону, якими прямо передбачено відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством , суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість стягнення з відповідача вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, розмір якого становить 4 065,61 грн., за вирахуванням суми франшизи за Полісом № ВА/3083381 у розмірі 510,00 грн., тобто, сума, яка підлягає стягненню з відповідача-1, становить 3 555,61 грн. (4 065,61 грн. - 510,00 грн.).

Крім того, за правилами ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, ДП «Хадлер» (відповідач-2) є особою, яка зобов'язана відшкодувати завдану ДТП шкоду (різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача-2 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з позовної заяви, до стягнення з відповідача-2 заявлено 943,00 грн., з яких 510,00 грн. франшизи відповідача-1, 350,00 грн. вартості проведення товарознавчого дослідження автомобіля, та 83,00 грн. вартості довідки про обставини ДТП.

Проте, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України . Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки .

Таким чином, законодавством не встановлено підстав для відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою вартості експертного дослідження та отриманням довідки про обставини ДТП, у зв'язку з чим у задоволенні зазначених вимог належить відмовити.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 3 555,61 грн. страхового відшкодування та про стягнення з відповідача-2 510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом ВА/3083381, законними, обґрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та не спростованими у встановленому порядку відповідачами. У решті позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ОНІКС" (39627, м. Кременчук, Квартал 278, буд. 22-Б; код ЄДРПОУ 32079024) 3 555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 61 коп. страхового відшкодування та 1 421 (одну тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 13 коп. судового збору.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "ХАДЛЕР" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1; код ЄДРПОУ 31902329) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ОНІКС" (39627, м. Кременчук, Квартал 278, буд. 22-Б; код ЄДРПОУ 32079024) 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. заборгованості та 203 (двісті три) грн. 84 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.11.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна