Рішення

від 05.11.2014 по справі 910/10659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10659/14 05.11.14

За позовом Приватного підприємства «РОКАДА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ»

про стягнення 43 156, 57 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Рижий О.В., Садовникова Д.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «РОКАДА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» про стягнення заборгованості по оплаті виконаних робіт у розмірі 43 156, 57 грн. за договором № 103/12 від 09.10.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. порушено провадження у справі № 910/10659/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає, що прострочення виконання зобов'язання за договором № 103/12 від 09.10.2012 р. зумовлено тяжким фінансовим становищем.

При цьому, відповідач зазначає, що ним було перераховано на користь Приватного підприємства «РОКАДА» грошові кошти за договором № 103/12 від 09.10.2012 р. у сумі 26 000, 00 грн. та надано засвідчені копії виписок за банківського рахунку

Також під час розгляду справи відповідачем надано суду платіжні доручення про перерахування на користь Приватного підприємства «РОКАДА» грошових кошти за договором № 103/12 від 09.10.2012 р. на суму 10 000, 00 грн.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

31.10.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заву про розгляд справи без участі представника Приватного підприємства «РОКАДА»

У даному судовому засіданні представник відповідача частково заперечив проти позову.

Представник позивача на виклик суду не з'явився.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.11.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2012 р. між Приватним підприємством «РОКАДА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕФЕСТ» укладено договір № 103/12, за умовами якого позивач зобов'язався виконати роботу з монтажу та пусконалагодження системи водяного автоматичного пожежогасіння, а відповідач - прийняти її та оплатити.

Згідно з п. 2.1. вартість робіт за договором приблизно складає 237 193, 36 грн. та визначається кошторисами які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 50 % від загальної суми договору визначено у додатках до цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. замовник оплачує підряднику вартість фактично виконаних робіт після підписання сторонами актів здавання-прийняття виконаних робіт.

За умовами п. 3.1. договору останній діє з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та підписання додатку № 1 та додатку № 2 з поставленням печатки і діє до 29.03.2103 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатками № 1 від 26.09.2102 р., № 2 від 16.02.2102., до договору № 103/12 від 09.10.2102 р. сторони визначили опис продукції, що підлягає виготовленню, її кількість, ціну, термін виготовлення, порядок платежів і взаєморозрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 103/12 від 09.10.2013 р. позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 244 156, 57 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 195, № 3, № 4, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того відповідно до пункту п. 1.4 договору вартість підрядних робіт зменшено на вартість наданих відповідачем товарно-матеріальних цінностей у сумі 25 902, 12 грн. згідно акту № 30.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 103/12 від 09.10.2012 р. в частині оплати виконаних робіт, к зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 43 156, 57 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

При цьому, позивач стверджує що відповідачем на виконання умов договору № 103/12 від 09.10.2012 р. відповідачем перераховано грошові кошти у розмірі 201 000, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом зобов'язання, які виникли на підставі договору №103/12 від 09.12.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

У відповідності до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановлено судом, у процесі провадження у справі відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти у розмірі 26 000, 00 грн. за договором № 103/12 від 09.10.2102 р., що підтверджується виписками з банківського рахунку Приватного підприємства "Рокада" від 27.06.2014 р. та платіжними дорученнями засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на користь Приватного підприємства "Рокада" 26 000, 00 грн., що є предметом розгляду спору у даній справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 910/10659/14 за позовом Приватного підприємства "Рокада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" в частині стягнення 26 000, 00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що 30.05.2014 р.. тобто до порушення провадження у даній справі, відповідач сплатив на користь Приватного підприємства "Рокада" грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. за договором № 103/12 від 09.10.2102 р.. що підтверджується випискою з банківського рахунку, а відтак - права позивача в цій частині не є порушеними, що є підставою звернення до суду в порядку ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Тож, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за договором № 103/12 від 09.10.2102 р. у сумі 10 000, 00 грн.

В той же час, наявними у справі документами первинним документами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 103/12 від 09.10.2102 р. на суму 7 156, 57 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 103/12 від 09.10.2102 р., а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується передача позивачем виконаних будівельних робіт за договором № 103/12 від 09.10.2102 р. та його прийняття відповідачем, з огляду на відсутність доказів повної оплати відповідачем його вартості, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 7 156, 57 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Приватного підприємства "Рокада" задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 910/10659/14 за позовом Приватного підприємства "Рокада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" в частині стягнення 26 000, 00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 102-Б, кв. 34 код ЄДРПОУ 31405383), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Приватного підприємства "Рокада" (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 20, код ЄДРПОУ 30188259) заборгованість у розмірі 7 156, 57 (сім тисяч сто п'ятдесят шість грн. 57 коп.) грн. та 1 403. 66 (одна тисяча чотириста три грн. 66 коп.) грн. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.