Рішення

від 06.11.2014 по справі 920/1170/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 Справа № 920/1170/14

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Осокіній А.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1170/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекордекс - Суми", м.Суми

про стягнення 97184,96 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекордекс - Суми" про стягнення 97184,96 грн. заборгованості по договірним зобов'язанням.

Розгляд справи за клопотанням сторін неодноразово відкладався, в тому числі для надання сторонам можливості врегулювання спору в позасудовому порядку.

Однак, жодних документів щодо врегулювання спору, в тому числі і мирової угоди від сторін до суду не надійшло.

Представник позивача 06.11.2014р. в судове засідання не з'явився, в умовах надходження від позивача клопотання про розгляд справи без участі його представника на підставі вже поданих документів.

Представник відповідача 06.11.2014р. в судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, вимог ухвал суду щодо надання відзиву на позовну заяву не виконав та відзиву не надав.

Суд наголошує, що представник відповідача про судове засідання 06.11.2014р. був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової кореспонденції з підписом уповноваженої особи відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем вимог суду щодо надання відзиву на позовну заяву, а також враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання в умовах належного його повідомлення про час та дату проведення засідання, суд дійшов висновку про продовження розгляду справи у відсутності представника відповідача і позивача та за наявними у справі матеріалами, відповідно до вимог статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10 липня 2013 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір №ПМ -1341 на проведення рекламної кампанії (далі Договір) -а.с.9-18.

Відповідно до п.2.1 Договору виконавець зобов'язався протягом строку дії договору професійно та якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов'язався прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до п.2.2 Договору з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується додаток до договору (акт резервування).

19.02.2014р. сторонами було підписано акт резервування поверхонь рекламних конструкцій №17 за період - березень 2014р. (а.с.19-20).

21.03.2014р. сторонами було підписано акт резервування поверхонь рекламних конструкцій №21 за період - квітень 2014р. (а.с.22-23).

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином та розмістив рекламні матеріали згідно актів резервування №17 та №21, що підтверджується відповідними фото звітами (а.с.88-115).

Сторони домовились підписувати акти прийому - передачі наданих виконавцем замовнику робіт та послуг за цим договором (п.3.5.5 Договору).

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що відповідно до умов п.3.5.5. Договору після надання рекламних послуг виконавцем, передбачених кожним окремим додатком до даного договору, виконавець направляє замовникові для підписання 2 екземпляри акту прийому - передачі робіт та послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця. Замовник протягом 5 робочих днів від дати одержання акту підписує його та надсилає виконавцю один екземпляр акту з іншою необхідною документацією або направляє виконавцю мотивовану відмову від підписання. Непідписання замовником акта протягом 10 днів з моменту його одержання від виконавця без мотивованих причин відмовлення є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов'язань та відсутності претензій.

Акти надання послуг №Б-1147 від 31.03.2014р. та №Б-1444 від 30.04.2014р. направлені позивачем на адресу відповідача повернуті позивачу не були, як і не були направлені заперечення та мотивовані відмови від підписання актів.

Тому, з огляду на приписи п.4.5 Договору непідписання відповідачем актів надання послуг №Б-1147 від 31.03.2014р. та №Б-1444 від 30.04.2014р. без мотивованих причин відмовлення є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем договірних зобов'язань та відсутності претензій.

Відповідно до п.4.2 Договору оплата повинна здійснюватися замовником до 15 числа місяця проведення кампанії безготівковим розрахунком у гривнях.

Оскільки період рекламної кампанії березень та квітень 2014 року, то відповідач повинен був перерахувати на рахунок позивача оплату в сумі 38580 грн. до 15.03.2014р. та 23970 грн. до 15.04.2014р.

Разом з тим, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав та не оплатив наданих позивачем послуг.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів погашення заявленої до стягнення позивачем суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором №ПМ-1341 від 10.07.2013р. на суму 62550 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.7.2.2 Договору при порушенні замовником зобов'язань по оплаті рекламної кампанії, виконавець вправі нараховувати відсотки за користування коштами виконавця за ставкою 22% річних.

Відповідно до п.7.2.3 Договору в разі. Якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50% від вартості розміщення реклами по якій оплата прострочена.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за Договором №ПМ-1341 від 10.07.2013р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3359,96 грн. - 22% річних та 31275 грн. штрафу - підлягають задоволенню, як такі, що нараховані відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1943,71 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекордекс - Суми" (40000, м.Суми, пл.Незалежності, 3, оф. 1; ід. код 37846134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8; ід. код 34716807) заборгованість за договором №ПМ-1341 від 10.07.2013р. у розмірі 97184,96 грн., в тому числі: 62550 грн. основного боргу, 3359,96 грн. 22% річних, 31275 грн. штрафу; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 1943,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.В. Рунова