Рішення

від 04.11.2014 по справі 923/1421/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 р. Справа № 923/1421/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Агрон", м.Херсон

до Приватного акціонерного товариства "Скадовське хлібоприймальне підприємство", м.Скадовськ

про стягнення 165040 грн. 90 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Калусовський А.С., представник, дов. від 13.10.2014 року;

від відповідача - Магда М.А., представник, дов. від 10.10.2014 року.

Приватне підприємство "Агрон", м.Херсон, звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Скадовське хлібоприймальне підприємство", м.Скадовськ, 150000 грн. заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги №2, укладеним сторонами 24.04.2014р., 12784,90 грн. - пені та 2256грн. в якості 3% річних.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором в частині здійснення повного повернення отриманої фінансової допомоги.

Відповідач у поясненнях, наданих у судовому засіданні та у письмовому відзиві зазначає, що ним, дійсно, від позивача отримано фінансову допомогу, але не в сумі 536290грн., як вказує позивач у позовній заяві, а 500 000 грн. відповідно до умов договору №2 від 24.04.2013р. Тому, з урахуванням часткового повернення коштів на суму 386290грн., борг за цим договором становить 113 710грн. Не заперечує проти факту отримання від позивача іншої, більшої ніж 500 000 грн., суми фінансової допомоги, але вважає, що ці правовідносини не випливають із договору №2 від 24.04.2013р. і не можуть бути предметом розгляду у цій справі. Також стверджує про неправильне нарахування позивачем пені та неузгодженість у договорі умов щодо розміру пені та порядку її нарахування. При розрахунку 3% річних відповідачем неправильно визначено розмір основного боргу, і як наслідок, здійснено неправильний розрахунок.

В судовому засіданні на підставі ст.75 ГПК України оголошувалась перерва з 14.10.2014р. по 30.10.2014р.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

24.04.2013р. між ПАТ "Скадовське хлібоприймальне підприємство" (позичальник) та ПП "Агрон" (кредитор) укладений договір №2 поворотної фінансової допомоги, п.1.1 якого встановлено, що кредитор зобов'язується надати позичальнику позику, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням та повернути позику у встановлений за договором строк.

Відповідно до п.3.1 договору сума позики становить 500 000 грн. зі строком повернення до 30.12.2013р. (п.5.1)

Кредитор зобов'язаний надати позику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника до 01.08.2013р. під 0,5% річних.

Позивачем у період з 25.04.2013р. по 29.11.2013р. на рахунок відповідача перераховано кошти у сумі 536 290 грн., що підтверджується виписками АТ "Укрексімбанк" руху коштів по рахунку позивача за вказаний період (а.с.30-42).

Укладенням вказаного договору сторони встановили права та обов'язки, які складають умови договору.

Зобов'язання сторін випливають саме із правовідносин, що виникли із договору поворотної фінансової позики, а оскільки предметом цього договору є надання позики у сумі 500 тис. грн., то і зобов'язання сторін щодо надання позики та її повернення обмежені цією сумою.

Отже, правовідносини стосовно надання позивачем відповідачу позики, що перевищує 500 тис.грн., не врегульовані вказаним вище договором.

Підставою же позову у тексті позовної заяви зазначено саме невиконання відповідачем зобов'язань за договором №2 від 24.04.2013р.

Відтак, обґрунтованою підставами позовної заяви є вимога про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової позики, яка встановлена умовами договору у розмірі 500тис.грн.

Встановивши у судовому засіданні вказану обставину, суд оголошував перерву із зобов'язанням позивача здійснити перерахунок пені та 3% річних, виходячи із суми заборгованості, яка має бути розрахована як різниця між сумою наданої позики в межах договору (500тис.грн.) та сумою часткового повернення позики.

Позивач у письмових уточненнях до позовної заяви ( вх.№11720/14 від 03.11.2014р.) погодився із тією обставиною, що 36290грн. перераховано відповідачу за межами умов договору та мають бути предметом окремого позову. За наданим розрахунком, що здійснений із суми заборгованості 113710грн., розмір пені складає 8511,11грн., 3% - 2822,50грн., а також позивачем нараховані втрати від інфляції в сумі 15578,27грн.

Договір №2 від 24.04.2013р. є договором позики.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вказано вище, позивачем надано відповідачу фінансову позику у сумі 500000грн.

Відповідачем здійснено часткове повернення фінансової позики на загальну суму 386290грн. за платіжними дорученнями:

-№740 від 21.11.2013р. на суму 20000грн.,

- №709 від 18.11.2013р. на суму 100000грн.,

- №17 від 29.11.2013р. на суму 226290грн.,

- №743 від 26.11.2013р. на суму 40000грн.

Отже, заборгованість відповідача за договором позики становить 113710грн. (500000-386290).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

За ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки позивачем не подано заяв або клопотань у відповідності до ст.22 ГПК України щодо заявленої до стягнення за межами умов договору суми 36290грн. (зменшення ціни позову, відмова від позову в частині) суд, розглядаючи вимогу позовної заяви про стягнення заборгованості за зазначеним договором у сумі 150000грн., визнає обгрунтованою та підлягаючою задоволенню вимогу у сумі 113710грн.

Вимога щодо стягнення 36290грн., як неповернутої фінансової позики, задоволенню не підлягає, оскільки не обґрунтована підставами поданої позовної заяви.

Позивачем у тексті позовної заяви на підставі п.7.1 договору нарахована пеня за період прострочки повернення фінансової позики з 31.12.2013р. по 30.06.2014р., виходячи із суми боргу 150 000грн., яка становить 12784,90грн.

Як зазначалося вище, позивачем на вимогу суду здійснений перерахунок розміру пені.

В уточненнях до позовної заяви розрахунок пені здійснений за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р., виходячи із суми боргу 113710грн. та застосовуючи ставки НБУ, що діяли у певні періоди цього часу. Розмір пені позивачем нарахований у сумі 8511,11грн.

Перевіряючи правильність проведення розрахунку позивачем, судом встановлено, що він здійснений у відповідності до норм ч.6 ст.232 ГК України із застосуванням дійсної ставки НБУ у певні періоди, але позивач помилково визначив кількість днів прострочення 176, замість 181.

Судом здійснений перерахунок розміру пені за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. із суми боргу 113710грн., який становить 8769,69 грн.

Суд задовольняє вимогу про стягнення пені у сумі, яка розрахована позивачем в уточненнях до позовної заяви, і становить 8511,11грн.

У задоволені вимоги про стягнення пені у сумі 4273,79грн. (12784,90 - 8511,11) відмовляється як безпідставно заявленої.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання має сплатити борг на вимогу кредитора разом з втратами від інфляції та трьома відсотками річних від суми боргу за весь період прострочки платежу, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем нараховано 3% річних у сумі 2256грн. із суми заборгованості 150000грн. за період з 31.12.2013р. по 30.06.2014р., кількість днів прострочки 183.

Зазначений розрахунок є невірним, оскільки за умовами договору кінцевим строком повернення позики встановлено 31.12.2013р. Відповідно до положень цивільного законодавства України зобов'язання вважається простроченим з наступного дня, тобто 01.01.2014р. Крім того, період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р. містить 181 день.

Судом вчинений розрахунок 3% річних за період з 01.01.2014р. по 30.06.2014р., що визначений у позовній заяві:

113710,00грн. х 3% / 100% /365 х 181 = 1691,63грн.

В уточненнях до позовної заяви позивачем здійснений перерахунок розміру 3% річних із суми боргу 113710грн. за період з 30.12.2013р. по 01.11.2014р. і становить 2822,50грн.

Зазначений розрахунок здійснений за межами періоду, визначеному у позовній заяві. Період нарахування процентів збільшений.

Оскільки позивачем не подано заяву про збільшення позовних вимог в цій частині, суд не приймає поданий розрахунок.

Відтак, суд задовольняє вимогу щодо стягнення 3% річних у сумі 1691,63грн.

У задоволенні цієї вимоги щодо суми 564,37 грн. (2256,00 -1691,63) відмовляється, як безпідставно нарахованої.

В уточненнях до позовної заяви, поданих суду 03.11.2014р., позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховані інфляційні збитки, починаючи з 01.01.2014р., із суми 113710грн., розмір яких становить 15578,27грн.

У позовній заяві позивачем не заявлено та необґрунтовано вимогу щодо стягнення з відповідача втрат від інфляції.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вимога щодо стягнення збитків від інфляції є самостійною вимогою, яка не входила до предмета позову при його поданні до суду, не обґрунтована підставами.

Розгляд справи по суті розпочався у судовому засіданні, яке відбулось 30.10.2014р. Заява позивачем подана 03.11.2014р.

Отже, у письмових уточненнях до позовної заяви позивачем змінено предмет позову та підстави одночасно, що взагалі не передбачено зазначеною вище нормою.

Слід зауважити, що положення ст.22 ГПК України взагалі не передбачають такого права позивача як уточнення до позовної заяви. Законом не встановлено змісту такого уточнення та його наслідків відповідно до процесуальних норм.

Суд відмовляє у задоволенні заяви про зміну предмета та підстав позову, поданої у вигляді уточнень до позовної заяви.

Загальна сума майнових вимог, заявлених позивачем у позовній заяві, складає 165040,90грн., що становить ціну позову.

З урахуванням положень ст.4 Закону України "Про судовий збір" за цим позовом має бути сплачений судовий збір у розмірі 2% від ціни позову, тобто 3300,82 грн.

Відповідно до квитанції № к4/G/42 від 16.09.2014р. позивачем сплачено 3350грн. судового збору. Отже, ним надмірно сплачений судовий збір у сумі 49,18грн. Вказана сума підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Розподіляючи судові витрати, які складаються із судового збору за цим позовом у сумі 3300,82грн., суд відносить на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Судом задоволено позовні вимоги на загальну суму 123912,74 грн., що становить 75% ціни заявленого позову. Судовий збір, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, складає 2475,62 грн. (3300,82 грн. х 75% /100% ).

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Скадовське хлібоприймальне підприємство", м.Скадовськ, м.Скадовськ, вул.Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 21301823, р.р.26009010048618 в ПАО "УСБ" МФО 300023, на користь приватного підприємства "Агрон", м.Херсон, Островське шосе, 1, код ЄДРПОУ 37125017, р.рахунок 2600501696555 в АТ "Укрексімбанк" МФО 352639, 113710 грн. боргу, 8511 грн. 11 коп. пені, 1691грн. 63коп. в якості 3% річних, 2475,62 грн. на відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору.

2. У задоволені позову в частині стягнення боргу в сумі 36290грн. відмовити.

3. У задоволені позову в частині стягнення пені в сумі 4273грн. 79коп. відмовити.

4. У задоволені позову в частині стягнення 564грн. 37коп. в якості 3% річних відмовити.

5. Повернути приватному підприємству "Агрон", м.Херсон, Островське шосе, 1, код ЄДРПОУ 37125017, р.рахунок 2600501696555 в АТ "Укрексімбанк" МФО 352639, надмірно сплачений судовий збір у сумі 49грн. 18коп. за квитанцією № к4/G/42 від 16.09.2014р. (ч/з КБ "Надра" відділення 2104).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2014р.

Суддя З.В. Клепай