Рішення

від 05.11.2014 по справі 910/19864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19864/14 05.11.14

За позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД БУД

про припинення договору та стягнення 148 000,00 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Троянчук Д.М. - представник за довіреністю від 18.06.14

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 05.11.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД БУД» припинення договору та стягнення 148 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.12.2010 року між сторонами було укладено договір про спільну діяльність № 01/12, на підставі якого сторони зобов'язалися шляхом об'єднання своїх вкладів, у вигляді зусиль, фінансів, майна, спільно діяти в сфері будівництва без створення юридичної особи для досягнення спільних господарських цілей: здійснити будівництво і ввід в експлуатацію 2-х секційного 10 поверхового, 62 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщення, розташованого за адресою: м. Рівне, вул.. Соборна, 416. Розділом 6 договору визначено вклади та частки сторін за договором, зокрема визначено п. 6.3.1. та п. 6.3.2., що вклад позивача становить незавершене будівництво, що рахується на балансі станом на 01.01.2011 р. в сумі 3 210 000,00 грн та відповідно до графіку фінансування з 01.02.2001 р. по 01.10.2011 грошові кошти в сумі 19 189 415,00 грн. За доводами позивача, останнім 29.03.2011 р. відповідно до графіку фінансування, що є додатком до договору, було перераховано на поточний рахунок відкритий для фінансових операцій за даним договором кошти у сумі 148 000,00 грн. Відповідач, в свою чергу зобов'язався щомісячно не пізніше 20 числа місяця надавати позивачу інформацію про хід виконання плану робі за минулий місяць. Крім цього, за умовами договору сторони визначили, що позивач зобов'язаний приймати участь у введені експлуатацію будинку та оформленні відповідних документів. Проте, відповідачем не виконуються умови договору, зокрема не інформує позивача про хід будівництва. А також позивач зазначає, що йому стало відомо про виготовив декларацій про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованих в інспекції ДАБК у Рівненській області. З метою досудового врегулювання спору позивачем направляли листи щодо надання інформації про готовність введення в експлуатацію об'єкту договору, які залишені відповідачем без реагування. А тому позивач звернувся до суду з вимогами про припинення дії договору про спільну діяльність за № 01/12 від 24.12.2010 р. на підставі ст. 1141 ЦК України та стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 148 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/19864/14, розгляд справи призначено на 22.10.2014 року.

У судове засідання 22.10.2014 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 22.10.2014 розгляд справи відкладався на 05.11.2014.

У судове засідання 05.11.2014 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі

Відповідач у судове засідання 05.11.2014 явку уповноваженого представника не забезпечив вдруге, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 19.09.2014 та 22.10.2014 надіслані на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві - 03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67 та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наданий позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив .

24 грудня 2010 року між Житлово-будівельним кооператив «СОБОРНИЙ» (надалі - позивач, сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛД БУД» (надалі - відповідача, сторона-1) було укладено договір про спільну діяльність № 01/12 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору сторони за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх вкладів, у вигляді зусиль, фінансів, майна, спільно діяти в сфері будівництва без створення юридичної особи для досягнення спільних господарських цілей: здійснити будівництво і ввід в експлуатацію 2-х секційного 10 поверхового, 62 квартирного житлового будинку з вбудованими приміщення, розташованого за адресою: м. Рівне, вул.. Соборна, 416.

У п. 1.2. договору визначено, що будівництво будинку здійснюється за проектною документацією, затвердженою комплексною державною експертизою № 18-00074-10 від 06.04.2010 р.

Згідно з п. 5.4. договору всі фінансові операції по спільній діяльності здійснюються через поточний рахунок, який сторона-1 відкриває відповідно до п. 5.1. договору.

Розділом 6 договору визначено вклади та частки сторін за договором, зокрема визначено п. 6.3.1. та п. 6.3.2. що вклад позивача становить незавершене будівництво, що рахується на балансі станом на 01.01.2011 р. в сумі 3 210 000,00 грн та відповідно до графіку фінансування з 01.02.2001 р. по 01.10.2011 грошові кошти в сумі 19 189 415,00 грн.

Пунктом 3.1.8. договору встановлений обов'язок сторони-1 надавати стороні-2 помісячно не пізніше 20 числа кожного місяця інформацію про хід виконання плану робіт за минулий місяць.

У п. 6.5. договору визначено, що вклади сторін, якими володіють сторони на правах власності передаються сторонами в користування стороні-1 (відповідачу) на час дії цього договору і складають спільну часткову власність сторін, а по закінченню дії цього договору повертаються стороні у вигляді побудованих квартир та приміщень.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що внесене сторонами майно, яким вони володіли на праві власності, вироблена в результаті спільної діяльності продукція, а також інше майно, створене або придбане сторонами в результаті спільної діяльності, складає їх пильну часткову власність.

Вклади сторін, а також майно, створене чи придбане сторонами в результаті спільної діяльності по цьому договору, складає їх спільну часткову власність, яка розподіляється між сторонами протягом 30 днів після введення Будинку в експлуатацію, шляхом оформлення відповідного акта прийому-передачі (п. 8.1. договору).

Відповідно до п.п. 11.1., 11.2. договору цей договір починає свій перебіг з моменту, його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та закінчується у момент оформлення права власності сторони-2 на збудовані об'єкти нерухомості.

За доводами позивача, ОК «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ» 29.03.2011 р. відповідно до графіку фінансування, що є додатком до договору, було перераховано на поточний рахунок, відкритий для фінансових операцій за даним договором, кошти у сумі 148 000,00 грн. Проте, відповідачем не виконувалися зобов'язання щодо надання інформації про хід виконання плану робіт, в строки, визначені договором. Також, позивач зазначає, що оскільки, відповідач не виконував зобов'язання за договором, ОК «ЖБК «СОБОРНИЙ» коштів більше не перераховував. Крім іншого, позивач стверджує, що йому стало відомо про наявність Декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих в Інспекції ДАВК у Рівненській області 11.03.2014 року за № РВ143140700454 та 26.03.2013 року за № РВ 143130810581, якими ТОВ «БІЛД БУД» повідомило інспекцію ДАБК Рівненській області про готовність будівництва по вул. Соборна, 416 В, м. Рівне, що є об'єктом Договору.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 24.04.2014 р. надіслав на адресу відповідача листа з проханням надати інформацію та документи щодо введення в експлуатацію об'єкту договору, згідно з умовами договору. Проте, даний лист повернувся за закінченням встановленого строку зберігання.

01.07.2014 позивач повторно звернувся до відповідача з листом щодо надання інформації та повідомив, що у випадку незгоди з оформленням права власності на частину об'єкта договору за позивачем, просить повернути кошти у розмірі 140 000,00 грн. Вказаний лист також повернувся за закінченням встановленого строку зберігання.

А тому, позивач просить суду припинити дію договору про спільну діяльність за № 01/12 від 24.12.2010 р. на підставі ст. 1141 ЦК України та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 148 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України , є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України . Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір № 01/12 від 24.12.2010 р. є договором про спільну діяльність.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно з приписами ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до положень ст. 1136 Цивільного кодексу України кожний учасник договору простого товариства має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Порядок припинення договору простого товариства визначено положеннями ст. 1141 Цивільного кодексу України, зокрема, договір простого товариства припиняється у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Отже, аналіз статті 1141 Цивільного кодексу України дає підставу вважати, що право учасника договору простого товариства відмовитись від участі у такому договорі не пов'язується з наявністю певного кола обставин, а отже й необхідністю доведення таким учасником факту, зокрема, порушення істотних умов такого договору іншою стороною.

Чинне законодавство України також не містить вимог щодо форми та змісту, оформлення відмови від подальшої участі у договорі простого товариства, а нормою статті 1141 Цивільного кодексу України підставами припинення договору простого товариства визначено як відмову учасника від подальшої участі у такому договорі, так й розірвання договору на вимогу одного з учасників (аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2014 року № 901/2779/13).

Матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача з листами до відповідача про надання інформації та відповідні документи щодо введення в експлуатацію об'єкту договору про спільну діяльність або повернення коштів у розмірі 140 000,00 грн.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а стаття 55 Конституції України гарантує права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України , до яких, зокрема, відноситься припинення правовідношення.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом вимог вказаної норми право на звернення до господарського суду закон пов'язує з наявністю у особи права, яке порушується, не визнається, та на захист якого подається відповідний позов.

Приписами ст.ст. 33 , 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів позивача як і не надано доказів виконання зобов'язань за договором про спільну діяльність.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про припинення договору про спільну діяльність № 01/12 від 24.12.2010 р. в частині участі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 141 Цивільного кодексу України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що 29.03.2011 року позивач відповідно до графіку фінансування, що є додатком за № 1 до договору, було перераховано на поточний рахунок за № 26002000099960, відкритий для фінансових операції, за даним договором, кошти в сумі 148 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача манна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, враховуючи, що підстава, на якій позивачем було перераховано грошові кошти у сумі 148 000,00 грн., а саме договір про спільну діяльність за № 01/12 від 24.12.2010 року відпала, грошові кошти, внесені на виконання спірного договору, підлягають поверненню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити договір про спільну діяльність № 01/12 від 24.12.2010 р., укладений між Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ» (33027, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Данила Галицького, будинок 19, офіс 520, ідентифікаційний код 37382367) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛД БУД» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 36258876) в частині участі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛД БУД» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 67, ідентифікаційний код 36258876) на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «СОБОРНИЙ» (33027, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Данила Галицького, будинок 19, офіс 520, ідентифікаційний код 37382367) грошові кошти у сумі 148 000 (сто сорок вісім тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 178 (чотири тисячі сто сімдесят вісім) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2014 року

Суддя Л.Г. Пукшин