Постанова

від 06.11.2014 по справі 809/3265/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

               ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ    "06" листопада 2014 р.                                                                             № 809/3265/14   09 год. 00 хв.                                                                                м. Івано-Франківськ                        Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гундяк В.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за  позовом  Державної податкової інспекції у м.   Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до громадської організації "Агенство муніципального розвитку" про припинення юридичної особи,-                                                                  ВСТАНОВИВ:            09.10.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-позивач)  звернулася до суду з адміністративним позовом до громадської організації "Агенство муніципального розвитку" (надалі - відповідач) про припинення юридичної особи. Позовні вимоги мотивовані тим, що громадська організація "Агенство муніципального розвитку" підлягає припиненню згідно частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, як таке, що не подавало протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності у відповідності до закону та державним реєстратором внесено інформацію щодо відсутності відповідача - юридичної особи за вказаним місцезнаходженням. 10.10.2014 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка направлялась відповідачу за адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак дана ухвала повернулась до суду без вручення у зв'язку із відсутністю останнього за даною адресою. В такому випадку, у відповідності до  ч.4 ст.33  КАС України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався. Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців громадська організація "Агенство муніципального розвитку" зареєстрована як юридична особа та взята на облік у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків. Як вбачається з вищевказаного Витягу, державним реєстратором внесено запис про відсутність відповідача за його місцезнаходженням, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". У відповідності до  ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган). Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Відповідно до ч. 11. ст. 19 вказаного Закону юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу. Як вбачається з вищенаведеного відповідачем дійсно допущено порушення вимог чинного законодавства. Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу  України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Згідно зі ст. 239 Господарського кодексу України до таких санкцій, зокрема віднесено скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання. Так ст. 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу. Однак посилання позивача на  відсутність відповідача за його місцезнаходженням, як на одну з підстав для задоволення позову, суд відхиляє з огляду на нижче викладене. Так статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані виключно уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Згідно пп.  20.1.37. п. 20.1  ст. 20  Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право  звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання. Статтею 19 Податкового кодексу України визначено функції контролюючих органів, серед яких, контроль за своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів. Слід зазначити, що нормами  законодавства не передбачено  надання  контролюючим органам ( податковим органам)  повноважень, щодо контролю  за дотриманням  законодавства у сфері  державної реєстрації  юридичної особи  та фізичної особи - підприємця,   в тому числі контролю за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"  здійснює -  спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації. Згідно  положень  "Порядку обліку платника податків і зборів", затвердженого Наказом  Міністерства фінансів  України  від 09.02.2011  за №1588, зокрема п.12.4, 12.5 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Отже, податкові органи, у випадку виявлення  відсутності  юридичної особи за його місцем знаходження, повідомляють про це державного реєстратора та вправі  здійснювати  заходи щодо з'ясування обставин   зазначеного факту. Таким чином,  оскільки до компетенції ДПІ в м. Івано-Франківської області Головного управління Міндоходів не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підстави для звернення  до суду з позовною вимогою щодо припинення юридичної особи з  підстави  наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням,  у податкового органу відсутні. Відповідні позовні вимоги можуть пред'являтися  іншими державними органами, уповноваженими здійснювати контроль за відповідними видами господарської діяльності. Однак у спірних правовідносинах судом одночасно встановлено, що громадська організація "Агенство муніципального розвитку"  в порушення частини 2   статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, не подавало органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності у відповідності до закону з 09.02.2013 року. Відповідно до підпункту 16.1.2, підпункту 16.1.3  статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до змісту пункту 49.2 статті 49 ПК України  платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього   Кодексу   незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Як вбачається із наявних в матеріалах справи довідок Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, зокрема: згідно довідки від 23.09.2014 року за №16006/10/09-15-25-150/7986 відповідач станом на 22.09.2014 року немає заборгованості із сплати податків і зборів, згідно довідки за № 16703/10/09-15-15-02-35/4958 від 03.10.2014 року  остання декларація по податку на прибуток подана громадською організацією "Агенство муніципального розвитку"  09.02.2013 року за звітний період 2012 року. У відповідності з приписами статті 49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність. Частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання    протягом   року   органам   доходів   і   зборів податкових декларацій,  документів фінансової звітності відповідно до закону. Згідно пункту 67.2   статті 67 ПК України   контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців. Відповідно до вимог частини 1 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням      юридичної      особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Таким чином вимога позивача щодо припинення юридичної особи відповідача є підставною та підлягає до задоволення. На підставі ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", п.п.16.1.2, п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.20.1.12 п.20.1 ст.20, п.49.2. ст.49, п.67.2 ст.67 ПКУ,     ст.ст.49,     59, 216,  218,  238,  239, п.1 ст.247 ГКУ,  керуючись ст.ст.11, 71,    86, 94, 162, 183-2,     256 КАС України, суд,-                                                               ПОСТАНОВИВ: позов задовольнити повністю.   Припинити юридичну особу громадської організації "Агенство муніципального розвитку" (вулиця Шевченка, будинок 12, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ - 26136375). Постанову суду звернути до негайного виконання. Згідно ч.2   ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"   копію постанови направити реєстраційній службі Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами або іншою особою, яка брала участь у справі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.                       Суддя                                                                                                              Гундяк В.Д.