Постанова

від 04.11.2014 по справі 820/17651/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"04" листопада 2014 р. № 820/17651/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Земі" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Земі, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Земі" (код 38397898) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з підприємством ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року, результати якої оформлено актом від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898.

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо виключення (коригування), на підставі акту перевірки від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898, показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 356 558, 27 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 286 283, 59 грн., з електронної бази даних АІС "Податковий блок" та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України, задекларованих Приватним підприємством "Земі" у податкових деклараціях.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в електронній базі даних АІС "Податковий блок" та Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України показники податкової звітності Приватного підприємства "Земі", зокрема податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 356 558, 27 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 286 283, 59 грн. в розрізі контрагентів.

В обґрунтування позову, зазначено що дії Відповідача по проведенню позапланової перевірки Позивача, в рамках якої встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій Позивачем з покупцями та постачальниками є неправомірними (протиправними) та виходять за рамки наділених законом Відповідача повноважень, встановлені у акті перевірки факти щодо нереальності здійснення господарських операцій Позивачем по взаємовідносинам з постачальниками та покупцями не відповідають дійсним обставинам та ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, як наслідок, такі дії Відповідача впливають на права та обов'язки, а саме породжує правові наслідки у податковому обліку з податку на додану вартість Позивача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду клопотання про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, також надав суду клопотання про слухання справи без його участі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 05.10.2012 року №14711020000025930), та перебуває на обліку у Відповідача з 08.10.2012 року.

Так, на підставі п.п.78.1.11 п.78.1, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України Відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з ТОВ «Грант Тайм» (код 38123047) за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року.

За результатами проведення позапланової виїзної перевірки позивача, відповідачем складено акт від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898, у висновках якої Відповідачем наведено наступне:

- перевіркою ПП «Земі» (код ЄДРПОУ 38397898) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин (придбання товарів) ТОВ «Грант Тайм» (код ЄДРПОУ 38123047) за період 01.02.2013 по 31.07.2013 року з податку на додану вартість у сумі 286 283, 59 грн.;

- перевіркою ПП «Земі» (код ЄДРПОУ 38397898) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із покупцем ПАТ «ХЗЕВ №1» (код ЄДРПОУ 1412791) за грудень 2013 року з податку на додану вартість у сумі 356 558, 27 грн.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає здоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з акту від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898 встановленого факту нереальності здійснення Позивачем господарських операцій з постачальниками та покупцями є викладені у акті висновки з приводу відсутності об'єкту оподаткування по операціям з придбання товарів (послуг, робіт) ТОВ «Гран Тайм» (код 38123047) за період з 01.02.2013 року по 28.02.2014 року.

У зв'язку із чим, Відповідач вважає, що первинні документи отримані від ТОВ «Гран Тайм» за такими операціями мають ознаки відсутності юридичної сили та не створюють юридичних наслідків у податковому обліку Позивача.

Як свідчить акт від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гран Тайм» (код 38123047) за період 01.02.2013 року по 31.07.2013 року базується виключно на висновках акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 16.042014 року №1057/2659/22-02/38123047 від 16.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Грант Тайм» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2013 року по 28.02.2014 року», яким, нібито, встановлено факт відсутності ознак реальності здійснення господарських операцій у вказаному періоді.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності (нікчемності) правочину є недодержання в момент правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст.203 зазначеного Кодексу.

Також, згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.іст.228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частино 3 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Виходячи з наведених норм, правочин є нікчемним, якщо сторонами в момент його вчинення не додержані встановлені законом вимоги, які прямо свідчать про недійсність такого правочину або якщо такий правочин визнаний судом недійсним.

Також, відповідно до ст.204 та згідно з позицією Верховного суду, викладеною у Узагальненнях «Практик розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсний.

Суд аналізуючи зміст акту перевірки приходить до висновку, що він у собі не містить жодної інформації про те, які саме укладені договори між Позивачем з ТОВ «Грант Тайм» визнано у судовому порядку недійсними або яка саме норма діючого законодавства прямо свідчить про недійсність укладених договорів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вище зазначені твердження відповідача не ґрунтуються на фактичних обставинах викладених в акті перевірки щодо того, що укладені між Позивачем та з ТОВ «Грант Тайм» право чини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто є нікчемними в силу закону.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі ст. З Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 2 вказаної статті Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

.- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у

здійсненні господарської операції.

Згідно п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі за текстом-Положення) передбачено, що первинні документи-це документи створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно приписів наведеного пункту Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або,якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно підпункту 2.5 пункту 2 Положення, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно п.п.2.13 п.2 Положення передбачено, що керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (п.п.2.15 п.2 вказаного Положення).

Суд зазначає, що акт перевірки не містить посилань щодо фактів виявлення дефектів форми, змісту або походження первинних документів, які в силу ст.9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст..44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Пунктом 14.1.36 Кодексу передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями п. 14.1.27 Податкового кодексу України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.8.1 п. 138.3 ст. 138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно з п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Кодексу передбачено, що не включається до складу валових витрат, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм, платник податку має право включити до складу валових витрат суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, заборона на включення до складу валових витрат стосується лише тих витрат, які не підтверджені розрахунковими, платіжними, первинним документами.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

і Пунктом 198.2 ст. 198 Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою

накладною.

Згідно пункту 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім цього суд зазначає, що відповідачем при здійсненні перевірки не досліджено жодного документу первинного та бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача з його контрагентам - ТОВ «Грант Тайм», у зв'язку із чим відображення у акті перевірки факту нереального здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам - ТОВ «Грант Тайм» за період з 01.02.2013 року по 28.02.2014 року є неправомірними та таким, що ґрунтується на суб'єктивних припущеннях.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на ту обставину, що на момент перевірки документів первинного та бухгалтерського обліку по взаємовідносинам Позивача з його контрагентам - ТОВ «Грант Тайм» були відсутні, то суд зазначає, що згідно ст..44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Цією ж статтею визначено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.44.3 СТ.44 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Також, згідно з п. 44.5 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Судом встановлено, що листами від 28.08.2014 року, від 11.09.2014 року №3, від 17.09.2014 року №7/3 позивач повідомляв відповідача, що уся документація первинного та податкового обліку за період з 01.12.2012 року по 31.08.2013 року ( утому числі по взаємовідносинам ТОВ «Грант Тайм») підприємством передано на відповідальне зберігання фізичній особі-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) згідно укладеного між нами договору зберігання.

Однак, у зв'язку із тим, що на території м. Донецька офіційно проходить антитерористична операція, внаслідок якої передана позивачем на відповідне зберігання документація первинного та податкового обліку за період з 01.12.2012 року по 31.08.2013 року втрачена, відповідно до п. 44.5 ст.44 Податкового кодексу України Позивач просив перенести строки здійснення перевірки до дня відновлення первинних документів в межах 90-то денного строку.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висноку, що дії відповідачем щодо проведення перевірки були вчинені з порушенням вимоги п. 44.5 ст.44 Податкового кодексу України та не було перенесено строки здійснення перевірки до дня відновлення позивачем первинних документів в межах 90-то денного строку.

Суд зазначає, що зазначена вище обставина також є вказує на те, що висновок щодо нереальності здійснення позивачем господарських операцій з постачальниками та покупцями є таким, що зроблено без дослідження жодного документу первинного та бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача з його контрагентам - ТОВ «Грант Тайм, а отже є передчасним.

Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Також, Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно було анулювало показники відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за перевіряємий період, тому за таких обставин відповідачем було безпідставно внесено зміни до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Земі" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Земі" (код 38397898) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з підприємством ТОВ "Грант Тайм" (код 38123047) за період з 01.01.2013 року по 01.04.2014 року, результати якої оформлено актом від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898.

Визнати протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо виключення (коригування), на підставі акту перевірки від 24.09.2014 року №1489/20-23-22-02-06/38397898, показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 356 558, 27 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 286 283, 59 грн., з електронної бази даних АІС "Податковий блок" та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України, задекларованих Приватним підприємством "Земі" у податкових деклараціях.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити в електронній базі даних АІС "Податковий блок" та Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України показники податкової звітності Приватного підприємства "Земі", зокрема податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 356 558, 27 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 286 283, 59 грн. в розрізі контрагентів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Спірідонов М.О.