Рішення

від 04.11.2014 по справі 904/6871/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.14р. Справа № 904/6871/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Спорт", м. Донецьк

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СІТІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 111 177,36 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Лобода Ю.П., представник, дов. № б/н від 01.01.2014 року

від відповідача-1 - представник не з'явився

від відповідача-2 - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Спорт" та відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СІТІ" про стягнення 111 177,36 грн.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань згідно договору постачання № До-1518 від 03.01.2012р., в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Вимоги щодо відповідальності відповідача-2 обґрунтовані тим, що за умов укладеного між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №01-06/13 від 01.06.13р., останній взяв на себе зобов'язання, у випадку невиконання відповідачем-1 свого обов'язку передбаченого договором постачання № До-1518 від 03.01.2012р., солідарно відповідати перед позивачем за зобов'язаннями відповідача-1 у розмірі 100 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2014р. порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 16.10.2014р.

16.10.2014р. представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відомості щодо отримання ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.09.2014р. в матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою господарського суду від 16.10.2014р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів-1,2 в судове засідання, розгляд справи відкладено на 04.11.2014р.

04.11.2014р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, відомості щодо отримання ухвали суду в матеріалах справи відсутні.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.102), подав до канцелярії господарського суду клопотання, яким просив суд розглянути справу без участі представника відповідача-2, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Суд вважає, що відповідачі-1,2 не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів-1,2, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

04.11.2014р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (позивач-постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Спорт" (відповідач-1- покупець) укладено договір постачання № До-1518 від 03.01.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в строк дії цього договору поставляти продовольчі або непродовольчі товари (товар), відповідно до поданого покупцем письмового, або усного замовлення, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити його вартість на умовах та порядку чинного договору. (а.с.14-19)

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року. (п.10.1. договору)

Судом встановлено, що даний договір не втратив чинності та не припинив своєї дії.

Відповідно до п. 1.2 договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної на отпуск товару, яка засвідчує момент передачі товару. Усі накладні оформлені в строк дії чинного договору являються його невід'ємною частиною.

Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар на умовах СРТ в редакції "Інкотермс-200" за адресою знаходження покупця, відповідно до переліку. (п. 2.1. договору)

Відповідно до п. 2.7. договору, поставка вважається виконаною з моменту підписання повноважними представниками сторін товарно-транспортної накладної.

Датою одержання товару вважається дата, зазначена в накладній на отпуск товару. (п.2.9 договору)

Пунктом 5.4. договору сторони погодили, що ціна на товар включає вартість доставки товару постачальником.

Відповідно до п. 5.5. договору, розрахунки за поставлений товар виконуються протягом 21 календарного дня з моменту постачання товару.

На виконання умов укладеного договору, позивач в період з 5 грудня 2013 року по 27 грудня 2013 року, поставив відповідачу товар на загальну суму 90 875 грн. 28 коп., що підтверджується відомостями про вантаж, товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача-1. (а.с.22-85)

Проте, в порушення своїх зобов'язань за договором постачання, відповідач-1 за отриманий товар розрахувався частково, на загальну суму 2000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим, станом на час звернення позивача до господарського суду, заборгованість відповідача-1 перед позивачем складає 88 875 грн. 28 коп.

На підставі п. 6.4. договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, позивач нарахував відповідачу-1 пеню у розмірі 10242 грн. 74 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу-1, за неналежне виконання грошових зобов'язань інфляційні втрати у розмірі 10720 грн. 99 коп. та 3% річних у розмірі 1338 грн. 35 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем-1 товару підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями про вантаж, товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача-1. (а.с.22-85)

Доказів повної оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Станом на час розгляду справи неоплаченим залишився товар на загальну суму 88875грн. 28 коп.

Крім цього, суд встановив, що 01.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрибушн Сістем" (кредитор-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (відповідач -2- поручитель) укладено договір поруки № 01-06/13, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується солідарно з товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Спорт" (відповідач-2-боржник) відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань з оплати товарів, поставлених боржнику відповідно до договору постачання № До-1518 від 03.01.2012р, укладеного між кредитором і боржником.

Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що поручитель відповідно до п. 1.1. договору відповідає перед кредитором у наступному обсязі: за зобов'язаннями з оплати вартості товарів, поставлених боржнику відповідно до основного договору в сумі вартості поставлених товарів, але не більше 100 грн.

Поручитель відповідає перед кредитором тільки щодо оплати вартості товару поставленого за основним договором (основного боргу). Порука в будь-якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо. (п. 1.3. договору поруки)

Відповідно до п. 2.1.1 у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, визначеного відповідно до п.1.2 договору, понад один банківський день, поручитель зобов'язується за вимогою кредитора протягом двох банківських днів з дати надходження до нього такої вимоги сплатити за грошовими зобов'язаннями боржника, у розмірі, що не перевищує суму, передбачену п.1.2 цього договору.

Судом встановлено, що 25.08.2014р. позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою про сплату частини боргу у розмірі 100 грн., відповідно до договору поруки, копія якої міститься в матеріалах справи. (а.с.88)

Доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем становить 100 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Зобов'язання відповідача-1, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем-1 повну оплату поставленого товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як зазначено вище, договором поруки встановлена солідарна відповідальність поручителя та боржника.

Частина 2 статті 554 ЦК України передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За частиною 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Розмір відповідальності відповідача-2 перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов'язань за договором постачання обмежений договором поруки сумою 100 грн.00 коп.

Судом встановлено, що доказів повної оплати отриманого відповідачем-1 товару, матеріали справи не містять, відповідачем-2 не надано доказів виконання зобов'язання, забезпеченого порукою у сумі 100 грн. 00 коп., у зв'язку з чим суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача-2 суми боргу у розмірі 100 грн. 00 коп. та з відповідача-1 основного боргу у розмірі - 88 775 грн. 28коп.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача-1 за неналежне виконання грошових зобов'язань 3% річних у розмірі 1338 грн. 35 коп. та інфляційних втрат у розмірі 10720 грн. 99 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 інфляційних втрат у розмірі 10720 грн. 99 коп. - підлягають задоволенню у повному обсязі.

За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Виходячи з того, що факт отримання відповідачем-1 товару від позивача є доведеним матеріалами справи, а повна оплата вказаного товару відповідачем-1 проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 1338 грн. 35 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача-1 пені у розмірі 10242 грн. 74 коп., судом встановлено наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п. 6.4. договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, позивач нарахував відповідачу-1 пеню у розмірі 10242 грн. 74 коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.10-13), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що розрахунок пені, що підлягає до стягнення було здійснено позивачем без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перераховано розрахунок пені (за 183 дні) прострочення зобов'язань по кожній видатковій накладній окремо, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені у розмірі 10242 грн. 74 коп., підлягають частковому задоволенню у розмірі 6909 грн. 03 коп.

Щодо солідарного стягнення судових витрат з відповідачів-1,2, суд зазначає наступне:

Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, солідарна відповідальність до судових витрат не застосовується, що відповідає ст. 541 ЦК України, відповідно до якої солідарний обов'язок виникає у випадках встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання, а чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено солідарного порядку стягнення судових витрат.

На підставі викладеного суд вважає, що оскільки вина у виникненні спору, як відповідача-1 так і відповідача-2 матеріалами справи підтверджена, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів у рівних частинах по 50% від загальної суми судового збору, а саме на відповідача-1 - 1078 грн. 44 коп., і на відповідача -2 - 1078 грн. 44 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Спорт" (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 18, код ЄДРПОУ 20350630) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова,82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) суму основного боргу у розмірі 88775 грн. 28 коп., суму пені у розмірі 6909 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 1338 грн. 35 коп., інфляційні витрати у розмірі 10720 грн. 99 коп. та суму судового збору у розмірі 1078 грн. 44 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА СІТІ" (49000, м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 12, код ЄДРПОУ 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНК ДІСТРІБУШН СІСТЕМ" (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова,82-Г, код ЄДРПОУ 37150703) суму основного боргу у розмірі 100 грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 1078 грн. 44 коп.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна

Повне рішення складено 05.11.2014р.