Рішення

від 06.11.2014 по справі 904/8140/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.14р. Справа № 904/8140/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМП ХХІ", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Вандич А.Ю. - довіреність № б/н від 15.10.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп ХХІ", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 134411,96грн. (з яких 117600,00грн. - основна заборгованість; 4510,68грн. - пеня; 11760,00грн. - штраф; 541,28грн. - три відсотки річних). Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 63 від 15.10.14р. ухвалою суду від 20.10.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 06.11.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 28.10.14р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 24.10.14р.

06.11.14р. повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, наполягав на розгляді справи без участі повноважного представника відповідача, оскільки останній про розгляд справи повідомлений належним чином.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.11.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.13р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп ХХІ" (далі по тексту - позивач) та публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі по тексту - відповідач) укладено договір №101/13 на розробку Робочої документації Розвантажувального комплексу по заміні вагонопрокидувателя №1 ВРС-125 Західно-Сибірської ТЕЦ - філіала ОАО "Євраз ЗСМК" ТЦП (далі по тексту - договір). Відповідно до пункту 1.1 у відповідності з умовами даного договору виконавець зобов'язується по виданим замовником вихідним даним, у встановлений даним договором строк, виконати роботи по розробці Робочої документації по заміні вагоноопрокидувателя №1 ВРС-125 Західно-Сибірської ТЕЦ - філіала ОАО "Євраз ЗСМК" ТЦП (далі по тексту - робочої документації).

Пунктом 1.3 договору визначено, що розробка "Робочої документації" здійснюється у відповідності з вимогами системи проектної документації для будівництва (СПДС) та на підставі вихідних даних замовника (додаток №2 до даного договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що замовник зобов'язується прийняти роботи по розробці "Робочої документації" в об'ємі вихідних даних та оплатити за них визначену даним договором грошову суму.

Всі додатки, зміни, акти та інші документи до договору визнаються його складовою та невід'ємною частиною при умові, якщо вони виконані в письмовому вигляді, підписані особами, які мають право представництва сторін, і скріплені печатками сторін.

Строк повного виконанні робіт протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту здійснення замовником платежу згідно пункту 3.5 договору та видачі замовником виконавцю вихідних даних на розробку робочої документації.

Пунктом 2.1 договору вартість робіт за даним договором складає 396000,00грн., в тому числі НДС 20% - 66000,00грн.

Пунктом 2.2 договору визначено, що вартість робіт згідно пункту 2.1 даного договору узгоджена сторонами, відповідає об'єму робіт у відповідності з вихідними даними, являється кінцевою та не підлягає перегляду.

Пунктом 3.1 договору визначено, що валюта даного договору - гривна України.

Пунктом 3.2 договору визначено, що платежі за даним договором здійснюються замовником на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, указаного в статті 10 даного договору.

Згідно пункту 3.3 договору сторони узгодили, що датою оплати будь-якого з указаних нижче платежів за договором вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата робіт по розробці "Робочої документації" здійснюється замовником в наступному порядку:

- Авансовий платіж в розмірі 40% від вартості узгодженої ціни, вказаної в пункті 2.1 договору, що складає 158400,00грн., в тому числі НДС 20% - 26400,00грн., здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку на передплату від виконавця (пункт 3.5 договору).

- Кінцевий розрахунок по розробці "Робочої документації" в сумі 234600,00грн., в тому числі НДС 20% - 39600,00грн. і підписання акту виконаних робіт, здійснюється не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту узгодження "Робочої документації" (пункт 3.6 договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.01.14р., а в частині взятих на себе зобов'язань, сторонами до повного їх виконання (пункт 9.4 договору).

29.01.14р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору в якій сторони узгодили пункт 9.4 договору викласти у новій редакції:

"Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 березня 2014р., а в частині взятих на себе зобов'язань, сторонами до повного їх виконання".

31.03.14р. між сторонами підписано додаткову угоду №3 до договору в якій сторони узгодили пункт 9.4 договору викласти у новій редакції:

"Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30 червня 2014р., а в частині взятих на себе зобов'язань, сторонами до повного їх виконання".

24.06.14р. між сторонами підписано додаткову угоду №5 до договору в якій сторони узгодили пункт 9.4 договору викласти у новій редакції:

"Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2014р., а в частині взятих на себе зобов'язань, сторонами до повного їх виконання".

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач свої зобов'язання з розробки документації належним чином виконав, що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 396000,00грн.:

- акт №1 приймання-передачі виконаних робіт від 24.12.13р. на суму 158400,00грн.;

- акт №2 приймання-передачі виконаних робіт від 28.07.14р. на суму 237600,00грн.

Зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт відповідач виконав частково, а саме у розмірі 278400,00грн., що підтверджується платіжним доручення №19682 від 22.11.13р. на суму 158400,00грн. (а.с.21); платіжним доручення №9528 від 18.06.14р. на суму 5000,00грн. (а.с.23); платіжним доручення №10376 від 20.06.14р. на суму 25000,00грн. (а.с.25); платіжним доручення №10479 від 27.06.14р. на суму 10000,00грн. (а.с.27); платіжним доручення №10920 від 04.07.14р. на суму 30000,00грн. (а.с.29); платіжним доручення №11905 від 11.07.14р. на суму 30000,00грн. (а.с.31); платіжним доручення №13331 від 19.08.14р. на суму 20000,00грн. (а.с.33).

Станом на час розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 117600,00грн., яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 117600,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт в сумі 117600,00грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1. ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України зазначено про те, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4 договору визначено, що у випадку порушення замовником встановлених даними договором строків оплати робіт по розробці "Робочої документації", замовник зобов'язаний виплатити виконавцю пеню у розмірі 0,4% від розміру платежу, оплата якого прострочена. Така пеня буде розраховуватися за кожен день прострочки виконаних зобов'язань, починаючи з першого дня прострочки виконаного зобов'язання замовником.

Пунктом 6.5 договору визначено, що якщо прострочка строків оплати робіт по розробці "Робочої документації" перевищить 30 (тридцять) календарних днів, замовник зобов'язаний додатково до пені, передбаченої пунктом 6.4 даного договору, сплатити виконавцю штраф у розмірі 10% від простроченого платежу за розробку "Робочої документації". При цьому сторони домовилися, що вказана вище в даному пункті договору пеня не буде застосовуватися до замовника у випадку прострочки оплати авансового платежу.

Пунктом 6.6 договору визначено, що оплата пені та (або) штрафу не звільняє виновну сторону від виконання своїх зобов'язань по договору в натурі.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу господарський суд визнав їх вірними, а вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4510,68грн. за період прострочення з 20.08.14р. по 15.10.14р. пені та 11760,00грн. штрафу, слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних господарський суд визнав його вірним, а вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 541,28грн. за період прострочення з 20.08.14р. по 15.10.14р., слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2688,26грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 509, 530, 599, 612, 625, 837, 843, 846, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Сухий Острів, 3; ідентифікаційний код 00168076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп ХХІ" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Ленінградська, 22, офіс 3; ідентифікаційний код 37211294) 117600,00грн. (сто сімнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) - основна заборгованість; 4510,68грн. (чотири тисячі п'ятсот десять грн. 68 коп.) - пеня; 11760,00грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят грн. 00 коп.) - штраф; 541,28грн. (п'ятсот сорок одна грн. 28 коп.) - три відсотки річних; 2688,24грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім грн. 24 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

06.11.14р.

Суддя І.В. Петренко