Рішення

від 06.11.2014 по справі 904/8111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.14р. Справа № 904/8111/14

За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний будинок "КУЗНЕЦОВ", м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором №69-УКВ/10 від 01.04.10р. оренди нерухомого майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Ковальчук Д.Ю. - довіреність № 10/3-146 від 30.12.13р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний будинок "Кузнецов", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 8741,94грн. основної заборгованості та 96,32грн. пені. Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № 02/3-672 від 27.06.14р. ухвалою суду від 17.10.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 06.11.14р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 29.10.14р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 22.10.14р.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 24.10.14р. з відміткою пошти "фірми нет".

06.11.14р. представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі, також наполягав на розгляді справи без участі представника відповідача, оскільки останній про розгляд справи повідомлений належним чином.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребуванні судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.11.14р. в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.10р. між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської області правонаступником якого є позивач (далі по тексту - позивач) та відповідачем укладено договір № 69-УКВ/10 (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна позивач на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 173,70 кв.м. розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Осіння, 7-а на третьому поверсі 3-х поверхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 555 800,00 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Індустріального району (далі - балансоутримувач), для використання під цех з виготовленням ювелірних виробів. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється.

В п. 2.1. Договору оренди зазначено про те, що передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на цей об'єкт оренди.

Відповідно до п. 2.2. Договору оренди, відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 2.3. Договору оренди, передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 19.02.10р. на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, позивачем та відповідачем.

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською.

Крім того п. 3.2. Договору оренди передбачено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 4955,66грн. без ПДВ/базова за лютий місяць 2010рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується відповідачем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2010 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладання та назву орендаря.

Відповідно до п. 3.3. Договору оренди за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м.Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - розмірі 2477,83грн.

- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 2477,83грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п.3.4. Договору оренди).

Як зазначено у п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується відповідачем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п.3.3. цього договору (п. 3.8. Договору оренди).

Згідно з п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Пунктом 9.1. Договору оренди передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 9.2. Договору оренди, за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3 цього договору.

Договір діє з 01.04.10р. до 01.04.12р. включно (п.10.1. Договору оренди).

На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, позивач передав за узгодженням з балансоутримувачем передбачений Договором оренди об'єкт оренди, а відповідач його прийняв у строкове платне користування, що підтверджує акт приймання - передачі від 01.04.10р. (а.с.14).

Позивач звертає увагу суду, що відповідач неналежним чином виконував свій обов'язок щодо своєчасної та повної оплати оренди, у зв'язку з чим з метою досудового врегулювання спору, 06.06.14р. позивачем був направлений на адресу відповідача лист з вих. № 7/4-627 від 05.06.14р., відповідно до якого позивач вимагав в строк до 15.06.14р. сплатити заборгованість по орендній платі та пеню (а.с.16 та його зворот).

Як зазначає позивач, станом на 16.06.14р. об'єкт оренди не було повернуто за актом приймання-передачі з оренди.

Станом на 16.06.14р., як зазначає позивач, не сплаченою залишалася орендна плата у розмірі 8741,94грн. за період:

- за березень 2014р. - 2815,21грн.,

- за квітень 2014р. - 2908,11грн.,

- за травень 2014 р. - 3018,62грн.,

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди, позивачем на підставі п. 9.2. Договору оренди була нарахована пеня у розмірі 96,32грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 8741,94грн. та пеню у розмірі 96,32грн., всього 8838,26грн.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В ст. 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

На спірні правовідносини, враховуючи, що предметом оренди є комунальне майно, розповсюджується також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єднання оренди до дати підписання акта приймання - передачі об'єкта оренди, включно.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та встановлені судом обставини справи, господарський приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 8741,94грн. підлягають задоволенню, оскільки дана сума є обґрунтованою та доведеною.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 9.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Так, на підставі п. 9.2. Договору оренди позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 96,32грн., розрахунок якої господарським судом перевірений та визнаний вірним, а вимогу визнано такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 762, 763, 782, 783 Цивільного кодексу України, Законом України "Про оренду державного і комунального майна", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірний будинок "Кузнецов" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Я. Самарського, буд 8, кв. 3; ідентифікаційний код 24984165) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 75; ідентифікаційний код 37454258) до міського бюджету (Отримувач: УДКСУ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код отримувача 37989269, р/р33213871700005, банк - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) 8741,94грн. (вісім тисяч сімсот сорок одна грн. 94 коп.) - основна заборгованість; 96,32грн. (дев'яносто шість грн. 32 коп.) - пеня; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

06.11.14р.

Суддя І.В. Петренко