Рішення

від 06.11.2014 по справі 904/6810/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.11.14 Справа № 904/6810/14

За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до товариства з додатковою відповідальністю фірми "ФІРМА "МЕБЛІ", м. Дніпропетровськ

про внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

Прокурор: Булавка Л.С., посвідчення №024839 від 11.03.2014

від позивача: Лазуренко К.О., довіреність №4/10-637 від 18.12.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (надалі - Позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю "ФІРМА "МЕБЛІ" (надалі - Відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судових засіданнях 29.09.2014 та 14.10.2014 розгляд справи відкладався на 14.10.2014 та 05.11.2014 відповідно, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Підставами звернення до суду є вимоги ст.288 Податкового кодексу України, якою встановлено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки несільськогосподарського призначення (інші категорії земель), які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншим ніж трикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим кодексом; а також рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 №216/8 «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства».

Прокурор в позовній заяві просить суд внести зміни до п.п. 3.2., 3.4., 3.8. договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004, укладеного між Дніпропетровською міською радою та закритим акціонерним товариством фірмою "МЕБЛІ" (правонаступник - товариство з додатковою відповідальністю "ФІРМА "МЕБЛІ") посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого за №1827, державна реєстрація якого відбулась 02.04.2004 за №5035, виклавши в наступній редакції:

« 3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях) у розмірі 4 532,87 гривень, не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом».

« 3.4. Орендна плата за користування земельними ділянками сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця».

« 3.8. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4057 га, розташована за адресою: пр-т Газети «Правда», 90, у м. Дніпропетровську, кадастровий номер 1210100000:04:034:0030 станом на 03.03.2014 року складає - 881 537,64 грн. Грошова оцінка орендованої частки земельної ділянки, площею 0,0078 га (17,14 %), станом на 03.03.2014 року складає - 151 095,55 грн.».

В судових засіданнях Прокурор та Позивач підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначені на 29.09.2014, 14.10.2014 та 05.11.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у позовній заяві та підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.09.2014: 49027, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Ворошилова, будинок 22, що, зокрема, підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4994519793539, №4994520899847.

Також, до господарського суду повернулось поштове відправлення, надіслане на належну адресу Відповідача, №4994520250530 з відміткою відділення поштового зв'язку: "Повернуто за закінченням строку зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Прокурором та Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2004 року Дніпропетровська міська рада (надалі - Позивач, Орендодавець) та закрите акціонерне товариство фірма "МЕБЛІ", найменування якого змінено на товариство з додатковою відповідальністю "ФІРМА "МЕБЛІ" (надалі - Відповідач, Орендар) уклали договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди частку (17,14 %) у користування земельною ділянкою загальною площею 0,0457 га (площа частки складає 0,0078 га), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, просп. Газети «Правда», 90 і зареєстровано в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:04:034:0030 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 19.11.2003 №87/13. Передбачене використання земельної ділянки за цим договором: фактичне розміщення магазину (п.п. 1.1.- 1.3. Договору).

Договір посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 11.03.2004 та зареєстрований в реєстрі за №1827.

Відповідно до п.2.1. Договору земельна ділянка передається до 19.11.2018.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянку встановлюється у розмірі земельного податку з урахуванням індексів інфляції. Що визначаються у встановленому порядку.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. Договору зміна умов Договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо умов Договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Передача земельної ділянки Орендарю підтверджується актом приймання передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:034:0030.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1).

Прокурор вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004, що і стало причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно з статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 5, 9 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 (надалі - Типовий договір), договір оренди землі повинен містити відомості про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки; форми та розміру орендної плати, при цьому розмір орендної плати: грошової - у гривнях із зазначенням способів внесення, а за земельні ділянки комунальної власності також із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (стаття 14.1.147. Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) (стаття 14.1.136. Податкового кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 14.1.125. Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (стаття 271.1.1. Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів проводиться незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене Указом Президента України від 08.04.2011 №445/2011, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.

Так, в силу статті 271.1.1. Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати з земельні ділянки комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (частина 1статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до частини 1 статті 15 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (частина 2 статті 23 статті 13 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно доПодаткового кодексу України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0457 га, кадастровий номер 1210100000:04:034:0030, за адресою: м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, просп. Газети «Правда», 90, нормативна грошова оцінка складає 881 537,64 грн.

З метою приведення рішень Дніпропетровської міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства".

Відповідно до п.1 вказаного рішення, до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

Таким чином, Відповідач має сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою на рівні трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета «Наше Місто від 22.02.2011 №26 (3306) опубліковане офіційне повідомлення, відповідно до якого Відповідачу необхідно у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору.

19.10.2011 Позивач направив на адресу Відповідача лист вих. №7/8-1654 від 05.10.2011 Про підготовку додаткових договорів до договорів оренди землі, з пропозицією привести договір оренди землі до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 № 216/8.

Проте, зміни до договору Відповідачем внесені не були. Таким чином, спірний договір в частині умов щодо розміру орендної плати не відповідає положенням чинного Податкового кодексу України. На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004 до вимог діючого законодавства в частині визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні три кратного розміру земельного податку, у відповідності до вимог ст.288 Податкового кодексу України, Сторонами суду не надано.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п. 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.

Враховуючи, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідності до вимог чинного законодавства", та беручи до уваги той факт, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею у відповідному розмірі земельного податку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до п.п. 3.2., 3.4., 3.8. договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та товариством з додатковою відповідальністю "ФІРМА "МЕБЛІ".

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 по справі № 2-1/10068-2008, та постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 по справі № 21/5005/11886/11.

Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 по справі № 27/15-10 та постанові від 20.11.2012 по справі № 28/5005/640/2012, які прийняті за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.п. 3.2., 3.4., 3.8. договору оренди земельної ділянки від 11.03.2004, укладеного між Дніпропетровською міською радою та закритим акціонерним товариством фірмою "МЕБЛІ" (правонаступник - товариство з додатковою відповідальністю "ФІРМА "МЕБЛІ") посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого за №1827, державна реєстрація якого відбулась 02.04.2004 за №5035, виклавши їх в наступній редакції:

« 3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях) у розмірі 4 532,87 гривень, не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом».

« 3.4. Орендна плата за користування земельними ділянками сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця».

« 3.8. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4057 га, розташована за адресою: пр-т Газети «Правда», 90, у м. Дніпропетровську, кадастровий номер 1210100000:04:034:0030 станом на 03.03.2014 року складає - 881 537,64 грн. Грошова оцінка орендованої частки земельної ділянки, площею 0,0078 га (17,14 %), станом на 03.03.2014 року складає - 151 095,55 грн.».

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "ФІРМА "МЕБЛІ" (49027, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Ворошилова, будинок 22, код ЄДРПОУ 01554829) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) судового збору.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.11.2014.

Суддя А.Є. Соловйова