Рішення

від 04.11.2014 по справі 909/998/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 р. Справа № 909/998/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027

до відповідача: Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Горянка", вул. С. Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202

про стягнення заборгованості за договором № б/н від 04.03.2011 року в розмірі 68 475 грн. 43 коп., з них: 49 676 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом, 12 757 грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 503 грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 537 грн. 56 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом

за участю представників сторін:

від позивача: Гук Андрій Степанович - начальник юридичного департаменту Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк", довіреність № 56 від 22.01.2010 року

від відповідача: не з'явився

встановив: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Горянка" про стягнення заборгованості за договором № б/н від 04.03.2011 року в розмірі 68 475 грн. 43 коп., з них: 49 676 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом, 12 757 грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 503 грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 537 грн. 56 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору банківського обслуговування № б/н від 04.03.2011 року щодо сплати необхідних коштів для погашення заборгованості.

04 листопада 2014 року представником відповідача подано через канцелярію суду клопотання (вх. №14259/14) про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору в межах визначених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Продовження строку вирішення спору обгрунтовує наміром врегулювання спору мировою угодою. В судове засідання представник відповідача не з"явився.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив, вказавши на те, що відповідач не звертався до позивача жодним чином про врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Частиною 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахування особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою суду може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п"ятнадцять днів.

Пунктом 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11 (із змінами та доповненнями) встановлено, що продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 ГПК строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті ГПК); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці, тощо (абз. 2 п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11).

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку розгляду спору, у зв"язку із відсутністю доказів про намір відповідача щодо укладання мирової угоди у даній справі.

У зв"язку із відмовою у продовженні строку вирішення спору та закінчення двохмісячного строку розгляду даної справи, суд відмовляє також в частині клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

04 березня 2011 року приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою "Горянка" (по справі відповідач) підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 04.03.11 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26001060713962 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку (позивача) і Клієнта (відповідача) (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

У відповідності до п. 3.18.1.16. Умов, при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта (відповідача) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк (позивач) і Клієнт (відповідач) допускають використання підписів Клієнта (відповідача) у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком (позивачем) через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта (відповідача) з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта (відповідача) в межах кредитного ліміту.

Згідно п. 3.18.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта (відповідача) щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта (відповідача) у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком (позивачем) протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта (відповідача) до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов зазначено, що ліміт може бути змінений Банком (позивачем) в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку (позивача). Підписавши Угоду, Клієнт (відповідач) висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком (позивачем) в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта (відповідача) на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку (позивача) і Клієнта (відповідача) (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

У відповідності до розділу 3.18.4 Умов, затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта (відповідача) при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.18.4.1 Умов).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1.).

Відповідно до п. 3.18.4.1.2. Умов, при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню Клієнт (відповідач) виплачує Банку (позивачу) за користування кредитом проценти в розмірі 24.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню .

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта (відповідача) щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом (відповідачем) будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку (позивача) на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.18.4.1.3. Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.1.4. Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9. Умов).

Пунктами 3.18.4.4, 3.18.4.5 Умов також встановлено, що Клієнт (відповідач по справі) сплачує Банку (позивачу по справі) 1 (першого) числа кожного місяця винагороду за користування кредитом, з врахуванням п.п. 3.18.1.6 та 3.18.2.3.2, в розмірі 0, 9% від суми максимального сальдо кредита, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк (позивач) має право при порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта (відповідача) дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.5.1. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченого п., п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком (позивачем) права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривнях.

Відповідно до п. 3.18.5.4. Умов зазначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом (відповідачем).

Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта (відповідача) здійснюється з моменту подачі Клієнтом (відповідачем) до Банку (позивача) заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом (відповідачем) розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного використання зобов'язань сторонами.

Відповідно до статті 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права або інтересу.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли зобов"язальні відносини згідно кредитного договору (Договору банківського обслуговування №б/н від 04.03.2011 року).

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 50 000 грн. 00 коп., що підтверджується виданою банком довідкою та випискою по рахунку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов"язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Однак, відповідач свої зобов"язання згідно Договору банківського обслуговування №б/н від 04.03.2011 року належним чином не виконав, у зв"язку із чим у останнього виникла заборгованість.

Листом (претензією) за вих. № 10221IFС0S005 від 24.07.2014 року позивач звернувся до відповідача із вимогою погасити прострочену заборгованість за Договором банківського обслуговування №б/н від 04.03.2011 року (докази направлення містяться в матеріалах справи).

Однак, зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Положенням ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем умов угоди щодо повернення кредитів, сплати відсотків та комісій за користування ними, суд дійшов висновку про обгрунтованість позову та його задоволення в частині заборгованості за кредитом в сумі 49 676 грн. 65 коп., нарахованих відсотків за користування ним в сумі 12 757грн. 83 коп. та 2 537 грн. 56 коп. комісій за користування кредитом.

Разом з тим, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідачем не подано суду доказів вчасного виконання зобов"язання за кредитним договором. Отже, позов в частині нарахування пені в пені в сумі 3 503 грн. 39 коп. є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу кожана сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не подано суду доказів повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, доводи позивача щодо наявності боргу та його суми не спростовано.

Окрім того, з поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляд справи та продовження строку вирішення спору вбачається про визнання останнім заборгованості за договором №б/н від 04.03.2011 року.

З огляду на викладене позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 550, 610, 612, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 220, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75 ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Горянка" про стягнення заборгованості за договором № б/н від 04.03.2011 року в сумі 68 475 грн. 43 коп., з них: 49 676 грн. 65 коп. - заборгованість за кредитом, 12 757 грн. 83 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 503 грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 537 грн. 56 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Стягнути з Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Горянка" (вул. С. Стрільців, 160, м. Болехів, Івано-Франківська область, 77202, код ЄДРПОУ 13663854) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) - 68 475 грн. 43 коп. (шістдесят вісім тисяч чотириста сімдесят п"ять гривень сорок три копійки) - заборгованості за договором № б/н від 04.03.2011 року, з них: 49 676 грн. 65 коп. (сорок дев"ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень шістдесят п"ять копійки) - заборгованості за кредитом, 12 757 грн. 83 коп. (дванадцять тисяч сімсот п"ятдесят сім гривень вісімдесят три копійки) - заборгованості по процентам за користування кредитом, 3 503 грн. 39 коп. (три тисячі п"ятсот три гривні тридцять дев"ять копійки) - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 537 грн. 56 коп. (дві тисячі п"ятсот тридцять сім гривень п"ятдесят шість копійки) - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827 грн. 00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.14

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"