Рішення

від 05.11.2014 по справі 910/22211/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22211/14 05.11.14

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арда - Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланський" простягнення 5 833,68 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Брайко М.В. - представник за довіреністю № 26 від 11.12.13 від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 05.11.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланський» про стягнення 5 833,68 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.08.13 р. між сторонами було укладено договір поставки № 3619 КИЕ, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5178,42 грн., проте, за доводами позивача, відповідач взяті за договором зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 5 178,42 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача, крім того позивачем нараховані 3 % річних в розмірі 51,93 грн., пеню в розмірі 328,87 грн. та інфляційні втрати в розмірі 274,46 грн.

Ухвалою суду від 15.10.14 порушено провадження у справі № 910/22211/14 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.14.

У судове засідання 05.11.14, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, документи, на виконання вимог суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача зазначену у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 04070 м. Київ, вул. Ігорівська, буд.12-А, що наданий позивачем.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ланський» (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки № 3619 КИЕ, відповідно до п. 2.1. якого, позивач зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати і оплачувати на умовах і в порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.2 договору поставка товару на склад покупця (адреса місця замовлення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP.

Відповідно до п.3.1 договору асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.

Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за сім календарних днів (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.1, 5.4 договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, у кількості та у строк, визначений у замовленні на поставку покупця, які узгоджуються з постачальником, за цінами вказаними у накладних. Поставка здійснюється постачальником протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовлення.

Згідно з п.5.7 договору підписання покупцем товарної (товарно-транспортної) накладної свідчить про те, що покупець згоден з ціною на товар, вказаною в накладній, перевірив кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно цього договору з дотриманням строків його постачання.

Відповідно до п.8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, та діє до 28.02.2014.

Позивач на виконання умов Договору здійснив поставку товару відповідачу на суму 5178,42 грн., що підтверджується видатковою накладною № 7485 від 20.03.14 та довіреністю на одержання цінностей, доставка яких здійснюється центрально-кільцевими перевезеннями від 01.03.14, що підписані та скріплені печаткою відповідача (копії наявні в матеріалах справи, оригінали були оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач в порушення умов Договору, оплату поставленого позивачем товару в повному обсязі не здійснив.

Враховуючи викладене, за твердженням позивача, у відповідача утворилась заборгованість за договором поставки в розмірі 5178,42 грн., оскільки, відповідач, в порушення своїх зобов'язань за Договором поставки оплату за поставлений товар не здійснив, позивач також просить суду стягнути з відповідача 274,46 грн. втрат від інфляції, 328,87 грн. пені та 51,93 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строк виконання зобов'язань покупцем за договором поставки № 3619 КИЕ від 14.08.13 за видатковою накладною № 7485 від 20.03.14 станом на момент вирішення спору настав.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар підтверджується видатковою накладною та довідкою позивача про наявність заборгованості станом на 28.10.14., а також беручи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за договором поставки № 3619 КИЕ від 14.08.13 в розмірі 5178,42 грн.

Крім основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 51,93 грн. - 3 % річних, 328,87 грн. пені та 274,46 грн. інфляційних нарахувань.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку з чим суд зазначає наступне. Судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягають суми у розмірі, заявленому позивачем - 274,46 грн.

Суд зазначає, наданий позивачем в додатку до позовної заяви розрахунок 3 % річних є арифметично вірним та обґрунтованим, тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 6.6 Договору у випадку порушення покупцем строків, визначених п.4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Судом здійснено перерахунок розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача в період з 23.04.14 по 22.08.14 та встановлено, що розмір пені становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума пені у розмірі, заявленому позивачем - 328,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 5178,42 грн., інфляційних нарахувань в сумі 274,461 грн., пені в сумі 328,87 грн. та 3 % річних в сумі 51,93 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст..ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланський» (04070 м. Київ, вул. Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний код 36335646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-Трейдинг» 52500 Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, будинок 29, кв. 28, ідентифікаційний код 37029549) заборгованість у розмірі 5 178 (п'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 42 коп., інфляційні втрати в розмірі 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 46 коп., 3 % річних в розмірі 51 (п'ятдесят одну) грн. 93 коп., пеню в розмірі 328 (триста двадцять вісім) грн. 87 коп., 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2014 р.

Суддя Л.Г. Пукшин