Рішення

від 28.10.2014 по справі 195/1612/14-ц

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1612/14-ц

2/195/418/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Тетеревятникова А.П., при секретарі Мартиновій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом.

Свій позов вона обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Томаківці Томаківського району Дніпропетровської області померла її мати, ОСОБА_8, після смерті якої відкрилася спадщина на особисто належне їй майно, до складу якого увійшла також і земельна ділянка площею 5,970 гектарів розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 явилися її діти: а саме вона, позивачка по справі та відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Однак, єдиним з числа усіх спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_8, в установлений законом шестимісячний термін, звернулася лише вона до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

08.10.2014 року приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу ОСОБА_9 відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом посилаючись на відсутність документу, що підтверджує державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкодавцем відповідно до ст. 182 ЦК України та ст. 125 ЗК України.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

В редакції ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так само, ч. 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право та інші речові права на нерухомі речі , обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Виходячи з положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження, у тому числі, і на земельні ділянки.

Причиною відсутності документу, що підтверджує реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкодавцем було те, що свого часу її мати прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, та їхнього батька - ОСОБА_10, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Право власності за ОСОБА_8 на вказану земельну ділянку підтверджується рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2011 року.

Після того, як вказане рішення суду набрало законної сили, її мати звернулася до відповідної землевпорядної організації з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, про перехід права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Натомість після виготовлення технічної документації на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_8 зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не вдалося за можливе, причиною чого стала, як виявилося, допущена у резолютивні частині судового рішення помилка номеру Державного акта на право приватної власності на землю.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2014 року допущену помилку було виправлено та зазначено вірний номер правовстановлюючого документу на землю.

Вказана причина і стала перешкодою до своєчасної реєстрації права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом на підставі рішення суду до моменту смерті її матері.

Слідуючи п. г) ч. 1 ст. 81 ЗК України право власності на земельні ділянки набувається на підставі прийняття спадщини.

ОСОБА_8, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, однак з незалежних від неї причин не встигла зареєструвати своє право власності на нерухоме майно внаслідок своєї смерті.

Подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_8, вона тим самим у відповідності до ст. 1218 ЦК України успадкувала усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Здійснити державну реєстрацію права на земельну ділянку, як спадкоємцем за законом можливо лише на підставі рішення суду.

Згідно п. 5) ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Отже, реалізувати своє право спадкоємця після смерті матері, ОСОБА_8 можливо лише на підставі рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку, оскільки іншим шляхом не вдається за можливе вирішити питання оформлення на своє ім'я нерухомого майна.

У своїй письмовій заяві позивачка просить суд розглянути справу за своєї відсутності у судовому засіданні, про що підтримує свій позов у повному обсязі.

Відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожен у своїй письмовій заяві, просить суд розглянути справу за своєї відсутності у судовому засіданні, про що не мають заперечень проти позову.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності у судовому засіданні сторін, що скористалися правом визначеним ч. 2 ст. 158 ЦПК України, на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення справи по суті заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області померла ОСОБА_8, про що здійснено відповідний актовий запис №7.

З наданої приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_9 копії спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_8 вбачається, що спадкоємцями майна останньої першої черги явилися сторони по справі. При цьому, позивачка, єдиний із спадкоємців, хто звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, ОСОБА_8 Інші ж спадкоємці відмовилися, у встановлений законом шестимісячний строк, від прийняття спадщини на користь позивачки, про що надали нотаріусу відповідні письмові заяви.

08.10.2014 року нотаріус видав письмову відмову позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом посилаючись на відсутність документу, який підтверджує державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкодавцем, що передбачено ст. 182 ЦК України та ст. 125 ЗК України.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2011 року за ОСОБА_8 було визнано право власності на земельну ділянку площею 5,970 гектарів, яка розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_10, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV -ДП №047042, виданого Виводівською сільською радою 27 грудня 2001 року, реєстраційний №1483.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06.05.2014 року допущену у вказаному рішенні суду помилку було виправлено та зазначено, що у другому абзаці замість номера 047042 виправити на правильний номер 047072 Державного акту на право приватної власності на землю.

Отже, як вважає позивачка, це і явилося причиною несвоєчасної реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі рішення суду, а після того ОСОБА_8 померла.

За правилами ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі визначеного законом переліку документів, одними з яких є державний акт на право власності на земельну ділянку або рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.

Згідно з пп. 10 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно відноситься до документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Оскільки, зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку спадкодавець не встигла, то можливість реалізації прав та обов'язків спадкодавця, що входять до числа спадщини за спадкоємцем можливо лише на підставі рішення суду.

Положення п. г) ч. 1 ст. 81 ЗК України визначає, що право власності на земельні ділянки набувається на підставі прийняття спадщини.

Дійсно ОСОБА_8, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, однак з незалежних від неї причин не встигла зареєструвати своє право власності на нерухоме майно внаслідок своєї смерті.

Подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_8, позивачка тим самим відповідно ст. 1218 ЦК України успадкувала усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 11, 15, 60, 212 - 215, 256 ЦПК України, ст. ст. 1261, 1268, 1272, 1273 ЦК України, ст. ст. 81,125 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області право власності на земельну ділянку площею 5,9736 га, кадастровий номер 1225482000-01-003-0423, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Виводівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала померлій на підставі рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 27.07.2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. П. Тетеревятников