Рішення

від 07.11.2014 по справі 615/16/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №615/16/13-ц

Провадження № 22-ц-/790/8067/13 Головуючий 1 інстанції: Токмакова А.П.

№ 22-ц-/790/348/14

Категорія: право власності Суддя-доповідач: Гуцал Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Гуцал Л.В.,

суддів: Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участі секретаря Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2013 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Валківська міська рада Харківської області, про поділ в натурі нежитлової будівлі-магазину та земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі нежитлової будівлі-магазину та земельної ділянки, -

встановила:

08 січня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки спільного майна .

Посилалась на те, що під час шлюбу з відповідачем вони придбали у спільну сумісну власність нежитлову будівлю-магазин за адресою: АДРЕСА_1. У 2011 році шлюб було розірвано. Рішенням Валківського районного суду від 13 жовтня 2011 року за кожним із сторін визнано право приватної власності на 1/2 частину вказаної нежитлової будівлі.

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 серпня 2012 року, укладеному з територіальною громадою міста Валки Харківської області вони з відповідачем для здійснення обслуговування житлової будівлі та ведення комерційної діяльності придбали у спільну часткову власність по 1/2 частині кожний, земельну ділянку площею 0,0815 гектарів, що знаходиться за зазначеною вище адресою, (кадастровий номер 6321210100:00:027:0019).

На час звернення до суду співвласники будівлі не можуть в позасудовому порядку дійти згоди щодо її поділу, а також щодо поділу земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Зважаючи на зазначене, після уточнення позовних вимог за наслідками проведення судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_4 просила суд:

- провести розподіл нежитлової будівлі відповідно до першого варіанту запропонованого експертом, виділивши їй в натурі на 1/2 частку в нежитловій будівлі-магазину літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1, а саме кімнату № 14, площею 26, 1 кв.м; кімнату № 16, площею 17,9 кв.м; коридор № 17, площею 4,9 кв.м; кімнату № 18, площею 22,7 кв.м; вбиральню № 19, площею 2,2 кв.м; коридор № 20, площею 7,8 кв.м; коридор № 21, площею 8,8 кв.м; кладову № 22, площею 3,4 кв.м; торговий зал № 23, площею 32,2 кв.м; внутрішній тамбур № 24, площею 2,9 кв.м; торговий зал № 25, площею 44,4 кв.м, а всього приміщень загальною площею 173,3 кв.м, що становить 51/100 частину будівлі, із сплатою компенсації на користь відповідача за відхилення від ідеальної частки у розмірі 13018 гривень;

- визнати за нею право приватної власності на вказані приміщення;

- виділити їй у приватну власність для обслуговування нежитлової будівлі та ведення комерційної діяльності земельну ділянку площею 447,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з межами: відрізки БВГД прокласти за лінією розподілу будівлі літ. «А-1» відповідно до першого варіанту розподілу будівлі до бокової межі справа від червоної лінії, із сплатою компенсації на користь відповідача за відхилення від ідеальної частки у розмірі 1 990 гривень (т.1 а.с.158,159).

Обгрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_3 також зазначила, що з 1999 року між сторонами по справі, за усною домовленістю, склався певний порядок користування приміщеннями магазину, за яким вона користується приміщеннями №№ 14-24,25, а приміщення №№1-12,26 знаходяться у користуванні та розпорядженні ОСОБА_2, а тому просить провести розподіл з урахуванням порядку користування приміщеннями магазину, який склався, оскільки приміщення №№ 14-24 вона багато років використовує під аптеку, отримала для цього відповідну ліцензію, та займається підприємницькою діяльністю як фізична особа-підприємець.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 В уточнених позовних вимонах просив:

- виділити йому в натурі на належну 1/2 частку у спірній нежитловій будівлі-магазину літ. «А-1» відповідно до другого варіанту, запропонованого експертом, нежитлові приміщення №№1-12, 25,26, загальною площею 183,5 кв.м, із сплатою компенсації на користь ОСОБА_4 за відхилення від ідеальної частки у розмірі 42 527 гривень;

- визнати за ним право особистої приватної власності на вказані приміщення;

- встановити такий порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6321210100:00:027:0019, який визначений у другому варіанті поділу ділянки з межами, що проілюстровані у схемі в додатку № 6 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року (т.1 а.с.238,239).

В обґрунтування вимог посилався на те, що спірна нежитлова будівля-магазину літ. «А-1» належить їм з позивачкою на праві спільної часткової власності і розподіл будівлі за другим варіантом запропонованим експертом відповідає інтересам обох сторін та є більш доцільнішим, оскільки співвідношення площі основних та допоміжних приміщень у другому варіанті є більш рівнозначним, ніж це передбачає перший варіант розподілу, який пропонує ОСОБА_3 Також він наполягає на другому варіанті розподілу земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, оскільки запропоновані до виділу ділянки є однаковими за розміром по 407,5 кв.м, та забезпечують доступ кожного з співвласників саме до тих приміщень, які пропонуються до виділу.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кожен свої позовні вимоги підтримали, взаємних вимог не визнали.

Третя особа Валківська міська рада Харківської області згідно з поданою заявою просила розглянути справу за відсутності її представника.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3. Суд вирішив:

- виділити в натурі частки з майна, що знаходиться у спільній частковій власності сторін і провести розподіл нежитлової будівлі-магазину та земельної ділянки, на якій вона знаходиться, кадастровий номер 6321210100:00:027:0019, площею 0,0815 гектарів, за адресою: АДРЕСА_1;

- виділити в користування ОСОБА_3 на належну їй 1/2 частку нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1», наступні приміщення: кімнату № 14 площею 26, 1 кв.м; кімнату № 16 площею 17,9 кв.м; коридор № 17 площею 4,9 кв.м; кімнату № 18 площею 22,7 кв.м; вбиральню № 19 площею 2,2 кв.м; коридор № 20 площею 7,8 кв.м; коридор № 21 площею 8,8 кв.м; кладову № 22 площею 3,4 кв.м; торгівельну залу № 23 площею 32,2 кв.м; внутрішній тамбур № 24 площею 2,9 кв.м; торгівельну залу № 25 площею 44,4 кв.м, а всього приміщень загальною площею 173,3 кв.м, на загальну суму 501 356 грн., що на 13 018 гривень більше призначеного на ідеальну частку, та складають 51/100 частину нежитлової будівлі-магазину;

- виділити в користування ОСОБА_2 на належну йому 1/2 частку нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1», наступні приміщення: внутрішній тамбур № 1, площею 1,2 кв.м; торгівельну залу № 2 площею 55,2 кв.м; кімнату № 3 площею 15,3 кв. м; вбиральню № 4 площею 1,5 кв.м; коридор № 5 площею 10,4 кв.м; котельню № 6 площею 10,4 кв.м; вбиральню № 7 площею 1,2 кв.м; умивальник № 8 площею 1,5 кв.м; душову № 9 площею 1,2 кв.м; коридор № 10 площею 9,2 кв.м; коридор № 11 площею 2,7кв.м; склад № 12 площею 16,4 кв.м; кімнату № 13 площею 17,1 кв.м; коридор №15 площею 8,1 кв.м; котельню № 26 площею 12,9 кв.м, а всього приміщень загальною площею 164, 3 кв.м, на загальну суму 475 320 гривень, що на 13 018 гривень менш призначеного на ідеальну частку, та складають 49/100 частин нежитлової будівлі-магазину;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13018 гривень компенсації за зменшення частки у праві власності на нежитлову будівлю-магазин;

- припинити право спільної часткової власності на нежитлову будівлю-магазин;

- перерозподілити ідеальні частки в праві власності на спірну нежитлову будівлю-магазин, визнавши за ОСОБА_3 право приватної власності на 51/100 частку нежитлової будівлі-магазину замість 1/2 частки, а за ОСОБА_2 право приватної власності на 49/100 часток нежитлової будівлі-магазину замість 1/2 частки;

- виділити ОСОБА_3 у приватну власність для здійснення обслуговування нежитлової будівлі та ведення комерційної діяльності частину спірної земельної ділянки, загальною площею 0,0815 гектарів, а саме: земельну ділянку площею 446,4 кв.м з межами: відрізки БВГД прокласти за лінією розподілу нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1» відповідно до першого варіанту розподілу нежитлової будівлі-магазину та додатком № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року до бокової межі справа по червоній лінії впродовж АДРЕСА_1;

- виділити ОСОБА_2 у приватну власність для здійснення обслуговування нежитлової будівлі та ведення комерційної діяльності частину спірної земельної ділянки, загальною площею 0,0815 гектарів, - земельну ділянку площею 368,6 кв.м з межами: відрізки БВГД прокласти за лінією розподілу нежитлової будівлі літ. «А-1» відповідно до першого варіанту розподілу нежитлової будівлі-магазину та додатком № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року до бокової межі зліва по червонії лінії впродовж АДРЕСА_1;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 990 гривень компенсації за зменшення частки у праві власності на земельну ділянку;

- припинити право спільної часткової власності на спірну земельну ділянку кадастровий номер 6321210100:00:027:0019, площею 0,0815 гектарів;

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, а у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_3 подала письмові заперечення на апеляційну скаргу (т.1 а.с.21,22).

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що нежитлова будівля-магазин за адресою: АДРЕСА_1 належить сторонам на праві спільної часткової власності в рівних частках (по ? кожному). Право власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано у встановлному законом порядку.

Відповідно даних технічного паспорту виданого КП «Валківське бюро технічної інвентаризації» 28 серпня 2012 року, нежитлова-будівля складається з 26 приміщень загальною площею 337,6 кв.м.

Земельна ділянка, на якій розташована спірна нерухомість, знаходиться у спільній частковій власності сторін.

Між сторонами склався порядок користування спірною будівлею.

ОСОБА_3 з 1999 року користується приміщеннями №№14-24,25 в яких, зокрема, розташовано аптеку (де вона здійснює свою підприємницьку діяльність), торгівельний зал роздрібної торгівлі промтоварами. За наданими ОСОБА_3 доказами, вона сплачує комунальні платежі по утриманню будівлі, земельний податок та здійснює поточний ремонт зазначених приміщень.

ОСОБА_2 користується іншими приміщеннями, в яких зокрема, розташовано торгівельний зал №2 роздрібної торгівлі промтоварами (який він знає в оренду), основні приміщення (кімнати), підсобні приміщення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 183, ч.1 ст. 367 ЦК України виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частки будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у праві власності на будинок.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04 жовтня 1991 року з наступними змінами і доповненнями, у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цих ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

З висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року вбачається, що з технічної точки зору варіанти розподілу спірної будівлі у відповідності з розмірами часток співвласників не є доцільними. (а.с.78-101).

На розгляд суду першої інстанції було запропоновано два варіанти розподілу спірної нежитлової будівлі з відступом від ідеальних часток.

Надавши оцінку першому варіанту розподілу, на якому наполягала ОСОБА_3, та другому варіанту розподілу, на якому наполягав ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність розподілу саме за першим варіантом.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що даний варіант відповідає порядку користування спірною нерухомістю, який склався між сторонами, найбільш наближений до ідеальних часток власників у праві користування на будівлю, не тягне за собою ускладнень в переобладнанні будівлі у відокремлені приміщення. За цим варіантом у власність ОСОБА_3 переходять нежитлові приміщення №№14,16-25, загальною площею 173, 3 кв.м, що на 4,5 кв.м більше ніж покладено на ідеальну частку і їй необхідно буде улаштувати самостійні мережі електро-, газо- та водопостачання і котельну, що за наданими позивачкою письмовими доказами, технічно можливо. У власність ОСОБА_2 переходять приміщення №№1-13,15,26, загальною площею 164, 3 кв.м. без проведення будь-яких переобладнань. Відступ від ідеальної частки співвласників за першим варіантом складає 1/100 частину. Частки співвласників при цьому перерозподіляться і будуть складати 51/100 і 49/100.

За другим варіантом розподілу у власність ОСОБА_3 переходять нежитлові приміщення №№13-24, загальною площею 154,1 кв.м, а у власність ОСОБА_2 приміщння №№1-12,25,26 загальною площею 183,5 кв.м, що на 14,7 кв.м більше ніж покладено на ідеальну частку. Відступ від ідеальної частки складає 4/100 частин. Крім того, у разі прийняття другого варіанту необхідно провести низку перепланувань. Частки співвласників при цьому перерозподіляться і будуть складати 54/100 і 46/100.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що найбільш доцільним є розподіл спірної будівлі по першому варіанту, передбаченому висновками судово будівельно - технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року.

Цей варіант відповідає порядку користування співвласниками спірною будівлею, передбачає незначний відступ від ідеальних часток співвласників, не тягне за собою значних переобладнань.

Разом з тим, при вирішенні спору, суд першої інстанції не у повній мірі з'ясував обставини, які мають значення для справи та залишив поза увагою доводи ОСОБА_2 щодо різного технічного стану спірних приміщень, частина з яких відремонтована, а частина знаходиться в незадовільному стані. За таких обставин узагальнення експертом вартості приміщень вцілому, є несправедивим та тягне за собою порушення майнових прав співвласника, якому віділяються приміщення, що потребують ремонту.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції на задоволення клопотання представника ОСОБА_2 була призначена та проведена додаткова судова будівельно-технічна експертиза №2531/5814 від 28 травня 2014 року (т.2 а.с.64-118). За висновками цієї експертизи, фактична площа спірної будівлі не відповідає площі, що зазначена в технічному паспорті від 28 серпня 2012 року відомості з якого були використані експертом при виготовлені висновків експертизи №1167/4467/7702. Фактична площа нежитлових приміщень будівлі складає 334 кв.м., а не 337,6 кв.м. Крім того, експертом визначено окремо ринкову вартість тих приміщень, які мають бути виділені кожному із співвласників за першим та другим варіантом поділу спірної будівлі, запропонованими експертом у першому висновку від 11 червня 2013 року, враховуючи технічний стан та наявність оздоблюваних робіт, інженерних комунікацій та обладнання, існуюче цільове використання нежитлових приміщень, а також визначено розмір компенсації, яка має бути виплачена в обох варіантах поділ у разі відступлення від рівності часток.

При ухваленні оскаржуваного рішення зазначене не було враховано. Крім того в резолютивній частині суд помилково зазначив, що співвласникам спірні приміщення виділяються в користування , тоді як позовні вимоги заявлялись про реальний поділ будівлі, а не про визначення порядку користування нежитловою будівлею.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині реального поділу нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1» по АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне ухвалити рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково і провести реальний поділ спірної нежитлової будівлі-магазину по першому варіанту поділу згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №2531/5814 від 28 травня 2014 року.

За таким варіантом співвласнику ОСОБА_3 на належну їй 1/2 частку спірної нежитлової будівлі-магазину виділяються наступні приміщення:

кімната № 14 площею 24, 9 кв.м; кімната № 16 площею 17,7 кв.м; коридор № 17 площею 4,9 кв.м; кімната № 18 площею 22,6 кв.м; вбиральня № 19 площею 2,2 кв.м; коридор № 20 площею 7,8 кв.м; коридор № 21 площею 8,7 кв.м; кладоваа № 22 площею 3,4 кв.м; торгівельна зала № 23 площею 32,2 кв.м; внутрішній тамбур № 24 площею 2,9 кв.м; торгівельна зала № 25 площею 44,3 кв.м, а всього приміщень загальною площею 171,6 кв.м, на загальну суму 631 922 грн., що на 110 306 гривень більше призначеного на ідеальну частку, та складають 51/100 частку нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1

Співвласнику ОСОБА_2 на належну йому 1/2 частку спірної нежитлової будівлі-магазину виділяються наступні приміщення:

торгівельна зала № 2 площею 55,7 кв.м; кімната № 3 площею 14,3 кв. м; вбиральня № 4 площею 1,6 кв.м; коридор № 5 площею 10,2 кв.м; котельня № 6 площею 10,4 кв.м; вбиральня № 7 площею 1,2 кв.м; умивальник № 8 площею 1,5 кв.м; душова № 9 площею 1,3 кв.м; коридор № 10 площею 9,2 кв.м; коридор № 11 площею 2,7кв.м; склад № 12 площею 16,2 кв.м; кімната № 13 площею 17,1 кв.м; коридор №15 площею 8,1 кв.м; котельня № 26 площею 12,9 кв.м, а всього приміщень загальною площею 162, 4 кв.м, на загальну суму 411 310 грн., що на 110 306 гривень менше призначеного на ідеальну частку, та складають 49/100 часток нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1.

При цьому суд зазначає фактичну площу приміщень, яка визначена у висновку додаткової експертизи, проти чого сторони не заперечували.

Крім того, підлягають перерозподілу ідеальні частки в праві власності на спірну нежитлову будівлю-магазин з визнанням за ОСОБА_3 права власності на 51/100 частку, а за ОСОБА_2 право власності на 49/100 часток нежитлової будівлі-магазину, замість по 1/2 частки.

За зменшення частки у праві власності на нежитлову будівлю-магазин ОСОБА_3 повинна сплатити ОСОБА_2 110 306 гривень компенсації, розмір якої визначено висновком додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду стосовно поділу спірної будівлі за першим варіантом, не спростовують та зводяться лише до переоцінки доказів у справі та не погодженням з їх оцінкою судом.

Посилання представника ОСОБА_2 на те, що ідеальна частка співласників у спільному майні визначається саме вартістю майна, а тому, з урахуванням висновків додаткової експертизи найбільш приблеженим до ідеальних часток є саме другий варіант поділу (грошова компенсація складає 6388 гривень, т.2 а.с.99), у даному випадку є помилковим. Ідеальні частки у спільному майні співвласників (спірної будівлі) вже були визначені рішенням Валківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2011 року - по 1/2, а тому їх вартість не може вплинути на порядок поділу приміщень в натурі.

Не може бути прийнято до уваги і посилання представника ОСОБА_2 на те, що за другим варіантом поділу співвідношення основних і допоміжних приміщень (за цільовим використання, технічним станом та ін.) є більш рівнозначним, ніж за першим. Предметом спору є поділ в натурі нежитлової будівлі і за бажанням власника виділені йому приміщення можуть бути переобладнані із допоміжних в основні та навпаки, шляхом демонтажу або встановлення перегородок. Як вірно зазначив суд першої інстанції, можливість переобладнання проілюстрована в додатку №1 до експертного висновку та підтверджено допитом експерта Кирилової Л.І. в судовому засіданні. Що ж стосується гіршого технічного стану приміщень, які виділені ОСОБА_2, то це питання вирішено шляхом сплати на його користь компенсації другим співвласником у розмірі 110 306 гривень.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами (ст.87 ЗК України).

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (ст.88 ЗК України).

Судом встановлено, що сторони придбали спірну земельну ділянку площею 0,0815 гектарів, кадастровий номер 6321210100:00:027:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29 серпня 2012 року, укладеному між ними та територіальною громадою міста Валки Харківської області. Договір нотаріально посвідчений. За цим договором земельна ділянка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власністі (по 1/2 частині кожному). Цільове призначення ділянки - для здійснення обслуговування нежитлової будівлі та ведення комерційної діяльності.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 на виконання умов зазначеного вище договору купівлі-продажу земельної ділянки у повному обсязі сплатила грошові кошти за належну їй 1/2 частку та звернулась до компетентних органів для вирішення питання реєстрації права власності на 1/2 частку земельної ділянки. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 1/2 частка спірної земельної ділянки зареєстроваа за ОСОБА_3 (т.2 а.с.34).

Вирішуючи спір в частині поділу земельної ділянки між співвласниками, суд обгрунтовано послався на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року, здійснив поділ за першим варіантом, що був запропонований експертом, при цьому взяв до уваги уточнення надані експертом Кириловою Л.І. у судовому засіданні щодо розмірів відрізків ЕЖ- 5,0 м, ЖЗ - 1,98 м, ЗИ- 10,14м, та площі земельної ділянки 38,9 кв.м з межами ЕЖЗИ до бокової межі справа.

Судова колегія погоджується з мотивами, з яких виходив суд вирішуючи спір в цій частині.

Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що у сторін не виникло право спільної часткової власності на спірну земельну ділянку та що, така перебуває у ОСОБА_2 на умовах оренди, є необгрунтованими.

Як зазначено вище, право спільної часткової власності на спірну земельну ділянку у сторін виникло на підставі договору купівлі-продажу. ОСОБА_3 у повному обсязі розрахувалась за свою 1/2 частку та зареєструвала своє право у встановленому законом порядку. Той факт, що другий співвласник не реєструє своє право власності на належну йому частку, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поділ земельної ділянки.

Керуючись ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити часткого.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2013 року змінити, скасувавши в частині реального поділу нежитловї будівлі-магазину літ. «А-1» по АДРЕСА_1 та ухвалити в цій чатині нове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Провести реальний поділ нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1» по АДРЕСА_1, що знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2, по першому варіанту поділу згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1167/4467/4702 від 11 червня 2013 року та висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи №2531/5814 від 28 травня 2014 року.

Виділити співвласнику ОСОБА_3 на належну їй 1/2 частку нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1» по АДРЕСА_1, наступні приміщення:

кімнату № 14 площею 24, 9 кв.м; кімнату № 16 площею 17,7 кв.м; коридор № 17 площею 4,9 кв.м; кімнату № 18 площею 22,6 кв.м; вбиральню № 19 площею 2,2 кв.м; коридор № 20 площею 7,8 кв.м; коридор № 21 площею 8,7 кв.м; кладову № 22 площею 3,4 кв.м; торгівельну залу № 23 площею 32,2 кв.м; внутрішній тамбур № 24 площею 2,9 кв.м; торгівельну залу № 25 площею 44,3 кв.м, а всього приміщень загальною площею 171,6 кв.м, на загальну суму 631 922 грн., що на 110 306 гривень більше призначеного на ідеальну долю, та складають 51/100 частку нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1

Виділити співвласнику ОСОБА_2 на належну йому 1/2 частку нежитлової будівлі-магазину літ. «А-1» по АДРЕСА_1, наступні приміщення:

торгівельну залу № 2 площею 55,7 кв.м; кімнату № 3 площею 14,3 кв. м; вбиральню № 4 площею 1,6 кв.м; коридор № 5 площею 10,2 кв.м; котельню № 6 площею 10,4 кв.м; вбиральню № 7 площею 1,2 кв.м; умивальник № 8 площею 1,5 кв.м; душову № 9 площею 1,3 кв.м; коридор № 10 площею 9,2 кв.м; коридор № 11 площею 2,7кв.м; склад № 12 площею 16,2 кв.м; кімнату № 13 площею 17,1 кв.м; коридор №15 площею 8,1 кв.м; котельню № 26 площею 12,9 кв.м, а всього приміщень загальною площею 162, 4 кв.м, на загальну суму 411 310 грн., що на 110 306 гривень менше призначеного на ідеальну долю, та складають 49/100 часток нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, 110 306 (сто десять тисяч триста шість) гривень компенсації за зменшення частки у праві власності на нежитлову будівлю-магазин.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на нежитлову будівлю-магазин по АДРЕСА_1.

Перерозподілити ідеальні частки в праві власності на нежитлову будівлю-магазин по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 51/100 частку нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 замість 1/2 частки.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 49/100 часток нежитлової будівлі-магазину по АДРЕСА_1 замість 1/2 частки.

Для здійснення запропонованого варіанту розподілу необхідно улаштувати самостійні мережі електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації та опалення.

Переобладнання необхідно проводити у відповідності з ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» і Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Обов'язок по переобладнанню у виділених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приміщеннях покласти на кожного з них відповідно.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді