Ухвала

від 07.11.2014 по справі 908/756/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"04" листопада 2014 р. Справа №908/756/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гетьман Р.А., суддя Кухар В.І.,

при секретарі Мальченко О.О.,

за участю представників:

боржника - Клименка О.Ю., за довіреністю №06/14 від 20.02.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві (вх.№2721З/2 від 15.09.2014р.) на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі №908/756/14,

за заявою Приватного підприємства "Всесвіт Ко", м. Запоріжжя,

до Приватного підприємства "Всесвіт Ко", м. Запоріжжя,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. (суддя Юлдашев О.О.) визнано ПП "Всесвіт Ко", м. Запоріжжя - банкрутом, код ЄДРПОУ 34453618.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії - Ковальчук Олександра Петровича, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1.

Зобов'язано ліквідатора завершити ліквідаційну процедуру згідно з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ПП "всевіт Ко" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

ГУ Міндоходів у м. Києві, не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі №908/756/14 про визнання боржника банкрутом та провадження у справі припинити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що боржником не дотримано порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, а постанова про визнання боржника банкрутом прийнята з порушенням норм статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України. Крім того, апелянт зазначає, що на теперішній час, орган державної податкової служби позбавлений можливості провести позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ТОВ "Мікас Плюс" податків та зборів (обов'язкових платежів).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та її розгляд призначено на 04.11.2014р.

28.10.2014р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від ліквідатора ПП "Всесвіт Ко" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9587), в якому ліквідатор просить суд постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. залишити без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу ліквідатор боржника зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що виявлених майнових активів ПП "Всесвіт Ко" не достатньо для задоволення кредиторських вимог ПП "Агора Ко" на суму 543209,80 грн., тому боржник обґрунтовано звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство відносно нього на підставі статті 95 Закону про банкрутство та судом обґрунтовано прийнято постанову від 25.03.2014р. про визнання ПП "Всесвіт Ко" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а отже вимоги апелянта є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Апелянт, Головне управління Мін доходів у м. Києві, надав клопотання (вх.№9898 від 03.11.2014р.; вх.№10083 від 06.11.2014р.) про розгляд апеляційної скарги за відсутності апелянта, у зв'язку з неможливістю прибуття представника до суду.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 04.11.2014р. представники кредиторів у справі про банкрутство, також, не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, якою розгляд справи було призначено на 04.11.2014р. та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Зважаючи на належне повідомлення всіх учасників провадження у справі про банкрутство про час та місце засідання суду, враховуючи надане апелянтом клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його представника, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників апелянта та кредиторів у справі.

В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник боржника заперечував проти апеляційної скарги, просив припинити апеляційне провадження у справі №908/756/14.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи апелянта, заслухавши пояснення представника боржника, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.03.2014р. у справі №908/756/14 на підставі статей 1, 9, 12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнято заяву про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Всесвіт Ко".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2014р. у справі №908/756/14 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Всесвіт Ко", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі №908/756/14 визнано Приватне підприємство "Всесвіт Ко" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (частина 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (стаття 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011р.) (надалі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому, колегія суддів враховує, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Провадження у даній справі здійснювалося в порядку статті 95 Закону України про банкрутство, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

У той же час порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів м. Києва, на обліку якої знаходиться боржник, згідно довідки про взяття на облік за формою 4-ОПП від 06.06.2014р., оскаржувала постанову про визнання боржника банкрутом у даній справі.

За результатами апеляційного перегляду Донецьким апеляційним господарським судом прийнято ухвалу від 25.06.2014р., якою провадження за апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі №908/756/14 припинено, з огляду на те, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не зверталась, ані до ліквідаційної комісії, ані до суду із кредиторськими вимогами до ПП "Всесвіт Ко", у зв'язку з чим право на апеляційне оскарження відсутнє у податкового органу.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановлює, що апелянт, Головне управління Міндоходів у м. Києві із заявою до боржника з кредиторськими вимогами, також, не зверталось, відомостей щодо наявної заборгованості боржника перед апелянтом не надавало.

Отже, не маючи до боржника грошових вимог, Головне управління Міндоходів у м. Києві не набуло процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Натомість, апелянт доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не надав.

У відповідності до пункту 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011р. у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що не підлягає вирішенню в господарському суді.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах від 16.05.2012р. у справі №5010/2174/2011-Б-23/78, від 28.11.2012р. у справі № 5023/10603/11.

На підставі викладеного, керуючись статтями 80, 86, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2014р. у справі №908/756/14.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.І. Кухар