Рішення

від 29.10.2014 по справі 0426/1729/2012

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0426/1729/2012

Провадження № 2/0182/265/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.10.2014 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., при секретарі Снєгульській В.М., за участю прокурора Нікопольської міжрайонної прокуратури Гаврилюка Ю.В., представника Нікопольської районної спілки споживчих товариств Дніпропетровської області (позивач)- Власенко Т.В.,позивача - ОСОБА_4, представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Нікопольської районної спілки споживчих товариств Дніпропетровської області до ОСОБА_4, Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара", Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протоколу, акту та договору купівлі-продажу майна з біржових торгів недійсними; за позовною заявою ОСОБА_4 до Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара", Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Управління державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, третя особа: Нікопольська районна спілка споживчих товариств Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу майна від 29 липня 2011 року недійсним та повернення грошових коштів, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Нікопольська районна спілка споживчих товариств звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі Товариства з обмеженою відповідальністю „Лара", Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протоколу, акту та договору купівлі-продажу майна з біржових торгів недійсним (том 1, а.с.2-9).

На підтвердження своїх позовних вимог Нікопольська районна спілка споживчих товариств (позивач) посилається на наступне.

Згідно з протоколом № 1 від 26 липня 2011 року проведено біржові торги з продажу будівельних матеріалів в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17 м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, переможцем яких став ОСОБА_4

За результатами проведених торгів 29 липня 2011 року було складено акт, згідно з яким переможцем вищевказаних торгів ОСОБА_4 було внесено цілком 20 000 грн. (кінцева ціна продажу) за реалізоване майно. 29 липня 2011 року між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" (продавець) та членом біржі ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір (купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр).

За даним договором Продавець продав, а Покупець купив на біржових торгах лот № 1 - Будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Продаж майна за договором здійснено за 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень). Як зазначено у вищевказаному договорі купівлі-продажу майна, продаж цей здійснено Продавцем у відповідності до Рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області № 3 від 28.04.2011 року „Про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави", акта опису, оцінки та передачі майна, №2 від 07.06.2011 року, угоди з Нікопольською ОДПІ Дніпропетровській області „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави" № 1 від 05.01.2011 року.

Проте, вищевказані протокол № 1 від 26.07.2011 року проведення біржових торгів, акт від 29.07.2011 року про проведення торгів з продажу безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави та договір купівлі-продажу від 29.07.2011 року складено з порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними з огляду на наступне.

При відчуженні майна допущено порушення положень Конституції України (ст.41) та Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності.

08.12.1988 року виконкомом Нікопольської міської ради народних депутатів було винесено рішення № 559/3, згідно з яким Нікопольській райспоживспілці було виділено земельну ділянку, площею 0,14 га під будівництво 30-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Нікополі.

На виконання вищевказаного рішення виконкому в 1988 році райспоживспілкою було замовлено та виготовлено робочий проект багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Нікополі в Державному проектно - дослідницькому інституті „Дніпроагропроект".

На підставі рішення виконкому та зазначеного робочого проекту Нікопольською райспоживспілкою з залученням підрядної організації Трест „Нікопольбуд" було проведено монтажно-будівельні роботи з будівництва об'єкту, в тому числі збудовано фундамент будівлі, перекриття (тобто основні складові об'єкту будівництва) тощо.

В подальшому, в зв'язку з настанням кризових явищ в економіці України, які негативно вплинули на фінансово-економічне становище райспоживспілки, ведення будівельних робіт було законсервовано до покращення фінансового стану установи.

Згідно з листом Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради № 53/01-08/01 від 30.01.2009 року, після завершення будівництва незакінченого будівництвом 30-квартирного жилого будинку на і здачі його в експлуатацію йому буде присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 м. Нікополь.

Райспоживспілкою 25.09.2009 року в КП „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" було отримано технічний паспорт на виробничий будинок - незавершене будівництво по АДРЕСА_2 в м.Нікополі.

Згідно з даними техпаспорту будівля за вищевказаною адресою є об'єктом незавершеного будівництва, пов'язаним бетонним фундаментом з земельною ділянкою, побудованим з бетонних та залізобетонних блоків, - є нерухомим майном (в силу положень ст.181 Цивільного кодексу України, згідно з якою до нерухомих речей належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення).

Згідно з положеннями ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Вартість об'єкту незавершеного будівництва, що належить райспоживспілці (та перебуває на її балансі) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в м. Нікополі становить 60 тис. грн.

Таким чином, при складанні вищевказаних протоколу, акту та укладанні договору купівлі-продажу було порушено права Нікопольскої районної спілки споживчих товариств як власника майна, що було відчужено.

Крім того, відбулось порушення порядку набуття права власності державою на безхазяйне майно, передбачених Цивільним (ст.335) та Цивільним процесуальним кодексами України (ст.269).

Як зазначалось вище, підставою для складання оскаржуваних протоколу, акту та договору купівлі-продажу стали винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією рішення, акт та угода. Однак, рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області № 3 від 28.04.2011 року „Про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави", акт опису, оцінки та передачі майна, № 2 від 07.06.2011 року, угода з Нікопольською ОДПІ Дніпропетровській області „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави" № 1 від 05.01.2011 року, не є законною підставою для укладання угоди щодо відчуження майна.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом України "Про державну податкову службу в Україні" визначений перелік повноважень державних податкових органів.

Згідно п.12 ст.10Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.

Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна визначені І Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.09.98 року, проте, відповідно до п.5 ст.1 вказаного порядку його дія поширюється лише на майно, яке вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, посилання при складанні оскаржуваних документів на рішення та акти Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції в даному випадку, як на документи, що винесені в межах своєї компетенції, не має нормативно-правового обґрунтування.

Так, статтею 335 Цивільного кодексу України визначено порядок набуття права власності на безхазяйну річ.

Законом визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Кодексом, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади (стаття 269 Цивільного процесуального кодексу України).

Таким чином, законодавство визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі.

Перш за все такі речі мають бути взяті на облік як безхазяйні за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, з обов'язковим оголошенням про це у друкованих засобах масової інформації.

Законодавець визначив саме такий порядок для того, аби встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ.

Необхідність постановки на облік речі як безхазяйної обумовлена також тим, що лише по закінченню чітко визначеного періоду - 1 року, що обчислюється з моменту взяття такої речі на облік, виникнуть правові підстави для визнання власником речі іншої особи.

Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

За позовом органу, правомочного управляти комунальним майном, суд за умови якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення своєї власності чи не заявила про своє право на нерухоме майно, передає безхазяйну нерухому річ до комунальної власності.

В даному випадку, як свідчать обставини укладання договору купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр від 29.07.2011 року, судове рішення щодо визнання відчуженого майна безхазяйним майном не приймалось, чим порушено вищевказані вимоги чинного законодавства та порушено права райспоживспілки як власника.

Крім того, підставами для проведення торгів та укладання цієї угоди продавцем зазначені документи органів податкової служби, тоді як Цивільним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України визначено єдиною уповноваженою особою, що вправі вчиняти дії, направлені на визнання речі безхазяйною (облік, реєстрацію, публікацію в засобах масової інформації, звернення до суду про визнання безхазяйною, тощо), - виключно орган місцевого самоврядування.

Слід також зазначити, що безпосередньо орган місцевого самоврядування володіє відомостями про власника спірного об'єкту нерухомості, на що вказують припис відділу архітектури та будівництва Нікопольської міської ради від 18.08.2011 року на адресу голови правління Нікопольської райспоживспілки Ромашкіної З.М. про необхідності терміново провести косовицю на території незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 Наведене також спростовує безпідставні висновки податкової служби щодо безхазяйності спірного об'єкту нерухомості.

Згідно зі статтями 316 та 317 Цивільного кодексуУкраїни правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Тобто, на зміст права власності не впливають ні місце проживання, ні місцезнаходження майна, що означає - де б не проживав власник і де б не знаходилось його майно, він володіє щодо нього усією сукупністю прав володіння, користування та розпорядження.

Виходячи зі змісту статті 319 Цивільного кодексу України, власник, володіючи, користуючись та розпоряджаючись своїм майном на власний розсуд, може вчиняти щодо нього будь-які дії, в тому числі знищити майно чи відмовитись від нього.

Слід наголосити на тому, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 1 Цивільного кодексу України). Конституція також гарантує власнику його право, закріплюючи норму, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений свого майна інакше, як за рішенням суду.

Наведене свідчить, що при складанні протоколу № 1 від 26.07.2011 року, про проведення біржових торгів та акту від 29.07.2011 року про проведення торгів з продажу безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави, укладені 29 липня 2011 року між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" та членом біржі ОСОБА_4 договору купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр - Будівельних матеріалів в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, було порушено вимоги ст.41 Конституції України , ст.316, 317, 319, 321, 335 Цивільного кодексу та ст.269 Цивільного процесуального кодексу України, що є підставою для визнання зазначених протоколу, акту та угоди недійсними.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховногосуду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно достатті 216 Цивільного кодексуУкраїни, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого звернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на вищевикладене, підлягають визнанню недійсними в зв'язку їх невідповідністю вимогам чинного законодавства:

протокол №1 проведення біржових торгів від 26 липня 2011 року, об'єктом продажу яких були будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

акт про проведення торгів з продажу безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави від 29 липня 2011 року, об'єктом продажу яких були будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

укладений 29 липня 2011 року між Брокерською конторою № 3-БФ правобережної товарної біржі - товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" та членом біржі ОСОБА_4 (Покупець) договір купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр - Будівельних матеріалів в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин позивач- Нікопольська районна спілка споживчих товарів звернулася до суду і просить суд визнати недійсним протокол №1 проведення біржових торгів від 26 липня 2011 року, об'єктом продажу яких були будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

визнати недійсним акт про проведення торгів з продажу безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави від 29 липня 2011 року, об'єктом продажу яких були будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1;

визнати недійсним укладений 29 липня 2011 року між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" та членом біржі ОСОБА_4 договір купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр - будівельних матеріалів в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71шт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_4 звернувся з позовною заявою до Товариства Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара", Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Управління державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, третя особа: Нікопольська районна спілка споживчих товариств Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу майна від 29 липня 2011 року недійсним та повернення грошових коштів ( том 1, а.с.121, 179).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр від 29 липня 2011 року, укладеного між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі - товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" та члена біржі ОСОБА_4, останній придбав на біржових торгах лот № 1 будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17 м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. За придбані будівельні матеріали позивачем було сплачено 20 000,00 грн.

Продаж майна було вчинено відповідачем ТОВ „Лара" у відповідності до Рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області № 3 від 28.04.2011 року „Про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави", акту опису, оцінки та передачі майна, № 2 від 07.06.2011 року, угоди з Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави" № 1 від 05.01.2001 року.

У жовтні 2011 року позивач отримав лист № 107 від 18.10.2011 року від Нікопольської райспоживспілки Дніпропетровської обласної спілки споживчих товарів з інформацією про те, що придбане позивачем незавершене будівництво по АДРЕСА_2, біля гуртожитку по АДРЕСА_1, належить Нікопольській Райспоживспілці.

Позивачем через адвоката ОСОБА_10 було направлено запит до КП „Нікопольське БТІ", на який надійшла відповідь, що право власності на недобудований будинок (підвал) розташований біля гуртожитку АДРЕСА_1 в м. Нікополі не зареєстроване. Однак користувачем об'єкту, згідно довідки про балансову вартість від 01.01.2009 року, є Нікопольська районна спілка споживчих товарів.

Згідно довідки управління архітектури та містобудування № 53/01-08/01 від 30.01.2009 року після завершення будівництва вищевказаного об'єкту буде присвоєно поштову адресу: м. Нікополь, АДРЕСА_2.

Таким чином, придбане ним майно не є безхазяйним, має свого власника, отже відповідач ТОВ „Лара" не мав права відчужувати, а відповідач ОДПІ у м. Нікополі не мав права приймати рішення про відчуження майна та укладання договору купівлі-продажу майна з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до приписів ст.6, 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.12 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", податкові органи проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна. Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України N 1340 від 25.08.98 року. Проте , відповідно до п.5 ст.1 вказаного Порядку, його дія поширюється лише на майно, яке вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.

За змістом п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції, зокрема, виконують функції щодо подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За змістом п.17 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, зокрема, мають право звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Отже, Закон України "Про державну податкову службу в Україні" містить вичерпний перелік підстав звернення податкових органів до суду. З наявних документів вбачається, що податковий орган у спірних правовідносинах в порушення вказаних норм права діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, правовідносини набуття права власності регулюються главою 24 Цивільного кодексу України, ст.335 якої передбачає, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду в комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 3 41 і 343 ЦК України. Таким чином, із самого визначення поняття "безхазяйна річ" вбачається, що дана річ має бути такою, щодо якої право власності ніким не оспорюється, і безхазяйна річ, відповідно до приписівст.335 ч.2 ЦК України, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність, а не в державну.

Набуття права на знахідку врегульовано ст.338 ЦК України, відповідно до якої особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу шести місяців з моменту заяви про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування. Проте, не вбачається, що податковий орган виконав приписи цієї норми права.

Згідно ст.6 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету. За вказаних обставин з вищевикладених норм права вбачається, що до повноважень податкового органу відносяться лише певні дії щодо обліку, оцінки та реалізації у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна. При цьому податковий орган не може набути право власності на безхазяйні чи загублені речі, виходячи із повноважень, визначених законами та з урахуванням тієї обставини, що фінансується з державного бюджету.

По друге, стаття 47 Господарського кодексу України, закріплює загальні гарантії прав підприємців, зокрема те, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав підприємця; вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.

Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 3 ст.215 ЦК України , встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Стаття 658 ЦК України передбачає, що право продажу товар, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у тому випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Стаття 216 ЦК України передбачає наступні правові наслідки недійсності правочину: недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вбачаючи те, що ОДПІ у м.Нікополі не мала права приймати рішення про відчуження та відчужувати через ТОВ „Лара" майно, придбане ним по договору купівлі - продажу майна 020-КиБи/Кр від 29 липня 2011 року, оскільки зазначене майно має іншого власника, просить визнати недійсним договір купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр від 29 липня 2011 року, укладеного між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі - товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРА» та члена біржі ОСОБА_4 та застосувати наслідки визнання правочину недійсним, передбачені ч.1ст.216 ЦПК України, а саме стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на його користь 20 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача Нікопольської районної спілки споживчих товариств підтримала позовні вимоги в повному обсязі і наполягала на їх задоволенні, пояснивши суду, що майно визнане ОДПІ безхазяйним, насправді належить їм. Про те, що саме вони є власниками майна, було відомо в БТІ, і Нікопольській міській раді. Крім того, ОДПІ не мало права визнавати їх недобудований комплекс безхазяйним, оскільки це не входить в їх компетенцію. Визнавати річ безхазяйною виключна компетенція суду. Однак, суд рішення про визнання належного їм комплексу не виносив. Через це просять суд повернути недобудований об"єкт їм у власність, визнавши недійсним правочин купівлі-продажу, за яким спірна споруда незавершеного будівництва перейшла у власність ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача -Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі Товариства з обмеженою відповідальністю „Лара" - в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовими повістками з поштовим повідомленням. Про причини неявки в судові засідання суд не повідомив. Заперечень на позов не надав. Справа слухалась у їх відсутність.

Представники відповідача - Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в повному обсязі. Суду пояснили, що визнання об"єкту безхазяйним та торги відбулись відповідно до діючого законодавства. Ніяких порушень з їх боку не було. Перш, ніж винести рішення про реалізацію безхазяйного майна, вони звертались до архітектури, МБТІ. А потім поставили до відома виконком і після спливу півроку виставили найдене ними безхазяйне майно на продаж. В судовому порядку спірне майно не визнавалося безхазяйним. Вважають, що вони могли визнати майно безхазяйним і так, у зв'язку з чим, підстав для визнання правочину недійсним вони не вбачають.

Представники відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Нікополі Дніпропетровської області та Виконавчого комітету Нікопольської міської ради в судовому засіданні в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на його користь 20 000 грн. заперечували, оскільки податкова інспекція не була стороною по договору в іншій частині задоволення позовів, покладалися на розсуд суду.

Вислухавши сторони, думку прокурора, який вважав, що підстави для задоволення позовів відсутні, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України , до нерухомих речей належать об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України , до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно п.12 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" , податкові органи проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.

Так, статтею 335 Цивільного кодексу України визначено порядок набуття права власності на безхазяйну річ. Законом визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади за умов, визначених Кодексом, подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади (стаття 269 Цивільного процесуального кодексу України ).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Як встановлено в судовому засіданні, 08.12.1988 року виконкомом Нікопольської міської ради народних депутатів було винесено рішення № 559/3, згідно з яким Нікопольській райспоживспілці було виділено земельну ділянку, площею 0,14 га. під будівництво 30-квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Нікополі (том 1, а.с.15).

На виконання вищевказаного рішення виконкому в 1988 році райспоживспілкою було замовлено та виготовлено робочий проект багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 в м. Нікополі в Державному проектно - дослідницькому інституті „Дніпроагропроект" (том 1 а.с.25-49).

На підставі рішення виконкому та зазначеного робочого проекту Нікопольською райспоживспілкою з залученням підрядної організації Трест „Нікопольбуд" було проведено монтажно-будівельні роботи з будівництва об'єкту, в тому числі збудовано фундамент будівлі, перекриття (тобто основні складові об'єкту будівництва) тощо.

В подальшому ведення будівельних робіт було законсервовано до покращення фінансового стану установи. Згідно з листом Управління архітектури та містобудування Нікопольської міської ради № 53/01-08/01 від 30.01.2009 року, після завершення будівництва незакінченого будівництвом 30-квартирного жилого будинку на АДРЕСА_1 в м. Нікополі і здачі його в експлуатацію йому буде присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 в м. Нікополі (том 1, а.с.50).

Райспоживспілкою 25.09.2009 року в КП „Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" було отримано технічний паспорт на виробничий будинок - незавершене будівництво по АДРЕСА_2 в м.Нікополі (том 1, а.с.16-23).

Згідно з даними техпаспорту, спірна будівля за вищевказаною адресою є об'єктом незавершеного будівництва, пов'язаним бетонним фундаментом з земельною ділянкою, побудованим з бетонних та залізобетонних блоків, - є нерухомим майном. Вартість об'єкту незавершеного будівництва, що належить райспоживспілці та перебуває на її балансі і знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в м. Нікополі становить 60 000 грн. (том 1, а.с.17).

Таким чином, при складанні вищевказаних протоколу, акту та укладанні договору купівлі-продажу було порушено права Нікопольскої районної спілки споживчих товариств як власника майна, що було відчужено. Крім того, відбулось порушення порядку набуття права власності державою на безхазяйне майно, передбачених Цивільним (ст.335) та Цивільним процесуальним кодексами України (ст.269).

Як зазначалось вище, підставою для складання оскаржуваних протоколу, акту та договору купівлі-продажу стали винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією рішення, акт та угода. Однак, рішення Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області № 3 від 28.04.2011 року „Про реалізацію безхазяйної речі, що перейшла у власність держави", акт опису, оцінки та передачі майна, № 2 від 07.06.2011 року, угода з Нікопольською ОДПІ Дніпропетровській області „Про зберігання та реалізацію безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави" № 1 від 05.01.2011 року, не є законною підставою для укладання угоди щодо відчуження майна. Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна визначені в Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25.09.98 року, проте, відповідно до п.5 ст.1 вказаного порядку його дія поширюється лише на майно, яке вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.

Так, статтею 335 Цивільного кодексу України визначено порядок набуття права власності на безхазяйну річ. Законодавство визначає особливі правила щодо набуття права власності на безхазяйні нерухомі речі. Перш за все такі речі мають бути взяті на облік як безхазяйні за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони знаходяться, з обов'язковим оголошенням про це у друкованих засобах масової інформації. Законодавець визначив саме такий порядок для того, аби встановити власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення такої речі, або ж заявити про свої права на вказану річ. Необхідність постановки на облік речі як безхазяйної обумовлена також тим, що лише по закінченню чітко визначеного періоду - 1 року, що обчислюється з моменту взяття такої речі на облік, виникнуть правові підстави для визнання власником речі іншої особи. Справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участі заявника з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. За позовом органу, правомочного управляти комунальним майном, суд за умови якщо не буде встановлено власника або іншу особу, яка має право вимагати повернення своєї власності чи не заявила про своє право на нерухоме майно, передає безхазяйну нерухому річ до комунальної власності.

В даному випадку, як свідчать обставини укладання договору купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр від 29.07.2011 року, судове рішення щодо визнання відчуженого майна безхазяйним майном не приймалось.

Крім того, підставами для проведення торгів та укладання цієї угоди продавцем зазначені документи органів податкової служби, тоді як Цивільним кодексом України та Цивільним процесуальним кодексом України визначено єдиною уповноваженою особою, що вправі вчиняти дії, направлені на визнання речі безхазяйною (облік, реєстрацію, публікацію в засобах масової інформації, звернення до суду про визнання безхазяйною, тощо), - виключно орган місцевого самоврядування. Тим більше, що орган місцевого самоврядування володів і володіє відомостями про власника спірного об'єкту нерухомості, на що вказують припис відділу архітектури та будівництва Нікопольської міської ради від 18.08.2011 року на адресу голови правління Нікопольської райспоживспілки Ромашкіної З.М. про необхідності терміново провести косовицю на території незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 в м. Нікополі (том 1, а.с.51).

Виходячи зі змісту ст.319 Цивільного кодексу України , власник, володіючи, користуючись та розпоряджаючись своїм майном на власний розсуд, може вчиняти щодо нього будь-які дії, в тому числі знищити майно чи відмовитись від нього. Право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Конституція України також гарантує власнику його право, закріплюючи норму, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений свого майна інакше, як за рішенням суду.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого звернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких обставин суд вважає правомірними вимоги позивачів про визнання протоколу, акту та договору купівлі-продажу майна з біржових торгів недійсним і вважає за необхідне їх задовольнити.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції на його користь 20 000 грн. суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами торгів 29 липня 2011 року було складено акт, згідно з яким ОСОБА_4 було внесено 20 000 грн. та 29 липня 2011 року між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі - товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" та членом біржі ОСОБА_4 було укладено договір купівлі - продажу майна № 020-КиБи/Кр про продаж спірного майна за 20 000 грн.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 перераховано грошові кошти у розмірі 20 000 грн. на рахунок ТОВ „Лара", яке в свою чергу перерахувало кошти у розмірі 13 666 грн. 67 коп. до місцевого бюджету м. Нікополя. Комісійна винагорода ТОВ „Лара" за продаж вказаного майна склала 15 % від кінцевої ціни, тобто 3 000 грн.

Отже грошові кошти перераховані на рахунок місцевого бюджету та на рахунок ТОВ „Лара", а не на рахунок Нікопольської об"єднаної державної податкової інспекції, що виключає можливість задоволення позову ОСОБА_4 в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 203, 215, 316, 317, 319, 321, 335, 336, 338, 658 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Нікопольської районної спілки споживчих товариств Дніпропетровської області до ОСОБА_4, Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара", Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про визнання протоколу, акту та договору купівлі-продажу майна з біржових торгів недійсними - задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Брокерської контори № 3-БФ Правобережної товарної біржі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лара", Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, Управління державної казначейської служби України у м. Нікополі Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, третя особа: Нікопольська районна спілка споживчих товариств Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу майна від 29 липня 2011 року недійсним та повернення грошових коштів задовольнити частково.

Визнати недійсним протокол №1 проведення біржових торгів від 26 липня 2011 року, об'єктом продажу яких були будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, поруч з гуртожитком по АДРЕСА_1

Визнати недійсним акт про проведення торгів з продажу безхазяйного майна та майна, що перейшло у власність держави від 29 липня 2011 року, об'єктом продажу яких були будівельні матеріали в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71 шт., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, поруч з гуртожитком по АДРЕСА_1

Визнати недійсним укладений 29 липня 2011 року між Брокерською конторою № 3-БФ Правобережної товарної біржі товариство з обмеженою відповідальністю „ЛАРА" та членом біржі ОСОБА_4 договір купівлі-продажу майна 020-КиБи/Кр - будівельних матеріалів в споруді незавершеного будівництва, а саме: плити перекриття залізобетонні 5,2м х 1,17м у кількості 37 шт., блоки фундаментні 2,4м х 0,5м х 0,5м у кількості 92 шт., блоки фундаментні 1,6м х 0,5м х 0,4м у кількості 71шт, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, поруч з гуртожитком по АДРЕСА_1

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Особи які приймали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. В. Рунчева