Рішення

від 05.11.2014 по справі 190/1374/14-ц

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1374/14-ц

Провадження №2/190/549/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2014 року П'ятихатський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого - судді Митошоп В.М.,

при секретарі Пронській Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Куценко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма «Комунар» про визнання договору оренди землі та додаткової угоди до нього недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Комунар» про визнання договору оренди землі та додаткової угоди до нього недійсними.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона являється донькою ОСОБА_3, яка проживала в с.Комунарівка, П»ятихатського району Дніпропетровської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_3 померла. За життя їй належала на підставі Державного акту про прово приватної власності на землю, земельна ділянка площею 6,520 га, яка розташована на території Лихівської селищної ради П»ятихатського району Дніпропетровської області. Після її смерті вона прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вище вказану земельну ділянку. Після смерті матері їй стало відомо, що вона 21.04.2009 року нібито уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки та передала в оренду вказану земльну ділянку строком на 20 років. Вказаний договір був зареєстрований 21.04.2009 року в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за №040913801446. Відповідно до акту прийому- передачі земельної ділянки в оренду, 21.04.2009 року її мати нібито передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ агрофірма «Комунар». Не володіючи інформацією відносно строку укладення договору оренди землі, 12.04.2011 року вона уклала з відповідачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, яка в свою чергу не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі і в управлінні Держземагенства у П»ятихатському районі Дніпропетровської області. В той же час, її мати не мала змоги укласти вказаний договір оренди землі з відповідачем, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а також передати вказану земельну ділянку відповідачу в користування по акту прийому- передачі, а тому укладена і додаткова угода між нею та відповідачем являється не дійсною. В зв»язку з чим, звернулася до відповідача з заявою про визнання недійсними договору оренди землі та акту прийому-передачі, на що отримала відмовну відповідь відповідача. Просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 21.04.2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ агрофірма «Комунар» , та додаткової угоди до договору оренди земльної ділянки, укладеної 12.04.2011 року між нею та відповідачем недійсними. Зобов»язати ТОВ агрофірма «Комунар» повернути їй земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва площею 6,520 га, кадастровий номер 1224555600:02:002:0053 розташованої на території Лихівської селищної ради П»ятихатського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, вказавши, що договір оренди землі та додаткової угоди до даного договору є недійсним з моменту його укладення, оскільки його було укладено після смерті матері, а вона не володіла інформацією щодо строку дії даного договору, при цьому позивачка первинно визнала, що підпис на договорі оренди землі належить її матері та лише дата укаладення договору зазначена після її смерті.В подальшому позивачка змінила свою позицію та зазначила, що підпис на договорі оренди землі не належить її матері, а тому він є недійсним, але від проведення експертного дослідження договору оренди відмовилася та визнала факт отримання орендної плати її матір»ю та нею по зазначеним договорам.

Представник відповідача позов не визнала, зазначивши, що договір оренди укладено з матір»ю позивачки при її житті та в подальшому додатковою угодою продовжено між позивачкою та відповідачем по справі, сторони визнавали зазначений договір, позивачка отримувала орендну плату по ній, не ставить питання проведення експертизи підпису матері в первинному договорі - що свідчить про недоведеність позовних вимог позивачки, при цьому позивачка звернулася до суду по закінченні строків позовної давності, в зв»язку з чим в позові просить відмовити за закінченням строків позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії Державного Акту на праві приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №003375 виданого П»ятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24.02.2003 року, власником земельної ділянки, площею 6.520 га., кадастровий номер 1224555600:02:002:0053 розташованої на території Лихівської селищної ради П»ятихатського району Дніпропетровської області, є ОСОБА_3 \а.с.8\.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 \а.с.12\.

Згідно копії договору оренди землі та акту приймання - передачі земельної ділянки в оренду від 21.04.2009 року ОСОБА_3 уклала з відповідачем договір оренди землі терміном на 20 (двадцять) років з виплатою орендної плати у розмірі 1950 грн., який зареєстрований в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» Дніпропетровської області від 21.04.2009 року за №040913801446 \а.с.6-7,9\.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.10.2009 року, ОСОБА_1 є спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_3, до складу якої входить земельна ділянка площею 6.520 га., кадастровий номер 1224555600:02:002:0053, яка розташована на території Лихівської селищної ради П»ятихатського району Дніпропетровської області \а.с.13\.

Згідно копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.09.2013р. власником земельної ділянки площею 6.520 га., кадастровий номер 1224555600:02:002:0053, розташованої на території Лихівської селищної ради П»ятихатського району Дніпропетровської області є ОСОБА_1, та значено, що дана земельна ділянка знаходиться в оренді ТОВ Агрофірми «Комунар» /а.с.14-18/.

12.04.2011 року позивачка уклала додаткову угоду до договору оренди землі з ТОВ Агрофірама «Комунар» , в якій вказано, що перехід права власності земельної ділянки до другої особи не вважається підставою для змін умов договору та його розірвання, а тому договір земельної ділянки вважається дійсним на термін 20 років з моменту його державної реєстрації, а саме до 12.04.2029 року, тобто визнано умови первинного договору/а.с.11/.

21.11.2013 року позивачка звернулася з заявою до відповідача з метою дострокового розірвання договору оренди землі, в якій вказувала на підстави недійсності укладеного правочину /а.с.20/.

29.11.2013 року згідно копії листа ТОВ Агрофірма «Комунар», позивачці було відмовлено в достроковому розірванні договору оренди землі /а.с.21/.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Тобто - істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що виконано сторонами при укладені первинного договору оренди землі від 21.04.2009р., та при укладені додаткової угоди 12.04.2011р.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону - та виконано відповідачем 21.04.2009р. при реєстрації договору оренди землі.

Відповідно до ч.1,2 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п»ятою та шостою ст.203 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5-6 ст.203 цього Кодексу.

Згідно ст.216 ЦК України , недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину…

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців, визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому саме полягає порушення їхніх законних прав».

Викладене свідчить, що в судовому засіданні не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з укладенням договору оренди землі так як позивач відмовилася надати які небудь докази в частині дійсності чи недійсності підпису її матері на договорі оренди від 21.04.2009р. та в судовому засідані зазначала що підпис належить її матері, а вподальшому змінила свою позицію зазначивши, що підпис не належить її матері, але від проведення експертного дослідження відмовилася, крім цього позивач визнавала зазначений договір оренди землі так як отримувала орендну плату, що визнано нею в судовому засіданні.

Оцінюючи докази, які були досліджені у судовому засіданні в їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем не надано жодних доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд приходить до висновку, що в задоволені позову сід відмовити.

На підставі ст..ст. 15, 203, 215, 638 ЦК України, ст. 15,21,32 Закону України «Про оренду землі» керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 84, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Комунар» про визнання недійсним договору оренди землі укладеного 21.04.2009 року між ОСОБА_1 який зареєстрований 21.04.2009 року в Жовтоводському відділі ДРФ ДП «Центр ДЗК» за №040913801446, та додаткової угоди до договору оренди земельерї ділянки ( кадастровий номер 1224555600:02:002:0053), зареєстрованого за № 040913801446 укладеного 12.04.2011 року між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Комунар» - відмовити.

В задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Комунар» щодо зобов»язання товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Комунар» повернути ОСОБА_1, земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва площею 6,520 га, кадастровий номер 1224555600:02:002:0053, розташованої на території Лихівської селищної ради П»ятихатського району Дніпропетровської області - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П"ятихатський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, стороною яка не приймала участь в судовому засіданні в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Головуючий суддя