Постанова

від 04.11.2014 по справі 809/3426/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 809/3426/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Руміша В.Я.,

представника позивача: Карпінця В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест" про стягнення податкового боргу в розмірі 101 482, 79 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2014 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 101 482, 79 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, статтями 33, 49 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов'язання з сплати податку на додану вартість в розмірі 64 131 гривню, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 207, 75 гривень, пені в розмірі 2 530, 93 гривень, з сплати податку на прибуток в розмірі 15 562, 96 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 378, 50 гривень та пені в розмірі 2 671, 65 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 101 482, 79 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча, у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається судом, про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином повідомленим. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 11.01.2010 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 101 482, 79 гривень, що виник в результаті несплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 64 131 гривню, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 207, 75 гривень та пені в розмірі 2 530, 93 гривень; з податку на прибуток в розмірі 15 562, 96 гривень, застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 378, 50 гривень та пені в розмірі 2 671, 65 гривень.

Сума невиконаних грошових зобов'язань з податку на додану вартість визначена податковим повідомленням-рішенням за №0000822301 від 28.11.2012 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за основним платежем в розмірі 64 131 гривню та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13 207, 75 гривень.

Сума невиконаних грошових зобов'язань з податку на прибуток визначена податковим повідомленням-рішенням за №0000823301 від 28.11.2012 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств, за основним платежем в розмірі 19 729 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3 378, 50 гривень. Відповідачем грошове зобов'язання з сплати податку на прибуток сплачено частково в розмірі 4 166, 04 гривень, не сплачена сума з сплати цього платежу становить 15 562, 96 гривень.

Податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012 року за №№0000822301, 0000823301 прийняті контролюючим органом на підставі акта про результати позапланової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 12.01.2010 року до 30.06.2012 року за №885/22/36914763 від 15.11.2012 року.

Висновками акта за №885/22/36914763 від 15.11.2012 року встановлено порушення відповідачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток за І квартал 2011 року в розмірі 6 219 гривень, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за І квартал 2012 року в розмірі 13 510 гривень, пункту 187.10 статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в розмірі 64 131 гривню.

Пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в розмірі 2 530, 93 гривень та на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, в розмірі 2 671, 65 гривень визначена контролюючим органом самостійно.

Як встановлено судом, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду за №876/1865/14 від 21.07.2014 року, що набрали законної сили, визнано правомірними податкові повідомлення-рішення за №№0000822301, 0000823301 від 28.11.2012 року, що були предметом розгляду в адміністративній справі №809/621/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест" до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень за №№0000822301, 0000823301 від 28.11.2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Відповідно підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток, податок на додану вартість.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, виходячи з того, що відповідачем оскаржувані в даній адміністративній справі податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012 року за №№0000822301, 0000823301 були предметом дослідження судом першої інстанції в адміністративній справі за №809/621/13 та апеляційної інстанції в справі за №876/1865/14, висновками розгляду яких визнано правомірними податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012 року за №№0000822301, 0000823301, судове рішення набрало законної сили, то у відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, вказані вище грошові зобов'язання, визначені рішенням контролюючого органу, вважаються узгодженими.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу №167-25 від 26.06.2014 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею в повному обсязі не сплатив.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав обов'язку сплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно пункту 129.4. цієї статті даного Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом, позивачем, на суму невиконаних відповідачем податкових зобов'язань з сплати податку на додану вартість та податку на прибуток нарахована пеня в загальному розмірі 5 202, 58 гривень, яка ним не сплачена.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 64 131 гривня грошових зобов'язань з сплати податку на додану вартість, 13 207, 75 гривень застосованих штрафних (фінансових) санкцій, 2 530, 93 гривень пені, нарахованої контролюючим органом на суми невиконаних зобов'язань з податку на додану вартість, 15 562, 96 гривень грошових зобов'язань з сплати податку на прибуток, 3 378, 50 гривень застосованих штрафних (фінансових) санкцій, 2 671, 65 гривень пені, нарахованої контролюючим органом на суми невиконаних зобов'язань з податку на прибуток утворюють податковий борг відповідача в розмірі 101 482, 79 гривень, який ним не сплачено.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест" (ідентифікаційний код 36914763) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та пені в розмірі 101 482 (сто одна тисяча чотириста вісімдесят дві) гривні 79 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2014 року.