Постанова

від 15.10.2014 по справі 826/12799/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2014 року № 826/12799/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29 серпня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН» (далі - ТОВ «ІТС ВІЛТОН», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) щодо:

- складання акту від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН», код за ЄДРПОУ 33300673 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.» та зобов'язання відповідача:

- вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про акт від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН», код за ЄДРПОУ 33300673 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.»;

- відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ІТС ВІЛТОН» (код за ЄДРПОУ 33300673) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме:

- використовувати акт від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також заборонити надавати копію акту від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 (у будь-якому вигляді) іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Позовні вимоги мотивовано тим, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, а у випадку заниження або завищення ним суми податкових зобов'язань, обов'язок визначати податкове зобов'язання платника податків або повідомляти про необхідність внесення відповідних змін до податкової звітності покладено на контролюючий орган шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту перевірки не приймалось. Проте, інформація на підставі висновків акту перевірки була введена до бази даних АС «Податковий блок», з якої інформація автоматично надійшла до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит».

На думку позивача, відповідач, використовуючи висновки акту перевірки, не вчинив передбачених законом дій, а саме не прийняв податкове повідомлення-рішення.

За вказаних обставин, на переконання позивача, такими діями контролюючого органу порушені законні права та обов'язки платника податків, оскільки поведінка суб'єкта владних повноважень у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання у правову невизначеність, оскільки, з одного боку, є висновки акту перевірки про встановлені порушення закону, а з іншого боку, такі дії відповідача зачіпають не лише законні інтереси підприємства, а й позбавляють його можливості для оскарження висновків такого акту.

Відтак, на думку позивача, зміна контролюючим органом на підставі акту перевірки та без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення задекларованих платником податків податкових зобов'язань та податкового кредиту, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, законодавством не передбачений.

Крім того, на думку позивача, контролюючим органом під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки неправомірно взяті до уваги дані Акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р.» № 584/26-55-22-02/38347480 від 29.07.2013 р. (далі - Акт № 584/26-55-22-02/38347480), яким контролюючий орган (ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) не встановив факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» за період з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р.

Використавши вказаний акт, відповідач, без будь-яких додаткових даних, без перевірок та рішення суду, самостійно встановив, що господарські операції по виконанню угод між ТОВ «ІТС ВІЛТОН» та ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» не мали реального характеру, а цивільні угоди між цими підприємствами є нечинними.

Разом з тим, позивач в своєму позові вказує на презумпцію правомірності правочину, на відсутність будь-яких рішень судів у цивільній чи господарській справах, вироку суду у кримінальній справі, які б підтверджували недійсність укладених між ним та його контрагентом правочинів. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, ну думку позивача, він не повинен нести відповідальності за дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, адже юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і застосовується лише до тих, хто вчинив правопорушення.

Використовуючи своє конституційне право на захист власних прав та інтересів, позивач з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, зобов'язання його вчинити певні дії та утриматися від вчинення певних дій, звернувся до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач, своїми правами на подання заперечень та/або пояснень, передбаченими ст. ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 01.10.2014 р. представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН» (ідентифікаційний код юридичної особи 33300673) зареєстроване Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 14.01.2005 р. за № 10691020000001950 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 769941). Вказане товариство розташоване за адресою: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 71, квартира 46.

ТОВ «ІТС ВІЛТОН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 20.01.2005 р. за № 6381, на час проведення перевірки та складання акту товариство перебувало на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Згідно Свідоцтва № 200044775 від 03.05.2012 р. ТОВ «ІТС ВІЛТОН» є платником податку на додану вартість з 03.05.2012 р. (індивідуальний податковий номер 333006726545).

В період з 02.07.2014 р. по 08.07.2014 р. (з 09.07.2014 р. по 15.07.2014 р. проводилось оформлення матеріалів перевірки та написання акту) ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН», код за ЄДРПОУ 33300673 з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО», код за ЄДРПОУ 38347480 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено Акт № 764/26-54-22-03-07/33300673 від 15.07.2014 р. (далі - Акт № 764/26-54-22-03-07/33300673).

Перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ІТС ВІЛТОН» з постачальником: ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. при взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО».

Незгода з діями відповідача, необхідністю вчинення ним певних дій, а також необхідністю утриматися від вчинення певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «ІТС ВІЛТОН», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України Документальною перевіркою вважається дперевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

У відповідності до п. 82.2 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Також, згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У відповідності до абз. четвертого п. 86.7 ст. 86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

В п. 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, складання акту або довідки за наслідками проведення перевірки віднесено до компетенції відповідача, а зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно з ст. 58 ПК України.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач не погоджується з висновками акту перевірки.

В той же час, суд звертає увагу на те, що дії по проведенню перевірки, дії щодо формування висновків акту перевірки та безпосередньо дії по складанню акту перевірки є функціональними обов'язками контролюючого органу, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов'язків. Дії відповідача в зв'язку із визначенням висновків в акті перевірки та дії по складанню акту не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки створює для платника податків правові наслідки у вигляді, зокрема, виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.

Крім того, рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій контролюючого органу щодо проведення перевірки/звірки, складанню акту перевірки/звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, висновки, викладені в акті перевірки, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також обставини, які покладені в основу висновків акту, оцінюються судом нарівні з іншими доказами під час розгляду справи при оскарженні відповідного податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з позовної заяви, предметом заявлених у даній справі позовних вимог по суті є визнання протиправними дій контролюючого органу по визначенню в акті перевірки висновків ДПІ про невизнання правочинів.

Суд звертає увагу на той факт, що зменшення (збільшення) грошового зобов'язання платнику податків може бути здійснено лише шляхом винесення відповідного податкового повідомлення-рішення згідно з ст. 58 ПК України, а не шляхом складання акту за наслідками проведеної перевірки. При цьому, позивачем не оскаржуються дії (бездіяльність) контролюючого органу щодо невинесення таких податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, в п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюють перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

При цьому, задоволеними можуть бути лише ті вимоги, які відновлюють охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача.

Таким чином, вимога позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН», код за ЄДРПОУ 33300673 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.» задоволеною бути не може, оскільки не має своїм наслідком відновлення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про акт від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН», код за ЄДРПОУ 33300673 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.» та відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ІТС ВІЛТОН» (код за ЄДРПОУ 33300673) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період, суд зазначає наступне.

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року № 1197 введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби усіх рівнів.

Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 р. № 948 після впровадження підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі «Податковий аудит» системи «Податковий блок».

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС «Реєстр схем і елементів ухилення».

У той же час, при вирішенні даної справи, суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як підтверджено матеріалами справи, при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки контролюючим органом були використані дані акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р.» № 584/26-55-22-02/38347480 від 29.07.2013 р. (далі - Акт № 584/26-55-22-02/38347480).

Відповідно до акту № 584/26-55-22-02/38347480, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» за податковою адресою (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 9, корп. 19) не знаходиться, про що було складено акт про неможливість вручення запиту від 13.03.2013 р. № 597/22-2/38347480 та направлено запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.03.2013 р. № 597/9/22-3/38347480.

Стан ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» відповідно до даних, що містяться в АІС «Податковий блок» - 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Заходи щодо проведення зустрічної звірки проведено за адресою ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Висновками акту № 584/26-55-22-02/38347480 є те, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» за період з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р.

Також, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (робіт/послуг) у контрагентів-постачальників за період з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р. та продажу цих товарів (робіт/послуг) контрагентам-покупцям за період з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 р., які підпадають під визначення пп. 14.1.27 ст. 14, ст. 185, ст. 198 Податкового Кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Врахувавши вищевикладене, відповідачем в своєму акті № 764/26-54-22-03-07/33300673 зазначено, що в ТОВ «ІТС ВІЛТОН» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання у підприємства-постачальника - ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) за перевіряємий період.

Оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ «ІТС ВІЛТОН» з контрагентом-постачальником відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТОВ «ІТС ВІЛТОН» не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

На думку контролюючого органу, вбачається проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки, відповідачем не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ІТС ВІЛТОН» з постачальником: ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при визначенні доходів та витрат за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. при взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО».

З приводу встановлених під час розгляду справи фактів суд зазначає, що відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана контролюючим органом для забезпечення його діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм, суд зазначає, що контролюючий орган під час проведення документальної позапланової перевірки вправі використовувати висновки актів перевірок інших платників податків.

У той же час, позивачем на підтвердження правомірності формування відповідних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань у перевіряємий період надано договір поставки продуктів харчування № 10/2012 від 25.09.2012 р., видаткові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, податкові накладні, заявки на поставку продукції.

З метою з'ясування обставин фінансово-господарської діяльності позивача в судове засідання викликався свідок ОСОБА_1 (директор та головний бухгалтер ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО»).

Проте, останній в судове засідання не прибув, у зв'язку із чим суд не може прийняти вказані документи як належні докази, які підтверджують право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат за наявності вказаної інформації у позивача.

Отже, за вказаних обставин, суд приходить до переконання про відсутність доведення факту реальності господарських відносин позивача з його контрагентом.

Таким чином, інформація викладена в Акті № 764/26-54-22-03-07/33300673 від 15.07.2014 р. та його висновки знайшли своє підтвердження під час розгляду даної адміністративної справи, в зв'язку із чим в задоволенні вимог щодо зобов'язання відповідача вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про акт від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН», код за ЄДРПОУ 33300673 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «КОМЕРШИАЛ ТРЕЙД КО» (код за ЄДРПОУ 38347480) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.» та відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ІТС ВІЛТОН» (код за ЄДРПОУ 33300673) за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р., шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період, слід відмовити повністю.

Стосовно вимоги позивача про заборону ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також про заборону надавати копію акту від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 (у будь-якому вигляді) іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи з аналізу зазначеної норми вбачається, що звернення юридичних осіб до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів можливе за умови коли вже мають місце порушені права та інтереси таких осіб.

Враховуючи те, що вимога позивача про заборону ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві використовувати акт від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також про заборону надавати копію акту від 15.07.2014 р. № 764/26-54-22-03-07/33300673 (у будь-якому вигляді) іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, заявлена на майбутнє, така вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Зазначене вище дає суду підстави стверджувати, що дії відповідача є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС ВІЛТОН» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко