Постанова

від 02.09.2014 по справі 814/1059/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року Справа № 814/1059/14

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Виробничо-торговельної фірми "Велам", м. Миколаїв

до відповідача : Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області

Головуючий суддя Середа О. Ф.

секретар судового засідання Мартиненко Ю.З.

представники:

від позивача: відсутній

від позивача: відсутній

Суть спору : про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Виробничо-торговельна фірма "Велам" звернулась до суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.14 р. № 0000652202, прийнятого Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог фірма посилається на те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, без врахування наданих до перевірки документів, які підтверджують законність здійснення господарських операцій та є таким, що порушує інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому підлягає скасуванню.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 19.03.14 р. по 20.03.14 р. державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Виробничо-торговельної фірми "Велам" (надалі - позивач) з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "БК Київбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 37143832) за червень-липень 2011 року, ТОВ "Спецмонтаж-СВ" (код ЄДРПОУ 34707148) за червень-липень 2011 року, ТОВ "НВСП "Магнолія" (код ЄДРПОУ 36821166) за грудень 2011 року, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) за січень 2012 року та правомірності формування доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ "БК Київбудмонтаж" (код ЄДРПОУ 37143832) за червень-липень 2011 року, ТОВ "Спецмонтаж-СВ" (код ЄДРПОУ 34707148) за червень-липень 2011 року, ТОВ "НВСП "Магнолія" (код ЄДРПОУ 36821166) за грудень 2011 року, ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) за січень 2012 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт від 21.03.14 р. № 1106/14-02-22-01/13842002 (надалі - Акт перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002).

Зокрема, в Акті перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002 відповідач зробив висновок про порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі - ПК України), в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 49530 грн., в тому числі по періодам:

- за червень 2011 року в сумі 15435 грн.;

- за липень 2011 року в сумі 10790 грн.;

- за грудень 2011 року в сумі 13499 грн.;

- за січень 2012 року в сумі 9806 грн.

За наслідками перевірки та висновку Акту перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.04.14 р. № 0000652202, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 49530 грн. та застосував штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17049 грн.

Приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з наступного. В ході документальної позапланової невиїзної перевірки за червень-липень 2011 року встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "БК Київбудмонтаж" (код за ЄДРПОУ 37143832), стан платника 11 (припинено, але не знято з обліку в ДПI у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві).

Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 17.05.2013 року № 1701/22.8/37143832 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК Київбудмонтаж" щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року та за вересень 2012 року" встановлено не знаходження товариства за своїм фактичним місцезнаходженням.

Відровідач зазначає, що відповідно до статті 532 Цивільного Кодексу України - місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

- за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

- за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

- за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.

Проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань товариства.

Враховуючи вищенаведене місцезнаходження відповідно до статті 93 Цивільного Кодексу України та місце виконання зобов'язань відповідно до статті 532 Цивільного Кодексу України є офісне приміщення, (інформація стосовно оренди вказаного приміщення чи належності директору підприємства відсутня).

Крім того, в ході даної перевірки був зроблений аналіз податкової звітності ТОВ "БК Київбудмонтаж" (код за ЄДРПОУ 37143832), який разом з даними бази ІАІС "Податковий блок" свідчив про наявність розбіжностей між задекларованим податковим кредитом підприємствами-покупцями сформованим за рахунок ТОВ "БК Київбудмонтаж" (код за ЄДРПОУ 37143832) та податковими зобов'язаннями останнього на загальну суму ПДВ 7811803,42 грн.

Згідно бази даних ІАІС "Податковий блок" встановлено розбіжність між задекларованими податковими зобов'язаннями підприємствами-постачальниками сформованих за рахунок ТОВ "БК Київбудмонтаж" та податковим кредитом ТОВ останнього на загальну суму ПДВ 13872424,03 грн.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Виходячи з вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "БК Київбудмонтаж" здійснювалась поза межами правового поля без мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, оскільки ТОВ "БК Київбудмонтаж" документально не підтвердило даних податкових декларацій, розрахунків по податках та інших обов'язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів, вчинені ним правочини є такими, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки недійсних.

По взаємовідносинах позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "Спецмонтаж-СВ" (ЄДРПОУ 34707148). В ході документальної позапланової виїзної перевірки за червень-липень 2011 року встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Спецмонтаж-СВ" (код за ЄДРПОУ 34707148), стан платника 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, на обліку в ДПI у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів в Миколаївській області).

Відповідач зазначає, що правочини, здійснені позивачем з контрагентом-постачальником ТОВ "Спецмонтаж-СВ" за червень-липень 2011 року, є такими, що не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки недійсних, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних або інших перевізних документів з відмітками про передачу та отримання від ТОВ "Спецмонтаж-СВ" на адресу позивача товару не відповідають вимогам статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 1282568).

Крім того, до перевірки не були надані акти приймання-передачі товарів ТОВ "Спецмонтаж-СВ" до позивача, складання яких передбачено Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженими постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.65 р. № П-6 і від 25.04.66 р. № П-7.

На письмові запити відповідача від 14.11.13 р. № 2434/10/14-02-22-02-16 та від 17.03.14 р. № 2209/10/14-02-22-01-13 позивач товарно-транспортні накладні або інші перевізні документи не надав.

З огляду на викладене це свідчить про здійснення безтоварних господарських операцій позивачем.

По взаємовідносинах позивача з контрагентом-постачальником ТОВ "НВСП "Магнолія" (код за ЄДРПОУ 36821166) . В ході документальної позапланової невиїзної перевірки за грудень 2011 року встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "НВСП "Магнолія" (код за ЄДРПОУ 36821166), стан платника 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням).

Актом Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС від 25.02.2013 року № 73/22-1/36821166 встановлено неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ТОВ "НВСП "Магнолія" (код за ЄДРПОУ 36821166) з підприємствами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, оскільки на момент проведення перевірки останній був відсутній за місцезнаходженням.

Податкова звітність ТОВ "НВСП "Магнолія" за Формою 1-ДФ) податковому органу не подавалась. За I квартал 2011 року основні засоби відсутні. Остання податкова звітність з податку на прибуток подана за I квартал 2011 року. Таким чином, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел не встановлено наявність у нього власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "НВСП "Магнолія" до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

По взаємовідносинах позивача з контрагентом-постачальником ФОП ОСОБА_1 (і/код НОМЕР_2) відповідач зазначив наступне. Оскільки в ході аналізу господарських відносин позивача з ТОВ "БК Київбудмонтаж", ТОВ "Спецмонтаж-СВ", ТОВ "НВСП "Магнолія" встановлено укладання угод без мети настання реальних наслідків, вони не створювали на момент їх укладання юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, позивач немав, позивач не мав юридично обґрунтованих, товарних відносин з ФОП ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх висновків відповідач зазначає про те, що дії вчинені позивачем з усіма вищезазначеними контрагентами не обумовлені розумним змістом, що направлені на отримання доходу та є такими, що направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух товарів, а не декларування обсягів на папері.

Таким чином, за відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку.

Порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства (зокрема, ненадання на вимогу органу державної податкової служби документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності, відсутність технічної можливості виконання господарських операцій у задекларованих обсягах, не підтвердження факту отримання активу від контрагентів, указаних у первинних документах з огляду на наявність ознак їх фіктивності) є достатнім та допустимим доказом невідповідності задекларованих і фактичних даних господарських операцій для податкового обліку платника податків. У разі відсутності реального руху активів право на формування витрат та/або податкового кредиту відсутні.

Таким чином, відповідач вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до чинного законодавства України, отже відсутні підстави для його скасування.

Суд вважає таку точку зору відповідача помилковою з наступного.

Господарські відносини у позивача і ТОВ "БК Київбудмонтаж" виникли 26.06.11 р. у зв'язку з укладенням договору підряду № 10 на суму 120903 грн. та № 11 на суму 14998,96 грн. на виконання ремонтно-будівельних робіт на складі сировини і матеріалів виробничого комплексу НікоТекс ВТФ "ВЕЛАМ".

В судовому засіданні представником позивача було доведено і не спростовано представником відповідача, що вказані договори підряду були укладені відповідно до вимог статей 181, 285-270 Господарського кодексу України. Проекти договорів були складені підрядником і містили всі суттєві умови договору, належні реквізити, а прізвища та підписи керівників були скріплені печатками підприємств та ФОП, які знаходились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і ФОП, мали ліцензію на право виконання будівельних робіт та діючий розрахунковий рахунок в установі банку.

Завершення виконання підрядником підрядних робіт були оформлені актами від 20.07.11 р. № 1 приймання виконаннях будівельних робіт на суму 14998,96 грн. та від 21.07.11 р. № 1 на суму 120903 грн.

Розрахунки за виконанні підрядні роботи, на підставі рахунків від 23.06.11 р. №№ 44, 45 були здійснені позивачем через установи банків повністю, на загальну суму 135901,96 грн.

ТОВ "БК Київбудмонтаж" на суму податкових зобов'язань перед бюджетом по ПДВ за отримані кошти по виконаних роботах було виписано податкові накладні №№ 14, 15, 17, 18 на загальну суму 22650,33 грн.

Збільшення балансової вартості основних засобів на суму придбаних ремонтно-будівельних робіт було відображено позивачем в акті приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.09.11 р. на суму 113251,63 грн., в бухгалтерському обліку (Д-т рах.103 "Будівлі та споруди" - К-т 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів", про що, зокрема, зазначено в Акті перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002, що спростовує твердження відповідача про здійснення підприємством безтоварних операцій.

Представник позивача у судовому засіданні надалі пояснення, що в червні-липні 2011 року підприємством і ТОВ "Спецмонтаж СВ" мали місце господарські відносини, шляхом укладення господарського договору спрощеним способом, зокрема шляхом обміну накладних на відпуск товару, актів виконаних робіт, рахунками на оплату та платіжними документами про здійснення оплати за відпущений товар і надані послуги та інше, що не протирічить частині 1 статті 181 Господарського кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що:

- 02.06.11 р. згідно акту здачі-приймання робіт № 8 позивач отримав послугу екскаватора на суму 1980 грн., яка 02.06.11 р. на підставі рахунку від 27.05.11 р. № 15 була оплачена;

- 02.06.11 р. згідно накладної постачальника № 16 позивач отримав два амортизатори на суму 3000 грн., які на підставі рахунку від 31.05.11 р. № 16 були оплачені платіжним дорученням № 2089 від 02.06.11 р. № 2089;

- 14.06.11 р. згідно накладної постачальника № 19 позивач отримав два м/куб дошки обрізної на суму 4200 грн., яка на підставі рахунку від 10.06.11 р. № 19 була оплачена платіжним дорученням від 10.06.11 р. № 2320;

- 19.06.11 р. згідно накладної постачальника № 20 позивач отримав 0,9 м/куб. дошки обрізної на суму 1890 грн., яка на підставі рахунку від 16.06.11 р. № 20 була оплачена платіжним дорученням від 16.06.11 р. № 2419;

- 07.07.11 р. по накладним постачальника №№ 23, 24 позивач отримав запасні частини для автомобілів на загальну суму 8400 грн., оплата за які на підставі рахунків від 01.07.11 р. № 23 та від 06.07.11 р. № 24 здійснена через установи банків відповідно платіжними дорученнями від 04.07.11 р. № 2668 на суму 2400 грн. та від 07.07.11 р. № 2707 на суму 6000 грн.

- за отриману послугу екскаватора по очищенню відводу для стікання води, вирівнювання ділянки землі на підставі акту виконаних робіт та рахунку від 20.07.11 р. платіжним дорученням від 20.07.11 р. № 2902 позивач сплатив виконавцю 1980 грн.

ТОВ "Спецмонтаж-СВ" на суму податкових зобов'язань перед бюджетом по ПДВ за отримані кошти по виконаних роботах та передані товари, були виписані податкові накладні №№ 15, 16, 19. 20, 23, 24, 29 на загальну суму 3575 гри.

Задекларований товар, надані послуги позивач отримав повністю, передав їх на склад та встановив на автомобілі і обладнання, що підтверджується Актом перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002.

Згідно оборотно-сальдовой відмості та картки рахунку 3711, журналів-ордерів по рахунку 631 за червень-липень 2011 року рух товару, надані послуги та розрахунки були відображені позивачем в бухгалтерському обліку.

Судом встановлено, що у грудні 2011 року господарські відносини з ТОВ "НВСП "Магнолія" здійснювались на підставі договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт по реконструкції складських приміщень виробничо-складського комплексу НікоТекс ВТФ "Велам" від 13.12.11 р. № 13/10.

Роботи позивач прийняв від підрядника на підставі Акту № 1 за грудень 2011 року та здійснив оплату за них на суму 80991.94 грн. платіжними дорученнями від 21.12.11 р. № 5303, від 18.01.12 р. № 143 та від 27.01.12 р. № 265.

Згідно внутрішнього акту приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих об'єктів усі виконані ремонтні роботи було віднесено до збільшення балансової вартості основних фондів на суму 67493,28 грн. та відображено позивачем по бухгалтерським проводкам (Д-т рах.ЮЗ "Будівлі та споруди"-К-т 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів"), про що зазначено в Акті перевірки 1106/14-02-22-01/13842002.

ТОВ НВСП "Магнолія" на суму податкових зобов'язань перед бюджетом по ПДВ за отримані кошти по виконаних роботах, виписало податкові накладні від 21.12.11 р. № 71 та від 29.12.11 р. № 99 на загальну суму 13498,66 грн.

Представник позивача у судовому засідання пояснив, що господарські відносини з ФОП ОСОБА_1 здійснювались на підставі договору від 25.05.10 р. № 02-05/2010/Т про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Так, в січені 2012 року перевізник виконав роботи по перевезенню вантажів (сировини, комплектуючих та готового товару власного виробництва) покупцям на загальну суму 58833,6 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 9805,6 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Згідно журналу-ордеру та картки розрахунку 6851 придбання послуг від ФОП ОСОБА_1 було відображено позивачем в бухгалтерському обліку відповідними проводками.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що розрахунки за виконані роботи, поставлений товар був здійснений позивачем в безготівковому порядку через установи банків, отриманий товар, роботи (послуги) були використовувані підприємством за їх призначенням, внаслідок чого були реальні зміни в майновому стані підприємства.

Здійсненням зазначених вище господарських операцій, що підтверджується належними доказами доданими до матеріалів справи, спростовується висновок відповідача, що вчинені позивачем дії з вищезазначеними контрагентами не обумовлені розумним змістом , що направлені на отримання доходу та є такими, що направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Згідно статті 198 ПК України право па віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій по придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, а датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредит ' вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів /послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідною умовою для віднесення платником податку до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій є наявність, зокрема, податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім цього, зроблений відповідачем висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 49530 грн. спростовується викладеною в пункті 3.1.2 Акту перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002 інформацією, що в ході перевірки повноти визначення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за II-IV квартали 2011 року та I квартал 2012 року не встановлено їх завищення або заниження.

Згідно статті 1 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, у власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'зань платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України (статті 198, 201 цього Кодексу). Як раз в Акті перевірки № 1106/14-02-22-01/13842002 відповідач зазначив реальні зміни в майновому стані позивача, у зв'язку з здійсненням господарської операції по придбанню товару, отриманням послуг наших господарських партнерів (отримання товару, його оплата, використання у виробництві).

Відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки: судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися жодними іншими засобами доказування, крім випадків відсутності спору стосовно даних обставин. Такими доказами можуть бути обвинувальним вироком суду по справі чи інший процесуальний документ, яким закінчується розгляд справи, рішення судів про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає про помилковість точки зору відповідача стосовно визначення витрат та включення їх до податкового кредиту, а також самого поняття господарської діяльності суб'єкта господарської діяльності з урахуванням правової позиції Верховного Суду України викладеної при вирішенні спорів цієї категорії у Справі Ша-9606/11/1470 від 04.04.12 р.. Справа № 2а-9918/11/1470 від 14.05.12 р., Справа № 2а- 14647/11/1370 від 16.05.12 р., справа № 2а-4566/12/1470.

Крім того, така точка зору суду кореспондується із практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема по справі "Булвес" АД проти Болгарії, який в своєму рішенні від 22.01.09 р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником своїх зобов'язань по сплаті податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також штрафні санкції. Такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

А крім цього, чинне законодавство України не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв, накладних по угодах своїх контрагентів та достовірність їх підписів з їхніми господарськими партнерами, і інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, зокрема, податкового, тому не може вважатись таким, що відповідає закону.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Виробничо-торговельної фірми "Велам" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 07.04.14 р. № 0000652202, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області.

Стягнути судові витрати в сумі 182,7 грн. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) з Державного бюджету України на користь Виробничо-торговельної фірми "Велам" (54003, м. Миколаїв, а/с 236, код ЄДРПОУ 1384, п/р 26003412819 в АТ "РайффайзенБанк Аваль", МФО 380805).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

.