Рішення

від 03.11.2014 по справі 908/3642/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/103/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2014 Справа № 908/3642/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 232)

про стягнення 4 470,30 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг № 300003778 від 01.02.2012 р., 104,58грн. три відсотки річних та 487,53 грн. інфляційного нарахування

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Пашко О.А., довіреність №511 від 11.12.2013р.;

від відповідача - Тарабан Н.М., довіреність №01-08/0034 від 08.01.2014р.

29.09.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Запоріжжя (ПАТ «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком») з позовною заявою до Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення 4 470,30 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг №30003778 від 01.02.2012 р., 104,58грн. три відсотки річних та 487,53 грн. інфляційного нарахування.

Згідно Протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 29.09.2014р. справу № 908/3642/14 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014р. порушено провадження у справі № 908/3642/14, справі № 908/3642/14 присвоєно номер провадження справи 4/103/14, судове засідання призначено на 03.11.2014 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 03.11.2014 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача, в судовому засіданні 03.11.2014р., підтримав заявлені позовні вимоги, які ґрунтуються на приписах ст., ст. 203, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 627, 628, 654 ЦК України, ст., ст. 193, 216, 218 ГК України, положеннях Закону України «Про телекомунікації» і полягають в тому, що 01.02.2012р. позивачем та відповідачем був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 300003778, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, певні супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених відповідачем (далі-Послуги), а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору. На виконання умов договору позивачем відповідачу за період з травня 2013 року по липень 2014 року надані послуги зв'язку на загальну суму 6591,35 грн. За спірний період позивачем виставлялися та направлялися відповідачу щомісячно рахунки-акти за телекомунікаційні послуги на загальну суму 6591,35 грн. Згідно з пп. 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., та п. 3.4.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі. Відповідачем в порушення умов договору та вимог чинного рахунки на оплату послуг зв'язку за спірний період оплачені були лише частково в сумі 2 121,05грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 300003778 від 01.02.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, м. Запоріжжя 4 470,30 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг № 300003778 від 01.02.2012 р., 104,58грн. три відсотки річних та 487,53 грн. інфляційного нарахування.

В судовому засіданні 03.11.2014р. відповідач надав письмовий відзив, в якому зазначено, зокрема, наступне. Територіальна державна інспекція з питань праці у Запорізькій області є територіальним органом Державної інспекції з питань праці, що входить до системи органів виконавчої влади та утримується за рахунок державного бюджету. Відповідач звернувся до Державної інспекції України з питань праці з проханням вирішити питання про виділення коштів на погашення кредиторської заборгованості. Станом на 30.10.2014р. зазначене питання не вирішено. У зв'язку з відсутністю коштів сплатити заборгованість у відповідача не має можливості, у разі надходження коштів з бюджету заборгованість буде погашена. Просить відстрочити стягнення заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг №300003778 від 01.02.2012 р. до вирішення зазначеного питання Державною інспекцією України з питань праці та звільнити Територіальну державну інспекцію з питань праці у Запорізькій області від сплати судових витрат.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

На підставі Закону України «Про телекомунікації» 01.02.2012р. Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника Центру телекомунікаційних послуг № 1 м.Запоріжжя (позивачем у справі, Укртелеком) та Територіальною державною інспекцією з питань праці у Запорізькій області (відповідачем у справі, Споживач) був укладений Договір про надання телекомунікаційних послуг № 300003778 (далі за текстом - Договір).

Згідно з п. 1.2 Статуту ПАТ «Укртелеком», затвердженого 08.10.2013 р. позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол № 12), Публічне акціонерне товариство «"Укртелеком» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком», Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків Дочірнього підприємства «Утел» Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Відповідно до п. 1.1 "Укртелеком" зобов'язався надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, певні супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених відповідачем (далі-Послуги), а Абонент зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов договору.

Пунктом 3.4.2 договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі..

За умовами п. 4.2 договору форма розрахунків за договором - безготівкова. Система розрахунків - з надсиланням рахунків (п. 4.3). Порядок оплати наданих послуг -кредитна (п. 4.5). Розрахунковий період становить один календарний місяць (п. 4.11). Оплата рахунку за отримані послуги проводиться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) оплати (п. 4.15).

За приписами Закону України «Про телекомунікації» та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги. Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли в момент надання послуг згідно з додатками до договору. Підставою для здійснення розрахунків за надані послуги є рахунок на оплату наданих послуг, який одночасно є актом передавання-приймання виконаних робіт за розрахунковий період.

Підпунктом 6 п. 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг встановлено, що споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати отримані послуги.

Як встановлено судом з матеріалів справи, з травня 2013 року по липень 2014 року позивач надав відповідачу обумовлені Договором послуги зв'язку на загальну суму 6591,35 грн., що підтверджується відповідними рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за спірний період, які залучено до матеріалів справи.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Внаслідок ненадходження в грошових коштів від Абонента за надані послуги, супровідним листом вих. № 33/4-2367 від 08.09.2014 р. позивач повторно направив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг зв'язку. Факт повторного направлення позивачем відповідачу рахунків за спірний період підтверджується фіскальним чеком № 3000039673 від 09.00.2014 р. і списком № 3570 згрупованих поштових відправлень.

Відповідачем виставлені позивачем рахунки за надані послуги за спірний період оплачені були лише частково в сумі 2 121,05 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за Договором в сумі 4 470,30 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 4 470,30 грн. основного боргу за договором про надання телекомунікаційних послуг № 300003778 від 01.02.2012р.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Крім того, в судовому засіданні 03.11.2014р., позивачем наданий Акт звіряння взаємних розрахунків від 09.09.2014р. за договором № 300003778 від 01.02.2012р., підписаний з боку відповідача начальником інспекції Бойченко С.М., з якого вбачається, що відповідач визнав факт існування заборгованості перед позивачем в сумі 4 470,30 грн.

Згідно з чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст., ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Таким чином, факт порушення відповідачем взятих на себе за умовами Договору № 300003778 від 01.02.2012р. зобов'язань та факт несплати у визначені термін та обсягах наданих послуг з травня 2013 року по липень 2014 року на суму 4 470,30 грн. підтверджений фактичними обставинами справи та відповідачем не спростований.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктами 7.1, 7.2 сторони встановили, що даний договір вступає в силу з дня підписання його сторонами і діє протягом одного року. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомила письмово про його припинення, договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний рік.

Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень Договору та норм чинного законодавства дія Договору № 300003778 від 01.02.2012р. була пролонгована.

З урахуванням зазначеного, зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги електрозв'язку не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги електрозв'язку за Договором №300003778 від 01.02.2012р. становить 4 470,30 грн.

Доказів погашення заборгованості у повному обсязі відповідач суду не надав.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 4 470,30 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги за договором про надання телекомунікаційних послуг № 300003778 від 01.02.2012р., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться, зокрема три відсотки річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань з оплати наданих послуг, згідно розрахунку позивача, становить 104,58 грн., а сума інфляційного нарахування на суму основного боргу, згідно розрахунку позивача, - 487,53 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені розрахунки судом перевірені та встановлено, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивачем виконано вірно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленій позивачем сумі, 3 % річних - в сумі 104,58 грн., інфляційні втрати - в сумі 487,53 грн.

Стосовно заперечень відповідача, щодо відстрочення стягнення заборгованості, суд зазначає, що згідно з ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Отже у зв'язку із порушення грошового зобов'язання суд не приймає доводи відповідача про відстрочення стягнення заборгованості, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.

Дослідивши доводи позивача, щодо звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, при вирішені даного клопотання суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 р. № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» та п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» за приписами статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, визначених для сплати судового збору, не можуть вважитися підставою для звільнення від такої сплати.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Запоріжжя до Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, м. Запоріжжя задовольнити.

2. Стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 232, код ЄДРПОУ 38025299) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385, на р/р № 26006439855 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Запоріжжя, МФО 380805) 4 470 (чотири тисячі чотириста сімдесят) грн. 30 коп. основного боргу, 104 (сто чотири) грн. 58 коп. 3 % річних та 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 53 коп. інфляційного нарахування. Видати наказ.

3. Стягнути з Територіальної державної інспекції з питань праці у Запорізькій області, (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 232, код ЄДРПОУ 38025299) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 133, код ЄДРПОУ 01184385, на р/р № 26008439897 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Запоріжжя, МФО 380805) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "05" листопада 2014 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.