Постанова

від 05.11.2014 по справі 909/783/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа № 909/783/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

Розглянувши апеляційну скаргу від 09.10.14 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 16.09.14 у справі № 909/783/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Юг Львів", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Калуш, Івано-Франківська область

про стягнення 100009 грн. 06 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - Самокіш С.С. - представник;

від відповідача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду, справу № 909/783/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.10.14 у склад колегії для розгляду справи № 909/783/14 Господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.14 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, зобов'язано скаржника подати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі до 05.11.14.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.14 у справі № 909/783/14 позов ТОВ "Група Юг Львів" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 100009 грн. 06 коп. задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "Група Юг Львів" - 100009 (сто тисяч дев'ять) грн. 06 коп. боргу, 2000 (дві тисячі) грн. 18 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апелянт зазначає про те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не дотримані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини що мають значення для справи.

Також скаржник зазначає про те що не отримував товару за накладною № 060635 від 06.06.14 р., крім того позивачем не надано в суді першої інстанції оригінал зазначеної накладної.

Вказана обставина не була взята до уваги судом першої інстанції, що призвело, на думку скаржника до прийняття неправильного по суті рішення.

05 листопада 2014 року представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Скаржник участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час судового розгляду, що підтверджується копією реєстру поштових відправлень від 24.10.14 Львівського апеляційного господарського суду.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що участь представників сторін у судове засідання обов'язковим не визначалось, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для правильного вирішення даної справи.

Представник позивача навів в судовому засіданні свої доводи та міркування та надав суду для огляду оригінал транспортної накладної, витребованої судом.

Відповідно до ч.2 ст. 85 та ч.1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 05.11.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.14 у справі № 909/783/14, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 06.08.13 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Юг Львів" ( постачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ( покупець) укладено договір поставки № 555-06082013.

У відповідності до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом поставки є товар, а саме: бездротові маршрутизатори, БФП струмневі, принтери лазерні, монітори.

Згідно п. 7.1. договору, покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Згідно п. 7.2. договору, оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаного у реквізитах постачальника у договорі.

На виконання умов договору постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар згідно накладної № 060635 від 06.06.14 р. на суму 100009 грн. 06 коп.

Накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками сторін.

Натомість в матеріалах справи відсутні докази оплати покупцем вартості отриманого за договором № 555-06082013 товару.

Внаслідок чого у покупця утворився борг перед постачальником на суму 100009 грн. 06 коп.

Невиконання покупцем умов укладеного договору та несплата вартості отриманого за договором товару стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Юг Львів", з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 100009 грн. 06 коп.

Оцінивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Водночас, ст.174 ГК України визначає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свого зобов'язання за укладеним договором поставки, поставити товар на 100009,06 грн., натомість доказів оплати отриманого товару відповідачем не надано.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на не отримання ним товару, а також на відсутність оригіналу накладної спростовуються матеріалами справи та, як зазначено вище наданим позивачем для огляду в судовому засіданні оригіналом накладної № 060635 від 06.06.14, копія з якої долучена позивачем до позовної заяви і міститься в матеріалах справи (а.с.16).

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо підставності стягнення з відповідача спірної суми.

Разом з цим, судова колегія зазначає, що скаржником в додатках до апеляційної скарги міститься посилання на наявність доказів сплати судового збору.

Проте як вбачається з акта складеного Господарським судом Івано-Франківської області від 10.10.14 за № 28 такий додаток у матеріалах справи відсутній.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.14 скаржника зобов'язано надати відсутні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі до 05.11.14 , проте, скаржником не виконано вимог ухвали та не подано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 2.23 постанови пленому ВГСУ України №7 якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви ( скарги), суд у залежності від конкретних обставин може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк. У разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК.

Відтак, зважаючи на залишення апеляційної скарги без задоволення, несплачений скаржником судовий збір у розмірі 1000,09 грн. підлягає стягненню з скаржника відповідно до вимог ст.ст. 49, 105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.14 у справі № 909/783/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) в доход Спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області ,УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 1000.09 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 07.11.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.