Постанова

від 03.11.2014 по справі 824/2996/14-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/2996/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Жураковської Ю.М.,

представників сторін:

позивача - Расевича С.А.,

відповідача - Савицького М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці

до корпоративного приватного підприємства "Торгбуд"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просило стягнути з корпоративного приватного підприємства "Торгбуд" (далі - відповідач) заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 1184,50 грн.

В обґрунтування вказував, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 1184,50 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

03.11.2014 р. відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Корпоративне приватне підприємство «Торгбуд» (58007, м. Чернівці, вул. Коломийська, буд. 9 В, код ЄДРПОУ 05475400) зареєстроване як юридична особа 05.10.1994 р. (а.с. 18-26, 27 - 29).

18.01.2011 р. ТОВ "Торгбуд" подано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 р., в якому розраховано до сплати внесків на суму 1184,50 грн. (а.с. 4).

Відповідачем не виконувалися належним чином обов'язки зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 1184,50 грн.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 5 цього Закону обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Статтею 15 Закону № 1105-XIV визначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Згідно з п. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Пунктом 2.1 постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" №31 від 30.11.2010 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 р. за №1286/18581 встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 р. № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 р. за № 867/14134.

Пунктом 4.12 вказаної Інструкції (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Судовим розглядом встановлено, що на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 1184,50 грн.

Судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та п. 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині несплати недоїмки, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 112 та 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду. У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог.

Під час розгляду справи відповідач визнав адміністративний позов повністю. Суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення терміну сплати заборгованості на шість місяців, суд зазначає наступне.

Порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст. 263 КАС України. Так, ч. 1 згаданої статті Кодексу визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частинами 1 та 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Питання про відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання розглядається судом у встановлений законом строк. Відповідне рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку.

Відповідачем не надано до суду доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/2996/14-а.

Крім того, на підтвердження клопотання про розстрочення виконання судового рішення, представник відповідача не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, в тому числі докази неплатоспроможності відповідача.

Представником відповідача також не надано належних та достатніх доказів обґрунтування клопотання щодо розстрочки виконання судового рішення строком на шість місяців та з яких саме джерел буде погашатися борг, чому саме необхідно надати розстрочення на вказаний період.

Таким чином, підстав для розстрочення відповідачу терміну сплати заборгованості на час розгляду справи не має.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 183-2, 160, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з корпоративного приватного підприємства "Торгбуд" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Чернівці заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 1184,50 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано судом 10 листопада 2014 р.

Суддя В.К. Левицький