Рішення

від 04.11.2014 по справі 906/1374/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" листопада 2014 р. Справа № 906/1374/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Гордійчук В.В., довіреність №08/2808-001694 від 06.03.2014 року;

від відповідача: Чижевський С.П., керівник.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Київ"

про стягнення 8171,89 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4380,56 грн. боргу за активну електроенергію, 3692,32 грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини, 99,01 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням довідки №1844 від 03.11.2014 року, поданої в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні покладався на розсуд суду при винесенні рішення, подав суду платіжні доручення, що підтверджують часткову проплату заборгованості.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріли справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2008 року між Новоград-Волинським РЕМ, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Київ" укладено договір № 70 про постачання електричної енергії споживачам (договір), (а.с.8-11), за умовами якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а останній оплачує її вартість.

Згідно п.п. 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго".

Відповідно до п.1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.п. 2.2.3. договору, споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 10 числа по 9 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

Відповідно до п.п. 7.2. договору, розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

Згідно п.п. 7.3. договору остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електроенергії за місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 діб після закінчення розрахункового періоду, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

TOB "Ремсервіс-Київ" своїм листом №3107-1 від 31.07.2014 року (а.с. 30) просило встановити ліміт на споживання електричної енергії на серпень місяць 2014 року в кількості 0 кВт/год, у зв'язку з чим відповідача було відключено від електропостачання 11.08.1014 року та складено відповідний акт (а.с. 30). В зазначеному акті, за станом на 11.08.2014 року, було зафіксовано показники лічильника №0027929 на рівні 009529,65 кВт/год., спожитої електроенергії споживачем та показники лічильника №0699099 на рівні 046860 кВт/год, спожитої субспоживачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 З 11.08.2014 року по даний час Споживач є відключеним від енергопостачання.

Згідно звіту від 10.07.2014 року про використану електроенергію в липні 2014 року споживачем зафіксовано показники лічильника №0027929 на рівні 9240 кВт/год. використаної електроенергії у липні 2014 року та показники лічильника №0699099 на рівні 043500 кВт/год., спожитої субспоживачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

За період споживання з 10.07.2014 року по 11.08.2014 року (день відключення) відповідачем спожито 3113 кВт/год. (9529,65 кВт/год. - 9240 кВт/год.) х 20 (коефіцієнт трансформації) - (46860 кВт/год. - 43500 кВт/год. = спожитої споживачем) + 632,74 кВт/год. (втрат в трансформаторі) + 47,29 кВт/год. (втрат в лініях).

Позивачем було вручено Відповідачу рахунок №23946 від 12.08.2014 року (а.с. 24) на оплату 3113 кВт/год спожитої активної електроенергії у серпні 2014 року на суму 3692,32 грн., без врахування ПДВ. Загальна сума боргу, з урахуванням 738,46 грн. ПДВ, склала 4430,78 грн. З врахуванням переплати за активну електроенергію за попередній звітний період загальне дебіторське сальдо перед постачальником, станом на 12.08.2014 року, склало 4380,56 грн.

Після пред'явлення позову до суду відповідачем сплачено суму боргу за активну електроенергію в розмірі 1100,00грн., що також підтверджується відповідним платіжним дорученням, поданим в судовому засіданні.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію на день розгляду справи становить 3280,56 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" №1844 від 03.11.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України), за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 7 ст. 276 ГК України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 (надалі - ПКЕЕ), передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше першого листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Як зазначалося вище, своїм листом від 31 липня 2014 року (а.с. 31) споживач просив встановити ліміт на споживання електричної енергії на серпень місяць 2014 року в кількості 0 кВт/год, тим самим заявивши про те, що найближчим часом наміру споживати електричну енергію не має. Тому весь обсяг несанкціонованого споживання електроенергії в розмірі 3113 кВт/год є понад договірною величиною споживання електричної енергії.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

За змістом пункту 13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, споживачі у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Відповідно ч. 6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно пунктом 6.16 Правил користування електричною енергією, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч. 1 ст.217 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 277 ГК України, відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

За спожиту електроенергію, відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", відповідач зобов'язаний сплатити двократну вартість, а саме - 3692,32 грн. (3113 кВт/год. х 1,186097 (тариф на електроенергію) (копія рахунку - а.с. 26).

Відповідачу було вручено 12.08.2014 року рахунки - № 23946, 23948, які останній зобов'язаний був оплатити протягом п'яти операційних днів, з дня отримання рахунків (до 18.08 2014р.). Але відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав.

Також після пред'явлення позову до суду відповідач оплатив 930,00 грн. санкцій за перевищення договірних величин споживання, що підтверджується платіжним дорученням №48 від 21.10.2014 року.

Тобто обґрунтованою до стягнення є 2762,32 грн. сума санкцій за перевищення договірної величини спожитої електричної енергії.

Також, позивачем заявлено до стягнення 99,01 грн. пені, відповідно до поданого суду розрахунку (а.с. 33).

Згідно п.п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 4, споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом здійснено перерахунок заявленої позивачем суми пені за спірний період, та встановлено, що розрахунки здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства України та є такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог в повному обсязі (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3280,56 грн. боргу за активну електроенергію, 2762,32 грн. санкцій за споживання електричної енергії понад договірні величини, 99,01 грн. пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Також суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 1100,00грн. боргу за активну електроенергію та 930,00 грн. санкцій за споживання електричної енергії понад договірні величини на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремсервіс-Київ" (11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Наталівка, вул. Пушкіна, 14, ід. код 35343986)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська 32/8; ідентифікаційний код: 22048622) 3280,56 грн. - боргу за активну електроенергію, 2762,32 грн. - санкцій за споживання електричної енергії понад договірні величини, 99,01 грн. - пені, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1100,00грн. боргу за активну електроенергію та 930,00 грн. санкцій за споживання електричної енергії понад договірні величини на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.11.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.) (направити згідно заяви)