Постанова

від 29.10.2014 по справі 815/3761/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3761/14

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Ковальського В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Глобал Груп» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2014 року приватне підприємство «Торговий дім «Глобал Груп» (далі - ПП «ТД «Глобал Груп») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі по тексту - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) від 20.05.2014 року №1138 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «ТД «Глобал Груп» (код ЄДРПОУ 37223823) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684) за період січень 2014 р. - лютий 2014 р., їх реальності та визначення впливу на податковий облік»; визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по проведенню позапланової виїзної перевірки ПП «ТД «Глобал Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684) за період січень 2014 р. - лютий 2014 р., їх реальності та визначення впливу на податковий облік, за результатами проведення якої складено акт від 03.06.2014 року №2931/15-53-22-04/37223823; скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2014 року №0001452204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «ТД «Глобал Груп» з податку на додану вартість на суму 14375,00 гривень (в тому числі за основним платежем - на суму 11500,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 2875,00 гривень).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем призначено та проведено позапланову виїзну перевірку позивача з порушенням вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки письмовий запит податкового органу від 07.04.2014 року №11712/10/15-53-22-04 на витребування інформації був вручений позивачу 11.04.2014 року в приміщенні ДПІ. Відповідь на цей запит разом з витребуваними документами була надана 23.04.2014 року (протягом 9 робочих днів). ПП «ТД «Глобал Груп» вважає, що підставою для призначення перевірки діяльності платника податків згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України може бути лише відсутність відповіді платника податків на письмовий запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Саме тому наказ від 20.05.2014 року №1138 про проведення перевірки прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а отже, є протиправним, як і дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по проведенню позапланової виїзної перевірки позивача. Крім того, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 03.06.2014 року №2931/15-53-22-04/37223823 щодо порушень підприємством вимог податкового законодавства ґрунтуються на встановлені нікчемності укладених договорів через дефекти у правовому стані підприємства контрагента - ТОВ «АКСОН-ГРУПП», але такі висновки позивач вважає помилковими, оскільки підтвердженням реального змісту (товарності) господарських операцій та правомірності формування об'єктів оподаткування є наявна первинна документація. З урахуванням викладеного позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0001452204 прийнято на підставі помилкових висновків за результатом перевірки, проведеної без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим є противоправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року адміністративний позов ПП «ТД «Глобал Груп» задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20.05.2014 року №1138 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «ТД «Глобал Груп» (код ЄДРПОУ 37223823) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684) за період січень 2014 - лютий 2014, їх реальності та визначення впливу на податковий облік». Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області по проведенню позапланової виїзної перевірки ПП «ТД «Глобал Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684), за період січень 2014 р. - лютий 2014 р., їх реальності та визначення впливу на податковий облік, за результатами проведення якої складено акт від 03.06.2014 року №2931/15-53-22-04/37223823. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0001452204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «ТД «Глобал Груп» з податку на додану вартість на суму 14375,00 гривень (в тому числі за основним платежем - на суму 11500,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 2875,00 гривень).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ПП «ТД «Глобал Груп» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Ковальського В.Є., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.04.2014 року за вих. №11712/10/15-53-22-04 ДПІ у Приморському районі м. Одеси підготувало письмовий запит позивачу про надання пояснень та їх документальне підтвердження щодо господарських відносин ПП «ТД «Глобал Груп» (код ЄДРПОУ 372238923) з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684) за січень 2014 р. - лютий 2014 р..

Вказаний запит позивач отримав 11.04.2014 року в приміщенні податкового органу, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 7).

Відповідь від ПП «ТД «Глобал Груп» на цей запит разом з витребуваними документами отримана ДПІ у Приморському районі м. Одеси 23.04.2014 року (а.с. 8-13).

На підставі направлення від 20.05.2014 №001255/1021, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, головним державним ревізором-інспектором інформаційно-аналітичного відділу управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Косановською Лілією Леонідівною, згідно із вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20.05.2014 №1138 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «ТД «Глобал Груп» (код ЄДРПОУ 372238923) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684) за січень 2014 р. - лютий 2014 р.; їх реальності та визначення впливу на податковий облік» проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства ПП «ТД «Глобал Груп», за результатами проведення якої складено акт від 03.06.2014 року №2931/15-53-22-04/37223823. Перевірка проводилась з 21.05.2014 р. по 27.05.2014 р..

В висновках акта зазначається про порушення ПП «ТД «Глобал Груп» п. 44.1. ст. 44, п. 198.1., 198.3., 198.6. ст. 198, п. 201.4., 201.6. ст. 201 ПК України, в результаті чого занижене ПДВ до сплати на загальну суму 11500 грн., в тому числі по податковим періодам: січень 2014 р. - в сумі 8500 грн., лютий 2014 р. - в сумі 3000 грн.

На підставі акту перевірки від 03.06.2014 року №2931/15-53-22-04/37223823 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0001452204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «ТД «Глобал Груп» з податку на додану вартість на суму 14375,00 грн., в тому числі за основним платежем - на суму 11500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 2875,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПП «ТД «Глобал Груп» в частині визнання протиправними та скасування наказу на проведення перевірки від 20.05.14 року №1138, а також визначаючи протиправними дії відповідача в частині проведення перевірки, за результатами якої складений акт від 03.06.2014 року №2931/15-53-22-04/37223823, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вчасно надав податковому органу пояснення разом із завіреними копіями документів, які підтверджують господарські відносини ПП «ТД «Глобал Груп» (код ЄДРПОУ 372238923) з платником податків ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38295684) за січень 2014 року - лютий 2014 року. Крім того, із змісту наказу від 20.05.2014 року №1138 взагалі не вбачається фактичної підстави для призначення перевірки, а посилання на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є безпідставним, оскільки позивачем надано відповідь з необхідними додатками на письмовий запит органу державної податкової служби.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що під ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень слід розуміти не тільки ненадання платником податку будь-якої відповіді, а також надання відповіді, яка не містить інформації, що запитувалася та яка би спростувала думку податкового органу про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто, формальне надання відповіді платником податків на запит податкового органу не позбавляє права останнього призначити перевірку на підставі пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі №21-25а10, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Таким чином позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Виходячи з вищезазначеного та враховуючи, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки можливих процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Задовольняючи позов ПП «ТД «Глобал Груп» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 червня 2014 року №0001452204 суд першої інстанції виходив відсутності підстав для його винесення, оскільки правочини, укладені позивачем з ТОВ «АКСОН-ГРУПП», були виконані та оподатковані, кожна сторона правочину виконала свої обов'язки, передбачені умовами цих договорів належним чином, що підтверджується копіями первинних документів.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 1 р. 1 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 (далі, по тексту-Порядок), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 4 р. 1 Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, під час проведення перевірки відповідачем використано акт від 01.04.2014 року №1812/15-53-22-3/38295684 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АКСОН-ГРУПП», код ЄДРПОУ 38295684 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 року - лютий 2014 року», складений ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області.

Згідно вказаного акту встановлено, що за результатами аналізу податкової звітності, документів, які є в обліковій справі підприємства та інформації з зовнішніх джерел, ТОВ «АКСОН-ГРУПП» не має основних засобів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень та засобів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг та постачання. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність можливостей на виконання будь яких послуг та постачання товарів, що являється доказом про відсутність реальності операцій згідно податково-судової доктрини «Реальності господарської операції». Відсутність за місцезнаходженням платника податків вказує на його несумлінність та є допустимим доказом вчинення суб'єктами господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обґрунтованості укладених угод.

Відповідно до пункту 5.2 розділу II Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними). Тільки встановлення мети та факту порушення публічного порядку, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для вирішення питання про визнання недійсними (фіктивними) угод у встановленому законом порядку.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Судами 1-ї та 2-ї інстанції досліджено первинні документи (а.с. 42-116), що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами (договори, акти виконаних робіт, рахунки, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, тощо) та встановлено, що господарські операції пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «АКСОН-ГРУПП», а первинні документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вирішуючи питання обґрунтованості висновків податкового органу про непідтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операції, викладені в акті перевірки, суд першої інстанції зазначив наступне, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції правильно врахував, що угоди, укладені позивачем з ТОВ «АКСОН-ГРУПП», були виконані та оподатковані, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість контрагента і в розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) ТОВ «АКСОН-ГРУПП», наданих до ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с.102-115). Кожна сторона правочину виконала свої обов'язки, передбачені умовами цих договорів належним чином, що підтверджується копіями первинних документів.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку податковий орган обмежився посиланням на акт перевірки іншої податкової інспекції та без самостійного дослідження господарських операцій дійшов помилкового висновку про безтоварність укладеного позивачем із контрагентом правочину.

Таким чином, висновки перевіряючого органу порушують закріплений в Конституції України принцип персональної відповідальності, відповідно до якого суб'єкт господарювання не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, а може бути притягнений до юридичної відповідальності лише за власні правопорушення. Так, у разі, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.09.2008 року по справі за № 21-500во08.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також, ДПІ у Приморському районі м. Одеса на обґрунтування доводів, що зазначені в акті перевірки, посилається на лист Другого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.04.2014 року №3042/7/15-32-09-03, згідно якого 02.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32014160000000076 внесені відомості про кримінальне правопорушення та розпочато розслідування за фактом організації невстановленими особами діяльності підприємств з ознаками «фіктивності» в тому числі ТОВ «АКСОН-ГРУПП» (а.с.25).

Проте, статтею 83 ПК України визначено вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. До них, зокрема, належать: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Крім того, як вже зазначалося вище, п. 2 р. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 984, визначено, що документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Відповідно до п. 4 - 6 р. І цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства, тобто, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутній належний доказ вчинення керівництвом «АКСОН-ГРУПП» злочинів у сфері оподаткування, яким, відповідно до ст. 70, 72 КАС України може бути тільки вирок, що набрав законну силу.

Одночасно, у судовому засідання апеляційного суду представником позивача були надані копії постанов Апеляційного суду Одеської області від 1 жовтня 2014 року про скасування постанов судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2014 року та від 08 липня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КпАП України (відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України) директора ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_2 ПП «ТД «Глобал Груп». Апеляційним судом Одеської області констатовано, що в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено суті правопорушення, за яке зазначені особи притягуються до адміністративної відповідальності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0001452204, прийнятого позивачем відносно ПП «ТД «Глобал Груп». Отже, наявні підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 18.06.2014 року №0001452204.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи частково спростовують правильність рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Адміністративний позов Приватного підприємства «Торговий дім «Глобал Груп» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 18.06.2014 року №0001452204.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову Приватного підприємства «Торговий дім «Глобал Груп» - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов